Тема 8

6. У чому виявляється єдність і відмінність національного та загаль­нолюдського в культурі?

7. Розкрийте сутність поняття цивілізація, її тотожність і відмінність із культурою.

8. Назвіть основні глобальні проблеми сучасності та визначте шляхи їх можливого вирішення.

9. Філософська класика. Прокоментуйте слова німецького філо­софа М. Гайдеггера: «Мова — це дім буття».

ття, політична свідомість, мораль, етика,

культура, масова культура, цивілізація, цінності, глобальна проблема.

Сукупність матеріальних і духовних цінностей є складовими культури. Поза культурою неможливе життя людини й суспіль­ства. Якщо людина створює культуру, то культура створює лю­дину. Разом із культурою важливе значення для сучасного життя має цивілізація. За своєю сутністю цивілізація — це такий стан суспільства, у якому культура пропонує різноманітні форми духовного життя людини в багатоманітності соціальних вимірів.

Радимо прочитати:

Горелов М. Є., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України:

Нариси. — К., 2006.

Ліндсей Дж. Коротка історія культури: У 2-хт. — К., 1995.

ТойнбіДж. Дослідження історії. — К., 1995.

Шпенглер О. Закат Европьі. — М., 2000.

214

Допоки йде процес становлення громадянсько- го суспільства і формування загальнонаціональної культури, школа, освіта залишається головним каталізатором цього процесу.

В. Межуєв

Світова цивілізація переживає радикальні зміни в багатьох фун­даментальних цінностях. Вони безпосередньо відображаються на розумінні мети й характері освіти, яка нині є головним і універ­сальним каналом історичної трансляції соціокультурних і духов­них смислів буття людини. Для розуміння того, що і чому так від­бувається у світі, потрібно багато знати. Звідси — актуальність проблеми освіти, яка тепер відіграє першочергову роль у нашому житті. У новій соціально-економічній і культурній ситуації, у якій нині живе українське суспільство, виникає ряд світоглядних, мето­дологічних питань стосовно сфери освіти, котрих раніше не існувало, їх вирішення унеможливлює предмет «філософія освіти». Вона дасть змогу перейти до «суспільства знань», у якому має жити сучасна людина. Які ж головні напрями концепту освіти?

§ 1. Поняття «освіта»

У складностях розвитку сучасного життя важливе місце займає характеристика проблеми суті й значення освіти. Як феномен суспільного життя, вона має не лише пізнавальний, а й соціальний характер. Метою і змістом освітнього процесу є формування осо- бистості громадянина. Це означає його всебічну розвиненість, повноцінність, добросовісність, гідність. Досягти такої якості можна за рахунок знань, наповнених сучасним змістом, завдяки цьому максимально посприяти соціалізації людини, її оптимальної адап- тації до життя в суспільстві відповідно до вимог європейського ви- бору та завдань із реалізації національної освітньої програми.

З часу свого виникнення освіта завжди відігравала функцію теоретичного аналізу життя людини та його подальшого розвит- ку. Нині вона набула найважливішого зна чення в становленні нових цивілізаційних вимірів буття. Необхідність освіти обумов- лена її статусом — вчити і виховувати (у їх безперервній взаємодії). Мета будь-якої освітньої системи полягає у формуванні такого практичного світогляду людини,

ФІЛОСОФСЬКА

МУДРІСТЬ

Мудрість — це не тільки роз­важливість у справах, а та­кож і досконале знання всьо­го того, що людина в змозі пізнати.

Р. Декарт

216

Джон Дьюї

• Американський філософ -ідеаліст, розробник педаго­гічної теорії і ме­тодики навчання.

який би краще поєднував її професійну діяльність із загальними цивілізаційними цінностями. Вони повин- ні бути закладеними в основу цієї освітньої системи.

Освіта активно впливає на процес життя. Видатний американський філософ і педагог Дж. Дьюї розгля- дав результати освітньої діяльності як головний кри- терій істини, а систему освіти — як найважливіший засіб поліпшення суспільства, розв’язання його най- гостріших проблем. Взаємодія між життям і освітою завжди відігравала істотну роль у розвитку людства.

За останні роки питання освіти стало предметом ува- ги всіх галузей науки, культури і, звичайно, філосо- фії. У проблемному йолі освіти стали реальними деякі напрями, які досліджують її місце в життє- діяльності суспільства й становленні людини.

Важливе значення має характеристика системної цілісності освіти.

У центрі уваги освіти знаходяться цілі, цінності, ідеали сучасного суспільства, а також їх співвідношення з технологіями й засобами, що практикуються. Важливим є аналіз результатів і критеріїв оцінки освітньої діяльності. У цьому контексті вимальовується динамічна система «цілі — засоби — результати». Дослідження цієї системи виявляє в ній суперечності. Вони виражені насамперед у тому, що багато високих і прекрасних духовних цілей та ідей, по-перше, слабо пов’язані з реальною ситуацією; по-друге, вони не забезпечені належним предметним, ціннісним змістом; по-третє, відсутність адекватних педагогічних технологій; по-четверте, занадто часто вони здійснюються за залишковим варіантом.

Важливе значення для визначення сутності освіти має вияснення проблеми, чим відрізняється «освічена людина» від «людини знаючої і компетентної». Не менш важливим є з’ясування проблеми: «людина культурна» — складний результат духовного розвитку чи просто «освічена і вихована»? Реальна цінність цих прикладів для життя в суспільстві або зменшується, або збільшується. Динаміка цих процесів свідчить про необхідність їх подальшого вивчення, адже вони актуалізують проблеми освіти загалом.

-Вибудовуючи різнопланові програми розвитку освіти, потрібно враховувати також якісні зміни, котрі відбуваються в суспільстві. Вони кардинально зміню- ють ситуацію в країнах, що безпосередньо впливає

Ян Амос Коменський

• Творець теорії педагогіки та ос-

217

ФІЛОСОФСЬКА на сферу освіти. По-перше, зазнала змін

пацтва, жах терору, поневолення, біди тощо. При всіх своїх недоліках цей світогляд допомагав виживати, мав певну житейську мудрість, був відображенням національної ідентичності, формував уявлення про сенс і цінності життя, достоїнство й переваги рідної землі. Нині він як вираз традиційних соціальних ідентичностей утратив значення. І як наслідок — спостерігаються елементи деморалізації, бездухов­ності, безкультурності мас. Мінімізувати це явище в сучасних умовах здатна лише освіта. Жодний інший соціальний інститут — церква, держава, правова система тощо — вирішити це питання без освіти не можуть.

По-третє, зруйнувалася реалізована утопія казарменого соціалізму, а разом із нею сформоване на його основах суспільство й система цінностей. Однак із руйнацією старого не відбулося усвідомлення, що ми живемо в зовсім іншому за якістю суспільстві. Воно вимагає іншого типу мислення, культури, моралі, цілепокладань, знань. Усе це говорить про необхідність реформування освіти, але не формаль­ної, а дієвої, сутнісної. В її основі — філософія людиноцентризму, яка передбачає диференціацію освіти відповідно до основних соціальних типів учнів і студентів.

Що вимагає вироблення спеціалізованих навчальних програм, залучення учнів до самостійного прийняття рішень, до ролі громадя­нина? Насамперед — демократизації соціальної організації школи. Навчальний заклад стає зосередженням культури — спілкування, знань, творчості. Без цього сьогодні кожний випускник будь-якого навчального закладу виявиться соціально неповноцінним.

Висока культура не існує без адекватного розвитку всіх форм суспільної свідомості, уключаючи релігійну й естетичну. Художня освіта необхідна для того, щоб не повторювати помилок минулого й не робити їх тепер. Світоглядну, наукову, естетичну, моральну, пра­вову, політичну, релігійну культуру необхідно засвоювати в школі.

Лопата, якою потрібно копа­ти, обов’язково буде ржаві­ти, якщо вона лежить без усякого вжитку. І всі твої ро­зумні думки ні до чого не приведуть, якщо ти не будеш робити відповідно до них.

МУДРІСТЬ

сім’я традиційного типу, у результаті чого втратила своє значення «домашня школа», що готувала дітей до повноцінного життя. Сучасна сім’я в багатьох випадках вже не в змозі повноцінно виконувати функції со­ціального інституту.

Епіктєт

По-друге, якщо говорити про нашу державу, трансформувався традиційний ві­ковий патріархальний світогляд, якого сто­літтями дотримувалася Україна. Він давав людям силу переносити незгоди війн, крі-