Тема 8

Духовні почуття та предмети (рідний край, ріки, ліси, гори, обра­зи національного епосу, дум, ідеали мужності, добра, чоловічої та жіночої краси, народна поетична символіка, музика тощо) форму­ють своєрідне для певного народу бачення світу, світосприйняття і світовідчуття, нарешті його світогляд. У своїй результативній формі цей світогляд кристалізується в народній мудрості.

Нині зрозуміло кожному: ігнорування, знецінення культури не­минуче призводить до деградації суспільства. Саме тому розвиток культури необхідно розглядати в статусі найвищих пріоритетів.

§ 7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації

Важливе місце в розвитку цивілізації займає розуміння її гло­бальних проблем. їх розв’язання вимагає спільних і невідкладних зусиль усіх держав і народів. Разом із відверненням ядерної війни до глобальних проблем належать: охорона навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча та демографічна проблеми, мирне освоєння космосу і багатств Світового океану, подолання еко­номічного відставання країн, що розвиваються, ліквідація небезпечних хвороб, статус людини в сучасному світі і її майбутнє, віртуалізація діяльності, тотальна економізація та ін.

При всіх своїх відмінностях такі проблеми мають спільні харак­терні ознаки, що відрізняють їх від багатьох інших проблем сучас­ності. Зрозуміло, що глобальні проблеми, які постали перед наро­дами різних країн, виникли в різних сферах життєдіяльності людей. В одному випадку йдеться про ті чи інші сторони розвитку продуктивних сил, стан і якість навколишнього середовища, в ін­шому — про кардинальні питання зовнішньої і внутрішньої політики, у третьому — про стосунки людини й суспільства тощо. Глобальні проблеми загострилися настільки, що без них неможливо нині скласти реалістичне уявлення про сучасні тенденції суспільного розвитку, про майбутнє людства.

До глобальних проблем сучасності відносяться ті, які, по-перше, мають справді планетарний, загальносвітовий характер, торкаються життєвих інтересів усіх народів і держав; по-друге, загрожують усьому людству в разі, якщо не будуть вчасно вирішені; по-третє, вимага­ють для свого розв’язання спільних і невідкладних зусиль усіх держав і народів. Ще однією характерною рисою глобальних проблем можна вважати їхній динамізм.

Виходячи з динамічного характеру й складності глобальних проб­лем сучасності, можна припустити, що спільні зусилля держав не обо­в’язково швидко приведуть до повсюдного й повного їх вирішення.

210

ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ

У. Міллер. Всесвітній потоп. 1844 р.

Зокрема, дедалі зростаючі потреби держав у мінерально-сировинних ре- сурсах зумовлюють загострення цієї проблеми, а господарська діяльність у багатьох країнах поки що не дає змоги домогтися помітного поліпшення еко- логічної ситуації.

Для розуміння суті й шляхів вирі- шення глобальних проблем необхідно з’ясувати їх походження й природу, причини загострення протягом останніх десятиліть. Так, перехід людства від ко- чового скотарства до осідлого землероб-

ства, тобто від споживання до виробництва продуктів, ознамену- вався етапом перетворення природи в предмет і знаряддя життєді- яльності людини. Однак прогрес розвитку продуктивних сил супро- воджувався й негативними результатами, шкідливими й навіть згубними для людини. Суперечності в системі «людина-природа» — не єдине джерело глобальних проблем. Такі самі проблеми виника- ють і в системі соціальних і суспільних відносин. Відносини людини й природи тісно пов’язані з міжособистісними. Одні немовби пере- ростають в інші. Соціальні й національні конфлікти загострюють до критичної межі суперечності між людиною, суспільством і навколишнім середовищем, надають глобального характеру інтер- соціальним проблемам (проблемам війни і миру, подолання відста- лості і т. ін.).

Переростання зазначених проблем у глобальні пов’язане з проце- сом інтернаціоналізації виробництва, обміну, усього суспільного життя на основі сучасних продуктивних сил, науково-технічної революції. Проблеми, що раніше проявлялися в місцевому чи ре- гіональному масштабі, набули нині справді глобального характеру.

Отже, глобальні проблеми мають подвійний соціоприродний

характер. Вони водночас і природні, і со- ціальні. При цьому останній елемент ві- діграє вирішальну роль. Адже соціальні умови розвитку визначають, по-перше, серйозність і глибину глобальних проблем, небезпечність їхнього розвитку для людства,

.по-друге, зміст підходів, методи і засоби ви- рішення цих проблем.

У системі сучасної глобалістики важливе місце посідають проблеми війни і миру.

ФІЛОСОФСЬКА МУДРІСТЬ

Ми, жителі Заходу, виро­били глибокий песимізм відносно можливості за­гального прогресу демо­кратичних інститутів.

Ф. Фукуяма

14*

211