- •§ 1. Від історії філософії до загальної філософії
- •9 Мудрість
- •§ 3. Завдання, особливості та структура курсу «Філософія»
- •§ 4. Предмет філософії, її' функції та призначення
- •Тема 1 філософське розуміння світу: буття, матерія Поняття матерії, руху, атому являють собою лише символи, з яких сучасні люди конструюють власний світ. О. Шпенглер
- •§ 1. Учення про буття
- •Тема 1
- •Тема 1
- •§ 2. Буття як реальність. Філософське розуміння категорії «буття»
- •Тема 1
- •§ 3. Об’єктивне буття і буття людини
- •Тема 1
- •§ 4. Єдність і різноманітність світу
- •§ 5. Матерія, рух, простір і час
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 2 людина та її буття у світі у житті немає іншого смислу, окрім того, який людина сама надає, розкриваючи свої сили, живучи творчо й продуктивно. Е. Фромм
- •§ 1. Загальне розуміння людини
- •§ 2. Багатовимірність людини
- •§ 3. Людина і суспільство
- •Тема 2
- •§ 4. Людина і людство
- •§ 5. Поняття «людина» — «індивід» — «індивідуальність» — «особистість» та їх співвідношення
- •Тема 2
- •§ 6. Основні цінності людського буття
- •Тема 2
- •§ 7. Особистість, її'основні ознаки і взаємозв’язок із суспільством
- •§ 8. Роль особистості в історичному процесі
- •Тема 2
- •§ 1. Душа та її розуміння
- •§ 2. Поняття і структура свідомості
- •§ 3. Походження і сутність свідомості
- •§ 4. Свідомість, мова, розум
- •§ 5. Свідомість і сфера несвідомого
- •§ 6. Суспільна свідомість та її структура
- •§ 7. Світогляд, ідеологія і суспільна психологія
- •Тема 4
- •§ 1. Сутність пізнання
- •§ 2. Пізнання як ставлення людини до світу
- •§ 3. Види пізнання
- •Тема 4
- •§ 4. Знання і віра
- •§ 5. Об’єкт і суб’єкт пізнання
- •§ 6. Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
- •X. Мейденс. Древо пізнання добра і зла. 2003 р.
- •§ 7. Проблема істини у філософи
- •§ 9. Співвідношення емпіричного і теоретичного знання
- •§ 10. Форми і методи наукового пізнання
- •§ 1. Предмет соціальної філософи
- •Тема 5
- •§ 2. Закономірне, стихійне і випадкове в соціальній історії
- •Тема 5
- •§ 3. Об’єктивне та суб’єктивне в соціально-історичному процесі
- •§ 4, Суспільство та його соціальна структура
- •§ 5. Нації, національності та народи в системі суспільства та суспільних відносин
- •§ 6. Сім’я і суспільство
- •§ 7. Демографічні проблеми сучасного суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 філософія економіки
- •§ 1. Філософсько-економічне мислення
- •Тема 6
- •§ 2. Праця та її філософське розуміння
- •Тема 6
- •§ 3. Людина у сфері економічних відносин
- •§ 4. Поняття «власність»
- •Тема 6
- •§ 5. Морально-етичні проблеми економіки
- •Тема 6
- •§ 6. Економічний розвиток і технічний прогрес, їх наслідки
- •Тема 6
- •§ 7. Проблеми екології
- •§ 8. Держава та її вплив на економіку
- •Тема 7 філософія політики Політика — це в кінцевому результаті форма, у якій здійснюється історія однієї нації в оточенні множини інших. О. Шпєнглер
- •§ 1. Держава та її осмислення філософською думкою
- •Тема 7
- •§ 2. Суть держави
- •Тема 7
- •§ 3. Ідея права: право влади та влада права
- •Тема 7
- •§ 4, Поняття «політична влада»
- •Тема 7
- •Тема 7
- •§ 5. Влада і мораль
- •Тема 7
- •§ 6. Демократія і тоталітаризм
- •§ 7. Ідея соціальної справедливості
- •Тема 8 духовне життя суспільства. Філософія культури Кожна культура обумовлена економічним життям в його стійкій формі. О. Шпенглер
- •§ 1. Духовне життя і суспільна свідомість
- •§ 2. Політична свідомість і політична культура
- •§ 3. Правова і моральна свідомість
- •§ 4. Поняття «культура» і «цивілізація»
- •§ 5. Взаємозв’язок культури і цивілізації
- •§ 6. Національні культури та культура загальнолюдська
- •Тема 8
- •; Елементи національної культури
- •Тема 8
- •§ 7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9 філософія освіти Якщо хочемо виміряти небо, землю і моря, повинні насамперед виміряти себе. Г. Сковорода
- •§ 1. Поняття «освіта»
- •§ 2. Роль освіти в житті людини й суспільства
- •Тема 9
- •§ 3. Філософія освіти: її зміст і значення
- •Тема 9
- •§ 4. Освіта впродовж життя
- •Тема 9
- •§ 5. Суспільство знань
- •Тема 9
- •§ 6. Освіта і сталий розвиток
- •Тема 9
- •Духовне життя суспільства. Філософія культури
- •Філософія
Духовні
почуття та предмети (рідний край, ріки,
ліси, гори, образи національного
епосу, дум, ідеали мужності, добра,
чоловічої та жіночої краси, народна
поетична символіка, музика тощо)
формують своєрідне для певного
народу бачення світу, світосприйняття
і світовідчуття, нарешті його світогляд.
У своїй результативній формі цей
світогляд кристалізується в народній
мудрості.
Нині
зрозуміло кожному: ігнорування,
знецінення культури неминуче
призводить до деградації суспільства.
Саме тому розвиток культури необхідно
розглядати в статусі найвищих пріоритетів.
Важливе
місце в розвитку цивілізації займає
розуміння її глобальних проблем. їх
розв’язання вимагає спільних і
невідкладних зусиль усіх держав і
народів. Разом із відверненням ядерної
війни до глобальних проблем належать:
охорона
навколишнього середовища, енергетична,
сировинна, продовольча та демографічна
проблеми, мирне освоєння космосу і
багатств Світового океану, подолання
економічного відставання країн, що
розвиваються, ліквідація небезпечних
хвороб, статус людини в сучасному світі
і її майбутнє, віртуалізація діяльності,
тотальна економізація
та ін.
При
всіх своїх відмінностях такі проблеми
мають спільні характерні ознаки, що
відрізняють їх від багатьох інших
проблем сучасності. Зрозуміло, що
глобальні проблеми, які постали перед
народами різних країн, виникли в
різних сферах життєдіяльності людей.
В одному випадку йдеться про ті чи інші
сторони розвитку продуктивних сил,
стан і якість навколишнього середовища,
в іншому — про кардинальні питання
зовнішньої і внутрішньої політики, у
третьому — про стосунки людини й
суспільства тощо. Глобальні проблеми
загострилися настільки, що без них
неможливо нині скласти реалістичне
уявлення про сучасні тенденції
суспільного розвитку, про майбутнє
людства.
До
глобальних проблем сучасності відносяться
ті, які, по-перше,
мають
справді планетарний, загальносвітовий
характер, торкаються життєвих інтересів
усіх народів і держав; по-друге,
загрожують усьому людству в разі, якщо
не будуть вчасно вирішені; по-третє,
вимагають для свого розв’язання
спільних і невідкладних зусиль усіх
держав і народів. Ще однією характерною
рисою глобальних проблем можна вважати
їхній динамізм.
Виходячи
з динамічного характеру й складності
глобальних проблем сучасності, можна
припустити, що спільні зусилля держав
не обов’язково швидко приведуть до
повсюдного й повного їх вирішення.
210
Тема 8
§ 7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
ДУХОВНЕ
ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ
У.
Міллер.
Всесвітній потоп. 1844
р.
Зокрема,
дедалі зростаючі потреби
держав
у мінерально-сировинних ре-
сурсах
зумовлюють загострення цієї
проблеми,
а господарська діяльність у
багатьох
країнах поки що не дає змоги
домогтися
помітного поліпшення еко-
логічної
ситуації.
Для
розуміння суті й шляхів вирі-
шення
глобальних проблем необхідно
з’ясувати
їх походження й природу,
причини
загострення протягом останніх
десятиліть.
Так, перехід людства від ко-
чового
скотарства до осідлого землероб-
ства,
тобто від споживання до виробництва
продуктів, ознамену-
вався
етапом перетворення природи в предмет
і знаряддя життєді-
яльності
людини. Однак прогрес розвитку
продуктивних сил супро-
воджувався
й негативними результатами, шкідливими
й навіть
згубними
для людини. Суперечності в системі
«людина-природа» —
не
єдине джерело глобальних проблем. Такі
самі проблеми виника-
ють
і в системі соціальних і суспільних
відносин. Відносини людини
й
природи тісно пов’язані з міжособистісними.
Одні немовби пере-
ростають
в інші. Соціальні й національні конфлікти
загострюють
до
критичної межі суперечності між людиною,
суспільством і
навколишнім
середовищем, надають глобального
характеру інтер-
соціальним
проблемам (проблемам війни і миру,
подолання відста-
лості
і т. ін.).
Переростання
зазначених проблем у глобальні пов’язане
з проце-
сом
інтернаціоналізації виробництва,
обміну, усього суспільного
життя
на основі сучасних продуктивних сил,
науково-технічної
революції.
Проблеми, що раніше проявлялися в
місцевому чи ре-
гіональному
масштабі, набули нині справді глобального
характеру.
Отже,
глобальні проблеми мають подвійний
соціоприродний
характер.
Вони водночас і природні, і со-
ціальні.
При цьому останній елемент ві-
діграє
вирішальну роль. Адже соціальні
умови
розвитку визначають, по-перше,
серйозність
і глибину глобальних проблем,
небезпечність
їхнього розвитку для людства,
.по-друге,
зміст підходів, методи і засоби
ви-
рішення
цих проблем.
У
системі сучасної глобалістики
важливе
місце
посідають проблеми війни і миру.
ФІЛОСОФСЬКА
МУДРІСТЬ
Ми,
жителі Заходу, виробили глибокий
песимізм відносно можливості загального
прогресу демократичних інститутів.
Ф.
Фукуяма
14*
211
г
