мості. Усе це може реалізовуватися на основі політичної культури, яку потрібно формувати й виховувати.

§ 3. Правова і моральна свідомість

Суттєву роль у життєдіяльності суспільства відіграє правова сві­домість. Це сукупність знань, поглядів на юридичні права та норми, що регулюють поведінку людей у суспільстві. Право як система за­гальнообов’язкових норм і правил поведінки людей, що виражені в юридичних законах і відображають державну волю, установлюють права й обов’язки учасників правовідносин, змінюється разом із розвитком суспільства, держави, політики. Правова свідомість тісно взаємопов’язана з правовими нормами та законами відповідно до пануючих у суспільстві уявлень про законність, порядок і справедли­вість. Право як юридичне оформлення соціально-економічних від­носин виражає їх відношення до засобів виробництва, до інтелектуа­льної власності. Взаємодіючи з політикою, право здійснює великий вплив на її реалізацію, будучи основою розвитку правосвідомості. Свій зміст правова свідомість реалізує в основних сферах життє­діяльності суспільства — соціально-економічній та політичній.

Поведінка, відносини людей, як відомо, регулюються політичними, моральними й правовими поглядами. Знання своїх прав та обов’яз­ків дає особистості змогу проявляти політичну, правову активність у всіх сферах суспільного життя. Важливим у цьому зв’язку є підви­щення в суспільстві ролі демократичних і правових інститутів, суворе дотримання законності, демократичних принципів право­суддя, рішуче подолання свавілля у сфері правотворчості.

Процес розвитку правосвідомості має суперечливий характер. Це суперечність між необхідністю розвитку в кожної особистості високої правової свідомості, культивування в громадян поваги до законів, посилення їхньої ролі як фактору зміцнення правової, гро­мадянської відповідальності людей та незрілою правосвідомістю, низькою правовою культурою значної частини громадян.

З правосвідомістю тісно пов’язана моральна свідомість. Мораль як форма суспільної свідомості — це сукупність, система норм пра­вил поведінки людей у суспільстві. На відміну від правових норм, норми моралі не закріплені в юридичних законах, а регулюються в суспільстві силою громадської думки.

Принципи й норми моралі не вічні, а, будучи зумовленими пев­ним суспільним буттям людей, постійно змінюються з розвитком суспільства. З іншого боку, мораль здійснює зворотний вплив на розвиток суспільних відносин, на конкретне життя людей.

Г. Доре. Моїсей зі скри­жалями Заповіту. XIX ст.