- •§ 1. Від історії філософії до загальної філософії
- •9 Мудрість
- •§ 3. Завдання, особливості та структура курсу «Філософія»
- •§ 4. Предмет філософії, її' функції та призначення
- •Тема 1 філософське розуміння світу: буття, матерія Поняття матерії, руху, атому являють собою лише символи, з яких сучасні люди конструюють власний світ. О. Шпенглер
- •§ 1. Учення про буття
- •Тема 1
- •Тема 1
- •§ 2. Буття як реальність. Філософське розуміння категорії «буття»
- •Тема 1
- •§ 3. Об’єктивне буття і буття людини
- •Тема 1
- •§ 4. Єдність і різноманітність світу
- •§ 5. Матерія, рух, простір і час
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 2 людина та її буття у світі у житті немає іншого смислу, окрім того, який людина сама надає, розкриваючи свої сили, живучи творчо й продуктивно. Е. Фромм
- •§ 1. Загальне розуміння людини
- •§ 2. Багатовимірність людини
- •§ 3. Людина і суспільство
- •Тема 2
- •§ 4. Людина і людство
- •§ 5. Поняття «людина» — «індивід» — «індивідуальність» — «особистість» та їх співвідношення
- •Тема 2
- •§ 6. Основні цінності людського буття
- •Тема 2
- •§ 7. Особистість, її'основні ознаки і взаємозв’язок із суспільством
- •§ 8. Роль особистості в історичному процесі
- •Тема 2
- •§ 1. Душа та її розуміння
- •§ 2. Поняття і структура свідомості
- •§ 3. Походження і сутність свідомості
- •§ 4. Свідомість, мова, розум
- •§ 5. Свідомість і сфера несвідомого
- •§ 6. Суспільна свідомість та її структура
- •§ 7. Світогляд, ідеологія і суспільна психологія
- •Тема 4
- •§ 1. Сутність пізнання
- •§ 2. Пізнання як ставлення людини до світу
- •§ 3. Види пізнання
- •Тема 4
- •§ 4. Знання і віра
- •§ 5. Об’єкт і суб’єкт пізнання
- •§ 6. Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
- •X. Мейденс. Древо пізнання добра і зла. 2003 р.
- •§ 7. Проблема істини у філософи
- •§ 9. Співвідношення емпіричного і теоретичного знання
- •§ 10. Форми і методи наукового пізнання
- •§ 1. Предмет соціальної філософи
- •Тема 5
- •§ 2. Закономірне, стихійне і випадкове в соціальній історії
- •Тема 5
- •§ 3. Об’єктивне та суб’єктивне в соціально-історичному процесі
- •§ 4, Суспільство та його соціальна структура
- •§ 5. Нації, національності та народи в системі суспільства та суспільних відносин
- •§ 6. Сім’я і суспільство
- •§ 7. Демографічні проблеми сучасного суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 філософія економіки
- •§ 1. Філософсько-економічне мислення
- •Тема 6
- •§ 2. Праця та її філософське розуміння
- •Тема 6
- •§ 3. Людина у сфері економічних відносин
- •§ 4. Поняття «власність»
- •Тема 6
- •§ 5. Морально-етичні проблеми економіки
- •Тема 6
- •§ 6. Економічний розвиток і технічний прогрес, їх наслідки
- •Тема 6
- •§ 7. Проблеми екології
- •§ 8. Держава та її вплив на економіку
- •Тема 7 філософія політики Політика — це в кінцевому результаті форма, у якій здійснюється історія однієї нації в оточенні множини інших. О. Шпєнглер
- •§ 1. Держава та її осмислення філософською думкою
- •Тема 7
- •§ 2. Суть держави
- •Тема 7
- •§ 3. Ідея права: право влади та влада права
- •Тема 7
- •§ 4, Поняття «політична влада»
- •Тема 7
- •Тема 7
- •§ 5. Влада і мораль
- •Тема 7
- •§ 6. Демократія і тоталітаризм
- •§ 7. Ідея соціальної справедливості
- •Тема 8 духовне життя суспільства. Філософія культури Кожна культура обумовлена економічним життям в його стійкій формі. О. Шпенглер
- •§ 1. Духовне життя і суспільна свідомість
- •§ 2. Політична свідомість і політична культура
- •§ 3. Правова і моральна свідомість
- •§ 4. Поняття «культура» і «цивілізація»
- •§ 5. Взаємозв’язок культури і цивілізації
- •§ 6. Національні культури та культура загальнолюдська
- •Тема 8
- •; Елементи національної культури
- •Тема 8
- •§ 7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9 філософія освіти Якщо хочемо виміряти небо, землю і моря, повинні насамперед виміряти себе. Г. Сковорода
- •§ 1. Поняття «освіта»
- •§ 2. Роль освіти в житті людини й суспільства
- •Тема 9
- •§ 3. Філософія освіти: її зміст і значення
- •Тема 9
- •§ 4. Освіта впродовж життя
- •Тема 9
- •§ 5. Суспільство знань
- •Тема 9
- •§ 6. Освіта і сталий розвиток
- •Тема 9
- •Духовне життя суспільства. Філософія культури
- •Філософія
ДУХОВНЕ
ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ
вплив
на суспільну практику, на хід її розвитку
шляхом мобілізації духовної енергії
людей, підвищення їхньої соціальної
активності. Реалізація регулятивної
функції суспільної свідомості створює
необхідні передумови для функціонування
її як соціально-перетво- рюючої сили,
що справляє значний вплив на активно-творчу
діяльність людей, їхній світогляд,
ідеали.
Усе
це дає підстави говорити про те, що в
сучасних умовах докорінних, якісних
змін у суспільстві процес розвитку
суспільної свідомості має розглядатися
як важлива умова реалізації багатогранних
завдань, що стоять перед людством, як
активний, мобілі- зуючий, інтегруючий
фактор прогресу суспільства, утвердження
його свободи.
Однак
суспільна свідомість за певних обставин
здатна виступати й деструктивною силою
суспільного розвитку, гальмуючи
поступальний хід соціального
прогресу. Усе залежить від того, якому
соціальному суб’єкту належать ті чи
інші ідеї, якою мірою вони адекватні
національним і загальнолюдським
цінностям, розкриттю духовного потенціалу
особистості.
Важливою
рисою відносної самостійності суспільної
свідомості є спадкоємність, наступність
у її розвитку. Ідеї, теорії — усе те, що
становить зміст духовного життя
суспільства, — не виникає на новому
місці, а формується й утверджується на
основі духовної культури минулих епох.
Вони демонструють безперервний процес
функціонування й розвитку суспільства
в його раціонально-твор- чому вимірі.
Важливою
формою суспільної свідомості є політична
свідомість. Політична свідомість є
відображенням політичних відносин,
політичної діяльності, що відбувається
в суспільстві. Вона є сукупністю
політичних ідей, поглядів, учень,
політичних установок, тих чи інших
політичних методів, за допомогою яких
обґрунтовуються і втілюються в життя
політичні інтереси суб’єктів політичних
процесів. Політична свідомість включає
ідеологічний та психологічний аспекти.
Ідеологічний
аспект
пов’язаний з політичною ідеологією
як системою поглядів, ідей, що
відображають корінні інтереси певних
соціальних спільностей — верств, груп
тощо. Психологічний
аспект безпосередньо
пов’язаний із політичною психологією,
що ґрунтується на буденних поглядах,
почуттях, настроях простих людей,
політичних відносинах.
із*
195
§ 2. Політична свідомість і політична культура
Політична
свідомість відображає політич- >.
ФІЛОСОФСЬКА ні
процеси, відносини, спілкування, а тому
і
МУДРІСТЬ тісно
взаємопов’язана з політикою. Політика
••••••••
як
найважливіший вид людської діяльності
Відмінність
державного дія- пов’язана
з корінними економічними інте- ча
від політика в тому, що ресами
соціальних суб’єктів, є надзвичайно
політик
орієнтується’ на складною
сферою суспільних відносин,
наступні
вибори, а держав- Політична
свідомість, політична ідеологія
ний
діяч — на наступне пронизують
все життя суспільства, здійсню-
покоління. ючи
вагомий вплив на його розвиток. Однак
В. Черчілль ефективний
вплив політичної свідомості на
оптимізацію
суспільного буття, зокрема політичних,
духовно-моральних, гуманістичних та
інших відносин передбачає здійснення
глибоких змін у політичній свідомості.
У
сучасних умовах, коли відбувається
пошук шляхів органічного поєднання
традиційних національних і загальнолюдських
інтересів, процес формування
політичної свідомості має здійснюватися
в напрямі утвердження нового політичного
мислення. Тобто будуватися з
врахуванням нових моментів, що виникають
у сучасному світі. Нове політичне
мислення зобов’язує шукати нетрадиційні
форми спільного існування різних
політичних систем, виходити з головного
фактору, що по-новому ставить питання
про єдність народів, незалежно від
відмінностей між ними. Тому формування
сучасної політичної свідомості,
політичної культури, нового мислення
має бути спрямоване на глибоке розуміння
особистістю неповторної своєрідності
сучасного світу. Він є складним,
багатогранним, суперечливим явищем,
яке одночасно стає все більш
взаємопов’язаним і цілісним, вимагаючи
усвідомлення кожним жителем планети
необхідності наполегливо захищати
мирне майбутнє цивілізації.
Складний
характер розвитку політичної свідомості
полягає в тому, що реалізація завдань
щодо її активізації як необхідної умови
прогресу суспільства перебуває в
суперечності з невисоким рівнем
політичної культури значної частини
людей. Це означає їхню політичну
незрілість, наслідок авторитарно-патріархальної
політичної свідомості. Основним у
вирішенні названої суперечності є:
прийняття вчасних, науково обґрунтованих
політичних рішень на всіх рівнях, у
всіх сферах суспільного життя;
відображення в політичних рішеннях
усього найціннішого, що накопичено
різними народами в ході розвитку
суспільства; включення максимальної
кількості громадян у всі сфери політичного
життя як активних суб’єктів історичної
творчості, формування в людей
загальнолюдської політичної свідо-
196
