• визначальна роль суду в розв’язанні всіх суперечливих питань, підконтрольність йому кожного громадянина та всіх інституцій, можливість оскаржити в судовому порядку неправомірні дії дер- жавних органів і посадових осіб; незалежність і самостійність судо- вої влади від органів державного управління й різних політичних сил;

• відповідність законодавства нормам міжнародного права.

§ 4, Поняття «політична влада»

Поняття «політика» (від грецьк. роїіз — місто-держава та похід- ного від нього — роШіке — усе, що пов’язано з містом, — держава, громадянин, управління та ін.) має особливу історію. Загальновиз- наною є думка, що цей термін набув поширення під впливом трак- тату Арістотеля «Політика». Там подається оригінальне вчення про державу, правління (урядування) та уряд. І саме в руслі цієї традиції аж до кінця XIX ст. політичне знання традиційно розгля- далось як учення про державу. Однак поступово уявлення про по- літику значно розширилися, а розуміння політики окреслилось як досить складна проблема, яка стала предметом різних тлумачень.

У практичному вимірі найчастіше політику розглядають як кон- кретну сферу, у якій окремі люди й соціальні угруповання ведуть боротьбу за завоювання державної влади. Отже, центральним, ор- ганізаційним і регулятивно-контрольним началом політики є влада. Адже саме влада постає як одна з найважливіших і найдавніших проблем політичних відносин, політичного знання, політичної культури.

Однак потрібно зауважити, що проблема влади — це питання не тільки політичного життя, а й загальнолюдського, загальносоціаль- ного виміру. Адже в найширшому світоглядному розумінні влада — це здатність і можливість окремих осіб, груп, верств, прошарків,

_:У ФІЛОСОФСЬКА 0Ґ ) МУДРІСТЬ

Для мудрого його вік так само довгий, як для богів вічність.

У чому мудрець переважає Бога: той позбавлений стра- ху завдяки природі, а цей — завдяки самому собі.

Сенека

класів здійснювати визначальний вплив на діяльність інших людей, спільнот, суспільств. Влада — це здатність певних соціальних суб’єктів економічними, полі­тичними, ідейними, моральними засобами запроваджувати свою волю в суспільне життя. Влада — це єдність можливого й дійсного в підпорядкуванні дій і волі од­них соціальних суб’єктів іншим. Влада — це можливість або здатність одних приму­шувати інших робити те, чого вони,

176

ФІЛОСОФІЯ ПОЛІТИКИ

у- ФІЛОСОФСЬКА

І МУДРІСТЬ

Поки люди живуть без за­гальної влади, яка тримає їх у страху, вони перебувають у стані, який називають вій­ною, а саме в стані війни всіх проти всіх.

Т. Гоббс

можливо, не хотіли б робити. І цей примус здійснюється за допомогою загрози санкцій чи їхнього застосування.

У загальноціннісному аспекті владу по- нятійно можна визначити одним словом — керування, управління. Це означає здатність підпорядковувати чиюсь волю своїй волі, присвоювати чужу волю, користуватися во- лею інших. Отже, будь-яка влада є процесом підкорення. Однак коритися, підпорядкову- ватися люди, спільноти, групи, держави

можуть по-різному, але обов’язково або примусово, або добровільно. Саме тому основними засобами реалізації влади, як правило, ува- жаються:

• авторитет (формальний, що є прикладом примусовості; справжній — як приклад непримусовості);

• насильство, що завжди здійснюється примусовим нав’язу­ванням комусь своєї волі.

У повсякденному вжитку поняття «влада» використовується до­сить широко. Говорять, наприклад, про владу традиції, владу ідей, владу кохання, владу надії, владу забобонів та ін. Звичайно, владні відносини характерні для церкви, профспілок, сім’ї (особливо у від­носинах між батьками і дітьми) тощо.

Проте хоча владні відносини пронизують усі сфери суспільного життя, ми все-таки основну увагу звернемо на розкриття сутності такого феномену, як політична влада. Саме через політичну владу найбільш органічно реалізується взаємозв’язок соціальних прагнень і реального їх втілення. Адже в соціумі найбільш потужно діють ті соціальні сили, які засобами влади у своїх інтересах виробляють й здійснюють власну політику. У цій політиці народжується соціаль­ний ідеал. А будь-який ідеал вимагає свого захисту й реалізації. Тому політика стає владною. Водночас нічийної влади не буває, тому вла­да одразу стає політичною.

Як феномен суспільного життя, влада представлена державою, її установами та ресурсами, сприяє ефективному задоволенню загальних, групових і приватних інтересів. Влада — це соціальне відно­шення, яке виявляється в можливості, здатності одного суб’єкта або групи приймати рішення, які набувають обов’язкового харак­теру, для іншого суб’єкта або груп, у результаті суб’єкт, який має владу, реалізує свою волю та інтереси. Влада — це один із найваж­ливіших видів соціальної взаємодії, специфічне відношення при­наймні між двома суб’єктами, один з яких підкоряється розпоря-

11. Філософія, 11 кл.

177