§ 3. Ідея права: право влади та влада права

На сучасному етапі розвитку державності в більшості країн світу на першому плані постала проблема правової держави, співвідно­шення громадянського суспільства та держави, їх взаємної залеж­ності та взаємного впливу. Звідси постає проблема співвідношення права і влади. Зростання інтересу до цієї проблеми зумовлене тим, що становлення правової держави, її функціонування й розвиток нерозривно пов’язані з формуванням і вдосконаленням громадян­ського суспільства.

Проблема громадянського суспільства виникає вже в Платона й Арістотеля при розгляді ними питання відносин людини і влади в контексті аналізу різних форм державного правління. Сам термін «громадянське суспільство» з’явився у XVIII ст. завдяки працям Г. Гроція, Т. Гоббса, Дж. Локка. Поява цього поняття було зумовлене тим, що вони вперше почали розрізняти природне й суспільно-по­літичне в людині, індивідуальне й соціальне в суспільстві. Ця відмін­ність привела 1’. Гоббса і Дж. Локка до ідеї одержавленого суспільства як суспільства громадянського.

Найвагоміший внесок у розробку поняття «громадянське суспіль­ство» зробив Г. Гегель. Він уперте задекларував положення, що

громадянське суспільство існує не всере- V ФІЛОСОФСЬКА Дині держави, а разом із нею. «Суспільство 60 і МУДРІСТЬ і держава, — зазначав Г. Гегель, — це окремі

•••••••••••••••• утворення». Віддаючи перевагу у відноси­нах суспільства й держави останній, мисли- Для того щоб люди могли ¹⁷ .;

. „ тель уважав, що в нш представлена загальна

жити в злагоді и допомагати

_ . воля громадян, а громадянське суспільство один одному, необхідно, , ...

, .. є сферою реалізації приватних інтересів

щоб ВОНИ поступилися своїм ./ п » . у, _г

. окремих осіб. Приимаючи ідею І. Іегеля про

природним правом і зобо- . .

; _ . відмінність держави и громадянського су-

в язапися не робити нічого ^

спільства, К. Маркс стверджував, що держа-

поганого іншій людині.

ва є вторинною стосовно громадянського Б. Спіноза суспільства, оскільки його основою є еконо-

мічні відносини взагалі й відносини влас- ності зокрема.

У сучасній світоглядній культурі домі- нує думка, що концепція громадянського суспільства має сенс лише в межах систе- ми відношення «громадянське суспільст- во — держава». У такій системі громадян- ське суспільство — це сфера недержавних соціальних інститутів, їх відносин і відно- син між ними й державою.

Економічними засадами громадянсько- го суспільства є приватна власність у всій багатоманітності форм. Вона забезпечує реальну економічну свободу, без якої не-

можлива ні політична, ні соціальна свобода. Чим більше розвинуте громадянське суспільство, тим ефективнішою є соціальна захище- ність індивіда, ширші його можливості для самореалізації в різних галузях життєдіяльності.

Громадянське суспільство, де панує влада права, насамперед передбачає й гарантує законом вільний вибір форм економічного й по­літичного буття людини, утверджує пріоритет прав людини, виклю­чає монополію однієї ідеології, одного світогляду, забезпечує свободу совісті. У політичному житті таке суспільство надає всім громадянам доступ до участі в державних і суспільних справах. Тут держава й громадяни пов’язані взаємною відповідальністю за верховенство демократично прийнятих законів. їх виконання є умовою існування влади права.

Громадянське суспільство — продукт індустріальної епохи, воно формувалося переважно знизу, спонтанно як результат розкріпачення індивідів і перетворення їх з просто підданих держави на вільних громадян-власників, які мають гідність і готові взяти на себе госпо­дарчу й політичну відповідальність.

Громадянське суспільство має складну структуру й охоплює господарчі, економічні, сімейно-родинні, етнічні, релігійні й правові відносини, мораль, а також опосередковані державою політичні від­носини між індивідами як первинними суб’єктами влади, партіями, групами інтересів та ін. У громадянському суспільстві на відміну від державних структур переважають не вертикальні (підпорядко­ваності), а горизонтальні зв’язки — відносини конкуренції та солі­дарності між юридично вільними й рівноправними партнерами.

Розвиток громадянського суспільства природно пов’язаний із ре­формуванням відносин власності, що практично забезпечується

Пам’ятник М. Грушевському. м. Київ

173