Тема 7

Держави розрізняються за формами правління й державного устрою.

Форма правління — це організація вер- ховної державної влади, порядок утворення її органів та їх відносини з населенням. Теорія держави та права визначає два голов- них типи форм державного правління — монархічний та республіканський — і поділяє останній на президентський та парламент- ський різновиди.

Ознакою президентської республіки є значна роль президента в системі органів державного управління. Він одночасно є і

головою уряду. Президент формує уряд незалежно від партійного складу парламенту (останній може тільки затверджувати склад УРЯДУ)-

Характерною ознакою парламентської республіки є формування уряду на парламентських засадах, коли він складається з представ- ників однієї або кількох партій, які мають більшість у парламенті. Такий уряд є відповідальним перед парламентом і може бути від- правлений ним у відставку. Парламент тут не тільки розробляє закони та приймає бюджет, а й спрямовує та контролює діяльність уряду.

Змішана форма передбачає поєднання елементів парламентської та президентської форм державного правління.

Форма державного устрою — це територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок розподілу країни на

складові (штати, провінції, землі, області тощо), їх правовий статус, порядок відносин центральних і периферійних органів влади.

Обставинами та чинниками, що визначають і впливають на встановлення в суспільстві тієї чи ін- шої форми державного устрою, так само як і форми державного правління та політичного режиму, є іс- торичні й конституційні традиції, умови виникнення держави, спадщина часів колоніальної залежності, співвідношення й розстановка суспільно-політичних і класових сил, рівень культури громадян і ступінь соціально-економічного розвитку країни, національ- ний склад населення, міжнародне становище тощо. За устроєм держави бувають унітарними, федера- тивними та конфедеративними.

Шарль Монтеск’є

• Французький філософ, автор «Духу законів».

V ФІЛОСОФСЬКА рґ і МУДРІСТЬ

Хто причетний до політичної діяльності, тому, мабуть, ко­рисно іноді звернутися до за­бобонів, щоб спрямувати на потрібний шлях суєтний на­товп, аби відвернути його від непотрібного.

Плутарх

170

Унітарною є цілісна, єдина держа- ва, частини якої є адміністративно-те- риторіальні підрозділи (області, райони, департаменти), які не мають політич- ної самостійності. За умов унітаризму існує єдина для всієї держави система права, стереотипна схема організації й підпорядкування органів влади, єдина конституція, спільна центральна влада,

«урядова вертикаль».

Федерація — це союзна держава, Адміністрація Президента

яка складається з кількох державних України, м. Київ

утворень (штати, кантони, землі).

Кожне з них більшою або меншою мірою володіє державним суверенітетом, має власну конституцію, власну систему законо- давчих, виконавчих і судових органів, інші ознаки державності.

Ознаками федерації є: спільна територія, спільні збройні сили, єдина митна система, єдина грошова й податкова системи, спільна конституція, яка діє разом із конституціями суб’єктів федерації; спільний союзний уряд, законодавство, суд, громадянство (разом із громадянством суб’єктів федерації).

Конфедерація — це не союзна держава, а міждержавний союз, члени якого, зберігаючи свою незалежність, створюють на дого- вірних засадах тільки спеціальні спільні органи для координації дій у розв’язанні конкретних проблем. Рішення органів конфеде- рації приймаються і здійснюються тільки за згодою всіх держав — суб’єктів конфедерації. Тут не існує спільної території й спільного громадянства, єдиної податкової та правової системи. Правовою основою утворення конфедерації є союзний договір, тоді як для

федерації й унітарної держави це кон- ституція. Кошти конфедерації, її бюд- жет формуються з внесків її членів.

Конфедеративні державні утворення, як свідчить історія, мають тимчасовий характер, є нестійкими формами, на їх місці виникають федерації або ж вони розпадаються на окремі унітарні дер- жави.

Отже, у політичній системі держава посідає центральне місце, обумовлене

її природою та призначенням як особ- Англійський парламент,

ливий інструмент управління. За його ^м- Лондон

171