Тема 7

0

« патріархальна теорія (Конфуцій, Арістотель) — доводить, що держава виникла в результаті роз- витку сім’ї;

• договірна теорія (Гроцій, Гоббс, Руссо) — об- ґрунтовує положення, що держава виникла внаслі- док договору між людьми;

• психологічна теорія (Петражинський, Фрей- зер, Тард) — пояснює виникнення держави завдяки

особливим властивостям психіки, зокрема психо- Томас Гоббс логічною потребою людей у підпорядкуванні;

« Англійський філо- • теорія насильства (Гумплович, Дюрінг) - соф, який розробив пояснює походження держави актом насильства, концепцію держави, завоюванням одного племені іншим;

• марксистська теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс) — доводить, що держава виникає разом із поділом суспільства на класи.

Кожна з теорій виокремлює лише один із багатьох аспектів по­ходження держави. Проте було б помилковим абсолютизувати кожну з них. Потрібно враховувати їх у єдності та взаємозв’язку, що в підсумку може скласти уявлення про державу як цілісне суспільне явище.

Необхідно враховувати різні трактування поняття «держава»:

• як організація великої соціальної групи. При цьому синоні­мами терміна «держава» є: «країна», «народ», «суспільство», «віт­чизна»;

• як відносини політичної влади — сукупність зв’язків між громадянами й органами держави (наприклад, між урядом і парла­ментом), між ними й політичними партіями тощо. Таке розуміння зводиться до поняття «влада»;

• у вузькому розумінні держава ототожнюється виключно з адмі­ністративними (виконавчо-розпорядчими) органами, із системою правових норм, на основі яких вони функціонують.

§ 2. Суть держави

Держава володіє багатьма ознаками, властивими всім інститу­там політичної системи. Одночасно вона є її основою. До базових властивостей держави належать:

• суверенітет держави. Тільки держава постає як універсальна, усеохоплююча організація, поширює свої дії на всю територію країни і всіх громадян. Отже, вона «офіційно» представляє суспільство всередині і за межами країни; тільки держава має право видавати закони, здійснювати правосуддя;

168

• держава уособлює публічну владу й підпорядковує собі всі вияви інших су- спільних відносин, застосовує владні методи, а в разі необхідності й примус;

• держава за допомогою права регу- лює суспільні відносини і своєю владою надає їм загальнообов’язкового змісту;

• держава завдяки наявності спеціа- льного професійного апарату виконує основний обсяг управління справами суспільства й розпоряджається його людськими, матеріальними й природ- ними ресурсами.

Держава — це виокремлений із суспільства, сформований апарат управління громадянськими справами. Вона наділена монополією влади, незаперечними повноваженнями підпорядковувати волю громадян певної території, установлювати закони й домагатися їх виконання, збирати податки, застосовувати силу для забезпечення цілісного та впорядкованого існування людей.

Сутність держави виявляється в її функціях як основних напрямах діяльності. Функції держави поділяються на внутрішні та зовнішні:

• внутрішні — політична, правова, організаційна, соціальна, ос­вітня, екологічна, культурно-виховна;

• зовнішні — оборонна, дипломатична.

Для функцій держава формує комплекс соціальних органів і ус­танов, які в сукупності становлять організаційну структуру держа­ви або державний механізм. До нього належать: представницькі органи державної влади (парламент і місцеві органи влади); вико- навчо-розподільні органи (центральні та місцеві органи виконавчої влади); органи судової влади; органи прокуратури; органи держав­ного контролю; органи охорони громадського порядку; збройні сили (армія).

В. де Булонь. Суд Соломона. 1625 р.

• а*

З ГЛИБИНИ СТОЛІТЬ

Цар Соломон відомий як мудрий державний правитель, талановитий дипломат і письменник. Під час свого царювання всі важливі державні справи він віддав чесним і надійним людям, ба- гато зробив для того, щоб держава міцніла і роз-

квітала. З його творчої спадщини до нас дійшли притчі з глибо- ким філософським і повчальним змістом.