- •§ 1. Від історії філософії до загальної філософії
- •9 Мудрість
- •§ 3. Завдання, особливості та структура курсу «Філософія»
- •§ 4. Предмет філософії, її' функції та призначення
- •Тема 1 філософське розуміння світу: буття, матерія Поняття матерії, руху, атому являють собою лише символи, з яких сучасні люди конструюють власний світ. О. Шпенглер
- •§ 1. Учення про буття
- •Тема 1
- •Тема 1
- •§ 2. Буття як реальність. Філософське розуміння категорії «буття»
- •Тема 1
- •§ 3. Об’єктивне буття і буття людини
- •Тема 1
- •§ 4. Єдність і різноманітність світу
- •§ 5. Матерія, рух, простір і час
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 2 людина та її буття у світі у житті немає іншого смислу, окрім того, який людина сама надає, розкриваючи свої сили, живучи творчо й продуктивно. Е. Фромм
- •§ 1. Загальне розуміння людини
- •§ 2. Багатовимірність людини
- •§ 3. Людина і суспільство
- •Тема 2
- •§ 4. Людина і людство
- •§ 5. Поняття «людина» — «індивід» — «індивідуальність» — «особистість» та їх співвідношення
- •Тема 2
- •§ 6. Основні цінності людського буття
- •Тема 2
- •§ 7. Особистість, її'основні ознаки і взаємозв’язок із суспільством
- •§ 8. Роль особистості в історичному процесі
- •Тема 2
- •§ 1. Душа та її розуміння
- •§ 2. Поняття і структура свідомості
- •§ 3. Походження і сутність свідомості
- •§ 4. Свідомість, мова, розум
- •§ 5. Свідомість і сфера несвідомого
- •§ 6. Суспільна свідомість та її структура
- •§ 7. Світогляд, ідеологія і суспільна психологія
- •Тема 4
- •§ 1. Сутність пізнання
- •§ 2. Пізнання як ставлення людини до світу
- •§ 3. Види пізнання
- •Тема 4
- •§ 4. Знання і віра
- •§ 5. Об’єкт і суб’єкт пізнання
- •§ 6. Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
- •X. Мейденс. Древо пізнання добра і зла. 2003 р.
- •§ 7. Проблема істини у філософи
- •§ 9. Співвідношення емпіричного і теоретичного знання
- •§ 10. Форми і методи наукового пізнання
- •§ 1. Предмет соціальної філософи
- •Тема 5
- •§ 2. Закономірне, стихійне і випадкове в соціальній історії
- •Тема 5
- •§ 3. Об’єктивне та суб’єктивне в соціально-історичному процесі
- •§ 4, Суспільство та його соціальна структура
- •§ 5. Нації, національності та народи в системі суспільства та суспільних відносин
- •§ 6. Сім’я і суспільство
- •§ 7. Демографічні проблеми сучасного суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 філософія економіки
- •§ 1. Філософсько-економічне мислення
- •Тема 6
- •§ 2. Праця та її філософське розуміння
- •Тема 6
- •§ 3. Людина у сфері економічних відносин
- •§ 4. Поняття «власність»
- •Тема 6
- •§ 5. Морально-етичні проблеми економіки
- •Тема 6
- •§ 6. Економічний розвиток і технічний прогрес, їх наслідки
- •Тема 6
- •§ 7. Проблеми екології
- •§ 8. Держава та її вплив на економіку
- •Тема 7 філософія політики Політика — це в кінцевому результаті форма, у якій здійснюється історія однієї нації в оточенні множини інших. О. Шпєнглер
- •§ 1. Держава та її осмислення філософською думкою
- •Тема 7
- •§ 2. Суть держави
- •Тема 7
- •§ 3. Ідея права: право влади та влада права
- •Тема 7
- •§ 4, Поняття «політична влада»
- •Тема 7
- •Тема 7
- •§ 5. Влада і мораль
- •Тема 7
- •§ 6. Демократія і тоталітаризм
- •§ 7. Ідея соціальної справедливості
- •Тема 8 духовне життя суспільства. Філософія культури Кожна культура обумовлена економічним життям в його стійкій формі. О. Шпенглер
- •§ 1. Духовне життя і суспільна свідомість
- •§ 2. Політична свідомість і політична культура
- •§ 3. Правова і моральна свідомість
- •§ 4. Поняття «культура» і «цивілізація»
- •§ 5. Взаємозв’язок культури і цивілізації
- •§ 6. Національні культури та культура загальнолюдська
- •Тема 8
- •; Елементи національної культури
- •Тема 8
- •§ 7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9 філософія освіти Якщо хочемо виміряти небо, землю і моря, повинні насамперед виміряти себе. Г. Сковорода
- •§ 1. Поняття «освіта»
- •§ 2. Роль освіти в житті людини й суспільства
- •Тема 9
- •§ 3. Філософія освіти: її зміст і значення
- •Тема 9
- •§ 4. Освіта впродовж життя
- •Тема 9
- •§ 5. Суспільство знань
- •Тема 9
- •§ 6. Освіта і сталий розвиток
- •Тема 9
- •Духовне життя суспільства. Філософія культури
- •Філософія
Фрідріх
фон
Гаєк
колег.
Економічна культура володіє різними
формами
впливу
на економіку — практичними й теоретичними.
До
змісту економічної культури належить:
куль-
тура
підприємництва; культура виробництва
на фірмі
чи
корпорації; культура управління;
інформаційна
культура.
Сутність
і зміст економічної культури
знаходить
реалізацію
в її функціях: регулятивна
— здійснюється
за
допомогою вже готових економічних
концепцій,
загальноприйнятих
норм, відповідно до яких повинна
відбуватися
економічна діяльність; трансляційна
—
передача
новим поколінням ринкових цінностей,
мо-
тивів
поведінки, створених попередніми
поколіннями;
селекційна
— відбір з існуючих ринкових цінностей
і
мотивів поведінки тільки перспективних
при одночасному утри-
манні
позитивних, які містяться в минулому
досвіді; інноваційна
—
оновлення
ринкових цінностей та мотивів поведінки
шляхом вироб-
лення
нових і запозичення життєздатних з
економічної культури
інших
країн.
Для
успішної реалізації ринкових відносин
суб’єкти економічної культури мають
володіти якостями, що допоможуть
реалізувати сучасні вимоги: продуктивність,
діловитість, професійна самореалі-
зація, дисципліна, участь у різних
нововведеннях. Для ринкової економіки
потрібні не просто виконавці, а
професіонали з високою культурою
відповідальності.
•
Активний
прибічник ринкової економіки.
Розвиток
економічного життя суспільства
обумовлений науково-
технічним прогресом.
Він є результатом науково-технічної
революції.
Це — явище глобального характеру, що
охоплює як зовнішні, так і внутрішні
сторойи життя певного суспільства.
Розвиток науки й техніки не залежить
від того, у якій соціально-економічній
системі він відбувається. Науково-технічний
прогрес створює можливість
Слово
«валюта» походить від латинського
valere
—
З ГЛИБИНИ мати силу, коштувати. Воно
продовжилося в іта- ...........
лійському
— valuta
—
вартість, цінність. Слово
СТОЛІТЬ
«монета» прийшло до нас із латини. У
Стародавньому Римі гроші карбували
на Капіталійському пагорбі при храмі
богині Юнони, дружини Юпітера. її
називали також Монета.
158Тема 6
§ 6. Економічний розвиток і технічний прогрес, їх наслідки
ФІЛОСОФСЬКА
МУДРІСТЬ
Пам’ятайте,
що час — не гроші, а життя. Гроші
приходять і відходять, а життя тільки
проходить. Тому потрібно цінувати
передусім тільки життя.
В.
Ільїн
для
розвитку суспільства.
А як використо-
вуються
наукові й технічні досягнення —
залежить
від конкретної соціально-еконо-
мічної
будови суспільства.
Соціальні
наслідки економічного роз-
витку
науково-технічного прогресу можна
звести
до таких основних груп: загострення
екологічної
обстановки, виникнення про-
блеми
виживання людства внаслідок
забруднення
та отруєння навколишнього
середовища;
зміна відносин у системі
«людина-техніка»
(робітник стає регулятором, наладчиком,
програмістом і тим, хто керує
технологічним процесом); зміна змісту
й характеру праці (збільшується питома
вага творчих, пошукових, визначальних
функцій, що веде до стирання суттєвих
відмінностей між людьми розумової і
фізичної праці); зростання питомої ваги
висококваліфікованих робітників і
спеціалістів, що зайняті обслуговуванням
нової техніки та технології (це вивільняє
трудові ресурси); підвищення вимог
до культурно-технічної та інтелектуальної
підготовки кадрів; прискорення
структурних змін у співвідношенні сфер
людської діяльності (перекачування
трудових ресурсів із сіль
ського
господарства в промисловість, а з
неї
обслуговування).
Це зумовлює зростання
концентрації
населення в містах, поглиб-
лення
міграційних процесів, значне ско-
рочення
робочого й збільшення вільного
часу
(звідси можливість гармонійного
розвитку
особистості); «інтернаціоналі-
зації»
суспільних відносин (зокрема, не-
можливо
виробляти що-небудь в одній
країні,
не рахуючись із міжнародними
стандартами,
цінами на світовому ринку,
з
міжнародним поділом праці); втрата
людиною
емоційності, інтелектуальне
перевантаження,
формалізація контактів,
одностороння
технічна свідомість; ви-
никнення
проблем біологічної та психо-
логічної
адаптації людини у звичайних
та
екстремальних умовах навколишнього
середовища
(надвисоких і наднизьких
тисків,
температур, електромагнітних
полів,
радіоактивності тощо).
у
сферу науки, освіти,
•
Валюта
— стійка
грошова одиниця, або грошовий знак,
який має економічну силу.
159
