- •§ 1. Від історії філософії до загальної філософії
- •9 Мудрість
- •§ 3. Завдання, особливості та структура курсу «Філософія»
- •§ 4. Предмет філософії, її' функції та призначення
- •Тема 1 філософське розуміння світу: буття, матерія Поняття матерії, руху, атому являють собою лише символи, з яких сучасні люди конструюють власний світ. О. Шпенглер
- •§ 1. Учення про буття
- •Тема 1
- •Тема 1
- •§ 2. Буття як реальність. Філософське розуміння категорії «буття»
- •Тема 1
- •§ 3. Об’єктивне буття і буття людини
- •Тема 1
- •§ 4. Єдність і різноманітність світу
- •§ 5. Матерія, рух, простір і час
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 2 людина та її буття у світі у житті немає іншого смислу, окрім того, який людина сама надає, розкриваючи свої сили, живучи творчо й продуктивно. Е. Фромм
- •§ 1. Загальне розуміння людини
- •§ 2. Багатовимірність людини
- •§ 3. Людина і суспільство
- •Тема 2
- •§ 4. Людина і людство
- •§ 5. Поняття «людина» — «індивід» — «індивідуальність» — «особистість» та їх співвідношення
- •Тема 2
- •§ 6. Основні цінності людського буття
- •Тема 2
- •§ 7. Особистість, її'основні ознаки і взаємозв’язок із суспільством
- •§ 8. Роль особистості в історичному процесі
- •Тема 2
- •§ 1. Душа та її розуміння
- •§ 2. Поняття і структура свідомості
- •§ 3. Походження і сутність свідомості
- •§ 4. Свідомість, мова, розум
- •§ 5. Свідомість і сфера несвідомого
- •§ 6. Суспільна свідомість та її структура
- •§ 7. Світогляд, ідеологія і суспільна психологія
- •Тема 4
- •§ 1. Сутність пізнання
- •§ 2. Пізнання як ставлення людини до світу
- •§ 3. Види пізнання
- •Тема 4
- •§ 4. Знання і віра
- •§ 5. Об’єкт і суб’єкт пізнання
- •§ 6. Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
- •X. Мейденс. Древо пізнання добра і зла. 2003 р.
- •§ 7. Проблема істини у філософи
- •§ 9. Співвідношення емпіричного і теоретичного знання
- •§ 10. Форми і методи наукового пізнання
- •§ 1. Предмет соціальної філософи
- •Тема 5
- •§ 2. Закономірне, стихійне і випадкове в соціальній історії
- •Тема 5
- •§ 3. Об’єктивне та суб’єктивне в соціально-історичному процесі
- •§ 4, Суспільство та його соціальна структура
- •§ 5. Нації, національності та народи в системі суспільства та суспільних відносин
- •§ 6. Сім’я і суспільство
- •§ 7. Демографічні проблеми сучасного суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 філософія економіки
- •§ 1. Філософсько-економічне мислення
- •Тема 6
- •§ 2. Праця та її філософське розуміння
- •Тема 6
- •§ 3. Людина у сфері економічних відносин
- •§ 4. Поняття «власність»
- •Тема 6
- •§ 5. Морально-етичні проблеми економіки
- •Тема 6
- •§ 6. Економічний розвиток і технічний прогрес, їх наслідки
- •Тема 6
- •§ 7. Проблеми екології
- •§ 8. Держава та її вплив на економіку
- •Тема 7 філософія політики Політика — це в кінцевому результаті форма, у якій здійснюється історія однієї нації в оточенні множини інших. О. Шпєнглер
- •§ 1. Держава та її осмислення філософською думкою
- •Тема 7
- •§ 2. Суть держави
- •Тема 7
- •§ 3. Ідея права: право влади та влада права
- •Тема 7
- •§ 4, Поняття «політична влада»
- •Тема 7
- •Тема 7
- •§ 5. Влада і мораль
- •Тема 7
- •§ 6. Демократія і тоталітаризм
- •§ 7. Ідея соціальної справедливості
- •Тема 8 духовне життя суспільства. Філософія культури Кожна культура обумовлена економічним життям в його стійкій формі. О. Шпенглер
- •§ 1. Духовне життя і суспільна свідомість
- •§ 2. Політична свідомість і політична культура
- •§ 3. Правова і моральна свідомість
- •§ 4. Поняття «культура» і «цивілізація»
- •§ 5. Взаємозв’язок культури і цивілізації
- •§ 6. Національні культури та культура загальнолюдська
- •Тема 8
- •; Елементи національної культури
- •Тема 8
- •§ 7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9 філософія освіти Якщо хочемо виміряти небо, землю і моря, повинні насамперед виміряти себе. Г. Сковорода
- •§ 1. Поняття «освіта»
- •§ 2. Роль освіти в житті людини й суспільства
- •Тема 9
- •§ 3. Філософія освіти: її зміст і значення
- •Тема 9
- •§ 4. Освіта впродовж життя
- •Тема 9
- •§ 5. Суспільство знань
- •Тема 9
- •§ 6. Освіта і сталий розвиток
- •Тема 9
- •Духовне життя суспільства. Філософія культури
- •Філософія
ФІЛОСОФІЯ
ЕКОНОМІКИ
Економіка
— не просто супутник, а мета життя
людини, спосіб її
буття.
Усе
життя людини пронизано економічною
діяльністю.
У тому
числі
й життя інтелектуальне, пізнавальне,
мистецьке. У взаємо-
зв’язку
всі аспекти економічного життя й
діяльності осягаються
через
філософсько-економічне мислення.
Цілеспрямована
діяльність людей, у процесі якої вони
перетво-
рюють
і пристосовують предмети природи для
задоволення своїх
потреб,
називається працею.
Людська
праця відрізняється від тваринно-інстинктивної
діяль-
ності
тим, що вона є активним
зусиллям
на такі зміни в природі, які
забезпечують
задоволення матеріальних і духовних
потреб людини.
Праця
в широкому розумінні — це спосіб
життєдіяльності ви-
робників.
Вона не обмежується лише функцією
створення людиною
предметного
світу з метою забезпечення необхідних
умов існуван-
ня.
Праця — це діяльність людини, досягнення
мети свого життя.
Отже,
праця як цілеспрямована діяльність
людини є також проце-
сом
виробництва людини як особистості, як
соціальної істоти, а не
лише
як біологічного організму. Процес
формування людини як осо-
бистості
здійснюється завдяки праці на основі
соціальних зв’язків
і
економічної взаємодії.
За
своєю формою праця завжди є соціаль-
ним
процесом. Разом із тим вона має
біофізіо-
логічний
аспект. Тобто в процесі праці витра-
чається
енергія м’язів, нервів тощо. З
цього
погляду
використання робочої сили є вироб-
лення
матеріальних благ та їх споживання.
Саме
ж споживання слугує відтворенню
фізич-
ної
і духовної енергії працівника, що є
умовою
відтворення
нової діяльності.
Праця
— це засіб існування людей, вічна
природна
необхідність. Без неї неможливий об-
мін
речей між людиною і природою, тобто
не-
можливе
саме людське життя. Тому, незалежно
від
суспільної форми організації життя
людей,
процес
виробництва має бути безперервним.
Як
суспільство не може існувати без
спожи-
вання,
так само воно не може не виробляти.
Саме
тому праця, процес виробництва є пер-
шою
та найважливішою передумовою люд-
Дж.
Кларк.
Ілюстрація до твору Д.
Дефо
«Робінзон Крузо». 1883
р.
•
Робінзон
Крузо довів, що праця є сенс життя.§ 2. Праця та її філософське розуміння
