- •§ 1. Від історії філософії до загальної філософії
- •9 Мудрість
- •§ 3. Завдання, особливості та структура курсу «Філософія»
- •§ 4. Предмет філософії, її' функції та призначення
- •Тема 1 філософське розуміння світу: буття, матерія Поняття матерії, руху, атому являють собою лише символи, з яких сучасні люди конструюють власний світ. О. Шпенглер
- •§ 1. Учення про буття
- •Тема 1
- •Тема 1
- •§ 2. Буття як реальність. Філософське розуміння категорії «буття»
- •Тема 1
- •§ 3. Об’єктивне буття і буття людини
- •Тема 1
- •§ 4. Єдність і різноманітність світу
- •§ 5. Матерія, рух, простір і час
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 2 людина та її буття у світі у житті немає іншого смислу, окрім того, який людина сама надає, розкриваючи свої сили, живучи творчо й продуктивно. Е. Фромм
- •§ 1. Загальне розуміння людини
- •§ 2. Багатовимірність людини
- •§ 3. Людина і суспільство
- •Тема 2
- •§ 4. Людина і людство
- •§ 5. Поняття «людина» — «індивід» — «індивідуальність» — «особистість» та їх співвідношення
- •Тема 2
- •§ 6. Основні цінності людського буття
- •Тема 2
- •§ 7. Особистість, її'основні ознаки і взаємозв’язок із суспільством
- •§ 8. Роль особистості в історичному процесі
- •Тема 2
- •§ 1. Душа та її розуміння
- •§ 2. Поняття і структура свідомості
- •§ 3. Походження і сутність свідомості
- •§ 4. Свідомість, мова, розум
- •§ 5. Свідомість і сфера несвідомого
- •§ 6. Суспільна свідомість та її структура
- •§ 7. Світогляд, ідеологія і суспільна психологія
- •Тема 4
- •§ 1. Сутність пізнання
- •§ 2. Пізнання як ставлення людини до світу
- •§ 3. Види пізнання
- •Тема 4
- •§ 4. Знання і віра
- •§ 5. Об’єкт і суб’єкт пізнання
- •§ 6. Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
- •X. Мейденс. Древо пізнання добра і зла. 2003 р.
- •§ 7. Проблема істини у філософи
- •§ 9. Співвідношення емпіричного і теоретичного знання
- •§ 10. Форми і методи наукового пізнання
- •§ 1. Предмет соціальної філософи
- •Тема 5
- •§ 2. Закономірне, стихійне і випадкове в соціальній історії
- •Тема 5
- •§ 3. Об’єктивне та суб’єктивне в соціально-історичному процесі
- •§ 4, Суспільство та його соціальна структура
- •§ 5. Нації, національності та народи в системі суспільства та суспільних відносин
- •§ 6. Сім’я і суспільство
- •§ 7. Демографічні проблеми сучасного суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 філософія економіки
- •§ 1. Філософсько-економічне мислення
- •Тема 6
- •§ 2. Праця та її філософське розуміння
- •Тема 6
- •§ 3. Людина у сфері економічних відносин
- •§ 4. Поняття «власність»
- •Тема 6
- •§ 5. Морально-етичні проблеми економіки
- •Тема 6
- •§ 6. Економічний розвиток і технічний прогрес, їх наслідки
- •Тема 6
- •§ 7. Проблеми екології
- •§ 8. Держава та її вплив на економіку
- •Тема 7 філософія політики Політика — це в кінцевому результаті форма, у якій здійснюється історія однієї нації в оточенні множини інших. О. Шпєнглер
- •§ 1. Держава та її осмислення філософською думкою
- •Тема 7
- •§ 2. Суть держави
- •Тема 7
- •§ 3. Ідея права: право влади та влада права
- •Тема 7
- •§ 4, Поняття «політична влада»
- •Тема 7
- •Тема 7
- •§ 5. Влада і мораль
- •Тема 7
- •§ 6. Демократія і тоталітаризм
- •§ 7. Ідея соціальної справедливості
- •Тема 8 духовне життя суспільства. Філософія культури Кожна культура обумовлена економічним життям в його стійкій формі. О. Шпенглер
- •§ 1. Духовне життя і суспільна свідомість
- •§ 2. Політична свідомість і політична культура
- •§ 3. Правова і моральна свідомість
- •§ 4. Поняття «культура» і «цивілізація»
- •§ 5. Взаємозв’язок культури і цивілізації
- •§ 6. Національні культури та культура загальнолюдська
- •Тема 8
- •; Елементи національної культури
- •Тема 8
- •§ 7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9 філософія освіти Якщо хочемо виміряти небо, землю і моря, повинні насамперед виміряти себе. Г. Сковорода
- •§ 1. Поняття «освіта»
- •§ 2. Роль освіти в житті людини й суспільства
- •Тема 9
- •§ 3. Філософія освіти: її зміст і значення
- •Тема 9
- •§ 4. Освіта впродовж життя
- •Тема 9
- •§ 5. Суспільство знань
- •Тема 9
- •§ 6. Освіта і сталий розвиток
- •Тема 9
- •Духовне життя суспільства. Філософія культури
- •Філософія
життєдіяльності.
Це сприяє розвитку філософського
пізнання: для нього виникають стимули
включати до своїх досліджень нові
підходи до людського буття, нові
уявлення про реалізацію в ньому
економічних форм і способів життя.
Філософія
економіки визначає суспільну
взаємообумовленість різних типів
розподілу й кооперування людської
діяльності, перспективи її змін.
Однак вона вирішує й світоглядне
завдання,
оскільки задає систему координат,
«малює» картини економічної реальності,
виявляє орієнтири. Завдяки їм людська
особистість може визначити «моделі»
своєї життєвої поведінки, створювати
необхідні й різноманітні умови для
свого існування й розвитку.
Сучасна
філософія економіки орієнтована на
особистість, оскільки розкриває її
силу й можливості, що забезпечують
збереження та розвиток суспільства.
Передусім суспільство звертається до
філософії економіки тоді, коли для
нього не зовсім визначені перспективи
розвитку. Якщо є потреба в реформації
системи соціальних зв’язків, які
склалися, якщо потрібно визначити нові
засоби для активізації людських сил,
для використання позаекономічних
стимулів, то це допоможе вирішити
філософія економіки. Вона є вимогою
часу, оскільки необхідна насамперед
тому, для кого особистісна само-
реалізація є життєвою необхідністю,
тій людині, яка хоче щось зробити
для тих, хто хоче щось змінити в умовах
свого існування.
Філософсько-економічне
мислення забезпечує розгляд складної
системи господарювання як багатовимірний,
об’ємний світ. Світ економіки є світом
сутнісним, який не тільки сталий, а й
перебуває в постійному розвитку.
Філософсько-економічний підхід дає
змогу розглядати господарство «по
вертикалі», заглиблюючись у потаємне
й піднімаючись над буденним, звичним.
Якщо роглядати тільки «по горизонталі»,
то ми лише «ковзаємо» на поверхні явищ.
Господарський світ не в усьому просто
пізнається. Філософсько-економічне
аналізування дає можливість дізнаватися
про сокровенне.
Воно не дістається ані досвідом, ані
практикою, виходить за межі точної
(математизованої) науки, часто непідвладне
людському уявленню. Саме філософія
економіки може надати більш багату за
змістом, а тому й більш адекватну картину
економічної реальності.
Філософія
економіки включає в розуміння свого
предмета зв’язки та форми, які
характеризують соціально-економічну
діяльність людини. Тим
самим вона фіксує перехід від людських
зусиль до форм, що визначають ускладнення,
«примноження»
якості
діяльності в житті людини та речей, які
їм слугують.
Такий підхід стає багато в чому
вирішальним для сучасних суспільств.
Він демонструє себе насамперед у
сфері об’єднання економічного й
філософського мислення.
148Тема 6
