Спосіб життя людини реалізується через діяльність, виробництво, розподіл, обмін, споживання. Для всебічного розуміння сутності суспільного буття людини необхідним стає аналіз економічної сфе­ри життя з філософської точки зору. Економічна діяльність — не лише умова існування суспільства, а й соціокультурна необхідність. Без економіки неможлива взаємодія між людиною і середовищем, неможливий соціальний розвиток. Суспільство не може існувати без виробництва речей та їх споживання. Через це економічна сфера життєдіяльності є однією з найважливіших передумов людського існування в його повноті й усебічності. Економічна діяльність ха­рактеризується не лише виробництвом матеріальних благ. Вона відтворює духовно-культурний світ людини, а також формує, роз­виває її саму. Сутність цих явищ і процесів осягається за допомогою філософії економіки. Що вона собою являє?

§ 1. Філософсько-економічне мислення

Чим більший обсяг знань про суспільну реальність досягає філо­софія, тим більше виокремлюється як найважливіший інструмент пі­знання процес мислення. Як діяльність в ідеальному плані, мислення виступає способом «перебудови» як духовного, так і матеріального буття. Змістом філософсько-економічного мислення є історична прак­тика, яка завжди пронизана господарсько-економічною діяльністю.

У процесі практичного освоєння об’єктивного світу його сутність розгортається перед людиною як світ економіки. Філософсько-еко- номічне мислення, як і мислення взагалі, відкриває його глибини. В результаті світ економіки виступає як буття, відповідне світу людини. У ньому вона реалізовує свої потреби, інтереси, прагнення.

Формування і розвиток економіки вимагає її творчого осмис­лення. Здійснити це можна завдяки філософсько-економічному мисленню, що має ряд невід’ємних властивостей: швидкість і сміли­вість думки, спостережливість, вибірковість, глибину міркувань, здатність піти на ризик, узяти на'себе повноту відповідальності, уміння застосовувати нові поняття.

Філософсько-економічне мислення — складова частина духовної діяльності людей, одна з визначальних компонентів філософії еко-

146

І

Адам Сміт

• Видатний ан­глійський мисли- тель-економіст, за­сновник філософії економіки.

номіки. Це насамперед процес, де відбувається взаємодія індивіда, соціальної групи, суспільства з матеріально-економічною реальністю. Філософсько- економічне мислення знаходить свій вираз у розу- мінні економічного буття та результатів економічної діяльності.

Філософсько-економічне мислення має два взає- модіючих аспекти:

• відтворення свідомістю людей економічних відносин у формі економічних ідей, категорій, зако- нів, принципів господарювання в їхньому логічному зв’язку й конкретній системі;

• осмислення й засвоєння індивідом, соціальною групою, суспільством набутих економічних знань, переробки оперативної економічної інформації.

Філософсько-економічне мислення у своєму роз- витку проходить ряд послідовних етапів:

емпіричний — нагромадження первинних знань про ринкову економіку, її зовнішні сторони й конкретні факти;

абстрактний — перехід до формування більш глибоких, змістов- них, загальних понять, проникнення економічної думки від явища до сутності;

теоретичний — глибоке осмислення ринкових реалій, аналіз економічних законів як цілісної системи й синтез раніше отрима- них знань.

Завдяки філософсько-економічному мисленню з’явл ються не- обхідні стимули для виникнення та розвитку філософії економіки. Вона розглядає різні діяльні сили, засоби й здібності людини в

складних процесах розвитку суспільства та його гуманістичній перспективі. Філо- софія економіки розкриває сутність еко- номічних процесів, які відбуваються в суспільстві в їх людському вимірі. Філосо- фія економіки — це інтелектуальне осмис- лення економічного буття. У змістовному плані це означає, що наша увага повинна переключитися з існування економічного життя на його розуміння як засобу пере- творення індивідом зовнішнього світу. Що означає перетворення людиною не тільки свого внутрішнього світу, а й предметно- речовинних форм власної економічної

ФІЛОСОФСЬКА МУДРІСТЬ

Не від добродійності м’ясни­ка, пивовара або булочника ми очікуємо отримати обід, а від дотримання ними своїх власних інтересів. Ми зверта­ємося не до їхньої гуманності, а до їхнього егоїзму, і ніколи не говоримо їм про наші по­треби, а про їхні вигоди.

А. Сміт

10*

147