- •§ 1. Від історії філософії до загальної філософії
- •9 Мудрість
- •§ 3. Завдання, особливості та структура курсу «Філософія»
- •§ 4. Предмет філософії, її' функції та призначення
- •Тема 1 філософське розуміння світу: буття, матерія Поняття матерії, руху, атому являють собою лише символи, з яких сучасні люди конструюють власний світ. О. Шпенглер
- •§ 1. Учення про буття
- •Тема 1
- •Тема 1
- •§ 2. Буття як реальність. Філософське розуміння категорії «буття»
- •Тема 1
- •§ 3. Об’єктивне буття і буття людини
- •Тема 1
- •§ 4. Єдність і різноманітність світу
- •§ 5. Матерія, рух, простір і час
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 2 людина та її буття у світі у житті немає іншого смислу, окрім того, який людина сама надає, розкриваючи свої сили, живучи творчо й продуктивно. Е. Фромм
- •§ 1. Загальне розуміння людини
- •§ 2. Багатовимірність людини
- •§ 3. Людина і суспільство
- •Тема 2
- •§ 4. Людина і людство
- •§ 5. Поняття «людина» — «індивід» — «індивідуальність» — «особистість» та їх співвідношення
- •Тема 2
- •§ 6. Основні цінності людського буття
- •Тема 2
- •§ 7. Особистість, її'основні ознаки і взаємозв’язок із суспільством
- •§ 8. Роль особистості в історичному процесі
- •Тема 2
- •§ 1. Душа та її розуміння
- •§ 2. Поняття і структура свідомості
- •§ 3. Походження і сутність свідомості
- •§ 4. Свідомість, мова, розум
- •§ 5. Свідомість і сфера несвідомого
- •§ 6. Суспільна свідомість та її структура
- •§ 7. Світогляд, ідеологія і суспільна психологія
- •Тема 4
- •§ 1. Сутність пізнання
- •§ 2. Пізнання як ставлення людини до світу
- •§ 3. Види пізнання
- •Тема 4
- •§ 4. Знання і віра
- •§ 5. Об’єкт і суб’єкт пізнання
- •§ 6. Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
- •X. Мейденс. Древо пізнання добра і зла. 2003 р.
- •§ 7. Проблема істини у філософи
- •§ 9. Співвідношення емпіричного і теоретичного знання
- •§ 10. Форми і методи наукового пізнання
- •§ 1. Предмет соціальної філософи
- •Тема 5
- •§ 2. Закономірне, стихійне і випадкове в соціальній історії
- •Тема 5
- •§ 3. Об’єктивне та суб’єктивне в соціально-історичному процесі
- •§ 4, Суспільство та його соціальна структура
- •§ 5. Нації, національності та народи в системі суспільства та суспільних відносин
- •§ 6. Сім’я і суспільство
- •§ 7. Демографічні проблеми сучасного суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 філософія економіки
- •§ 1. Філософсько-економічне мислення
- •Тема 6
- •§ 2. Праця та її філософське розуміння
- •Тема 6
- •§ 3. Людина у сфері економічних відносин
- •§ 4. Поняття «власність»
- •Тема 6
- •§ 5. Морально-етичні проблеми економіки
- •Тема 6
- •§ 6. Економічний розвиток і технічний прогрес, їх наслідки
- •Тема 6
- •§ 7. Проблеми екології
- •§ 8. Держава та її вплив на економіку
- •Тема 7 філософія політики Політика — це в кінцевому результаті форма, у якій здійснюється історія однієї нації в оточенні множини інших. О. Шпєнглер
- •§ 1. Держава та її осмислення філософською думкою
- •Тема 7
- •§ 2. Суть держави
- •Тема 7
- •§ 3. Ідея права: право влади та влада права
- •Тема 7
- •§ 4, Поняття «політична влада»
- •Тема 7
- •Тема 7
- •§ 5. Влада і мораль
- •Тема 7
- •§ 6. Демократія і тоталітаризм
- •§ 7. Ідея соціальної справедливості
- •Тема 8 духовне життя суспільства. Філософія культури Кожна культура обумовлена економічним життям в його стійкій формі. О. Шпенглер
- •§ 1. Духовне життя і суспільна свідомість
- •§ 2. Політична свідомість і політична культура
- •§ 3. Правова і моральна свідомість
- •§ 4. Поняття «культура» і «цивілізація»
- •§ 5. Взаємозв’язок культури і цивілізації
- •§ 6. Національні культури та культура загальнолюдська
- •Тема 8
- •; Елементи національної культури
- •Тема 8
- •§ 7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9 філософія освіти Якщо хочемо виміряти небо, землю і моря, повинні насамперед виміряти себе. Г. Сковорода
- •§ 1. Поняття «освіта»
- •§ 2. Роль освіти в житті людини й суспільства
- •Тема 9
- •§ 3. Філософія освіти: її зміст і значення
- •Тема 9
- •§ 4. Освіта впродовж життя
- •Тема 9
- •§ 5. Суспільство знань
- •Тема 9
- •§ 6. Освіта і сталий розвиток
- •Тема 9
- •Духовне життя суспільства. Філософія культури
- •Філософія
Хто
розумно дивиться на світ, на того і світ
дивиться розумно.
Г.
Гегель
Для
цілісного філософського розуміння
проблем навколишньої дійсності важливе
значення має вивчення суспільства як
соціальної системи. Сучасна людина
повинна мати уявлення про структуру
суспільства, характер взаємозв’язку
його сторін, механізми соціального
функціонування і розвитку.
Положення
«людина — суспільство» є вихідним у
філософському аналізі соціальної
дійсності. Можливості людини як
суспільної істоти реалізуються лише
в суспільстві. Як складний об’єкт
філософського дослідження, суспільство
утворюється з великої кількості
складових елементів і підсистем, які
перебувають у постійно мінливих зв’язках
і взаємодіях. Характер розвитку
суспільства визначається дією багатьох
неоднорідних факторів: економічних,
соціальних, політичних, духовних,
культурних тощо. Усе це актуалізує
проблему вивчення соціальної реальності.
Латинське
слово 50сга& («товариський», «громадський»,
«суспільний») означає все те, що
пов’язане з життям і відносинами людей
у суспільстві. Соціальне
характеризує сумісне існування людей
і є відмінним від їхньої природної,
фізико-біологічної основи.
Римський
Форум
•
Тут
упродовж тисячі років вирішувалися
всі справи давньоримського суспільства.
124§ 1. Предмет соціальної філософи
СОЦІАЛЬНА
ФІЛОСОФІЯ
Жан-Жак
Руссо •
Французький
філософ -просвітитель, творець
концепції «Мовою суспільного договору».
У
вузькому розумінні соціальне означає
існуван-
ня
суспільних явищ, які становлять зміст
соціальної
сфери
життя суспільства. У ній вирішується
своє
коло
проблем, що стосуються відповідних
інтересів
і
проблем людей, їхнього соціального
становища,
а
також місця в системі суспільного
розподілу
праці,
умов трудової діяльності, переміщення
з од-
них
соціальних груп в інші, життєвого рівня,
освіти,
охорони
здоров’я, соціального забезпечення
тощо.
Усередині
соціальної сфери зазначені
проблеми
вирішуються
у взаємозв’язку з існуючими економіч-
ними,
політичними, культурними відносинами.
У
широкому розумінні поняття
«соціальне»
вживається
в значенні «суспільне» як синонім,
збігається
з ним за змістом. У цьому випадку
по-
няття
«соціальне» («суспільне») означає все,
що
відбувається
в суспільстві (на відміну від того, що
відбувається в при-
роді).
Іншими словами, воно означає те, що є
якісно іншим стосовно
природного,
біологічного. Це поняття вживається
також як проти-
лежне
індивідуальному.
У
соціальній філософії поняття «соціальне»
вживається як у ши-
рокому,
так і у вузькому значенні. Тобто воно
стосується всіх про-
цесів,
які відбуваються в суспільстві, у тому
числі й у його соціальній
сфері,
але тільки тих процесів, які відносяться
до цієї сфери і вира-
жають
її специфіку. Сама ж соціальна сфера
розглядається в її
взаємодії
з іншими сферами суспільного життя в
рамках єдиного
суспільства.
Предметом
соціальної філософії є
суспільство, узяте у взаємодії
всіх
його сторін, тобто як цілісна соціальна
система у взаємодії за-
конів
її функціонування і розвитку. Це
оз-
начає,
що соціальна філософія розглядає
і
пояснює різні суспільні явища та
процеси
на
макрорівні — на рівні всього суспільства
як
соціальної системи, що саморозвива-
ється
і самовідтворюється. Її насамперед
цікавлять
не стільки специфіка й особли-
вості,
наприклад, економічних, політичних
або
ж духовних явищ (це в основному
пред-
мет'вивчення
інших наук), скільки їх місце
в
цілісній структурі суспільства і та
роль,
яку
вони відіграють в його існуванні
та
розвитку.
ФІЛОСОФСЬКА
МУДРІСТЬ
■«"*'
Сутність
суспільного договору полягає в тому,
що кожний з нас віддає свою особистість
і свою силу під верховне керівництво
загальної волі, і ми разом сприймаємо
кожного члена суспільства як неподільну
частину цілого.
Ж.-Ж.
Руссо
125
