- •§ 1. Від історії філософії до загальної філософії
- •9 Мудрість
- •§ 3. Завдання, особливості та структура курсу «Філософія»
- •§ 4. Предмет філософії, її' функції та призначення
- •Тема 1 філософське розуміння світу: буття, матерія Поняття матерії, руху, атому являють собою лише символи, з яких сучасні люди конструюють власний світ. О. Шпенглер
- •§ 1. Учення про буття
- •Тема 1
- •Тема 1
- •§ 2. Буття як реальність. Філософське розуміння категорії «буття»
- •Тема 1
- •§ 3. Об’єктивне буття і буття людини
- •Тема 1
- •§ 4. Єдність і різноманітність світу
- •§ 5. Матерія, рух, простір і час
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 2 людина та її буття у світі у житті немає іншого смислу, окрім того, який людина сама надає, розкриваючи свої сили, живучи творчо й продуктивно. Е. Фромм
- •§ 1. Загальне розуміння людини
- •§ 2. Багатовимірність людини
- •§ 3. Людина і суспільство
- •Тема 2
- •§ 4. Людина і людство
- •§ 5. Поняття «людина» — «індивід» — «індивідуальність» — «особистість» та їх співвідношення
- •Тема 2
- •§ 6. Основні цінності людського буття
- •Тема 2
- •§ 7. Особистість, її'основні ознаки і взаємозв’язок із суспільством
- •§ 8. Роль особистості в історичному процесі
- •Тема 2
- •§ 1. Душа та її розуміння
- •§ 2. Поняття і структура свідомості
- •§ 3. Походження і сутність свідомості
- •§ 4. Свідомість, мова, розум
- •§ 5. Свідомість і сфера несвідомого
- •§ 6. Суспільна свідомість та її структура
- •§ 7. Світогляд, ідеологія і суспільна психологія
- •Тема 4
- •§ 1. Сутність пізнання
- •§ 2. Пізнання як ставлення людини до світу
- •§ 3. Види пізнання
- •Тема 4
- •§ 4. Знання і віра
- •§ 5. Об’єкт і суб’єкт пізнання
- •§ 6. Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
- •X. Мейденс. Древо пізнання добра і зла. 2003 р.
- •§ 7. Проблема істини у філософи
- •§ 9. Співвідношення емпіричного і теоретичного знання
- •§ 10. Форми і методи наукового пізнання
- •§ 1. Предмет соціальної філософи
- •Тема 5
- •§ 2. Закономірне, стихійне і випадкове в соціальній історії
- •Тема 5
- •§ 3. Об’єктивне та суб’єктивне в соціально-історичному процесі
- •§ 4, Суспільство та його соціальна структура
- •§ 5. Нації, національності та народи в системі суспільства та суспільних відносин
- •§ 6. Сім’я і суспільство
- •§ 7. Демографічні проблеми сучасного суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 філософія економіки
- •§ 1. Філософсько-економічне мислення
- •Тема 6
- •§ 2. Праця та її філософське розуміння
- •Тема 6
- •§ 3. Людина у сфері економічних відносин
- •§ 4. Поняття «власність»
- •Тема 6
- •§ 5. Морально-етичні проблеми економіки
- •Тема 6
- •§ 6. Економічний розвиток і технічний прогрес, їх наслідки
- •Тема 6
- •§ 7. Проблеми екології
- •§ 8. Держава та її вплив на економіку
- •Тема 7 філософія політики Політика — це в кінцевому результаті форма, у якій здійснюється історія однієї нації в оточенні множини інших. О. Шпєнглер
- •§ 1. Держава та її осмислення філософською думкою
- •Тема 7
- •§ 2. Суть держави
- •Тема 7
- •§ 3. Ідея права: право влади та влада права
- •Тема 7
- •§ 4, Поняття «політична влада»
- •Тема 7
- •Тема 7
- •§ 5. Влада і мораль
- •Тема 7
- •§ 6. Демократія і тоталітаризм
- •§ 7. Ідея соціальної справедливості
- •Тема 8 духовне життя суспільства. Філософія культури Кожна культура обумовлена економічним життям в його стійкій формі. О. Шпенглер
- •§ 1. Духовне життя і суспільна свідомість
- •§ 2. Політична свідомість і політична культура
- •§ 3. Правова і моральна свідомість
- •§ 4. Поняття «культура» і «цивілізація»
- •§ 5. Взаємозв’язок культури і цивілізації
- •§ 6. Національні культури та культура загальнолюдська
- •Тема 8
- •; Елементи національної культури
- •Тема 8
- •§ 7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9 філософія освіти Якщо хочемо виміряти небо, землю і моря, повинні насамперед виміряти себе. Г. Сковорода
- •§ 1. Поняття «освіта»
- •§ 2. Роль освіти в житті людини й суспільства
- •Тема 9
- •§ 3. Філософія освіти: її зміст і значення
- •Тема 9
- •§ 4. Освіта впродовж життя
- •Тема 9
- •§ 5. Суспільство знань
- •Тема 9
- •§ 6. Освіта і сталий розвиток
- •Тема 9
- •Духовне життя суспільства. Філософія культури
- •Філософія
людини,
а те, що потрібно людині, яка існує в
бутті. Об’єктивний тип
пізнання
втрачає своє значення.
У
зв’язку з тим, що дійсність дана як
об’єкт людського самовияв-
лення,
на перший план висуваються її
ціннісно-цільові якості, а саме:
наскільки
вона забезпечує вищі цілі й цінності
людства, пов’язані
з
виживанням, продовженням роду, творенням
історії.
У
сучасній філософії розглядають дві
форми пізнання — чуттєве
і
раціональне (логічне).
Чуттєве
пізнання
здійснюється в трьох формах:
відчуттях,
сприйняттях,
уявленнях.
Відчуття
—
найбільш елементарна форма чуттєвого
пізнання.
Існують
різноманітні види відчуттів: зорові,
слухові, смакові, вібра-
ційні,
температурні, больові, органічні тощо.
Сприйняття
передбачає активну діяльність свідомості.
Динаміка
процесу
сприйняття така: спочатку виокремлюється
лише початкове
уявлення
про об’єкт, яке потім змінюється
детальним сприйняттям.
З’ясовується,
що деякі компоненти сприйняття
зберігаються незмін-
ними.
Якщо подібні сприйняття трапляються
індивіду знову, то
вони
пізнаються значно швидше.
Уявлення
виникають на основі пригадування, часто
вони відно-
сяться
до минулого й майбутнього. Як правило,
уявлення відріз-
няються
від сприйняття значно меншим рівнем
ясності й чіткості.
У
процесі пригадування людина відносно
швидко відтворює раніше
вироблену
інформацію. Репродуктивне
уявлення виникає на основі
раніше
відомого. Продуктивне
(творче) уявлення допомагає створен-
ню
нових, оригінальних образів. Фантазія,
мрія — це форми уявлення.
Раціональне
пізнання
здійснюється у формі понять, суджень
і
умовиводів.
Поняття
—
це елементарна форма думки. Поняття не
зводиться
до
визначення, воно має справу із загальним.
Щоб вияснити сутність
поняття,
потрібно насамперед з’ясувати природу
загального. Поняття
«дерево»
в узагальненому вигляді — усі де-
рева,
незалежно від тих чи інших
одиничних
властивостей.
Судження
—
це зв’язок між поняттями, що
означає
мисленнєвий процес.
Умовивід
є виводом нового знання. Простий
приклад:
усі метали — провідники. Мідь — ме-
тал.
Мідь — провідник. У складних випадках
Ж
ФІЛОСОФСЬКА
фґ
)
МУДРІСТЬ
Розум
не може заперечи-
ти
почуття, адже кожний
умовивід
залежить від по-
передніх
відчуттів.
Епікур
111§ 6. Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
