- •§ 1. Від історії філософії до загальної філософії
- •9 Мудрість
- •§ 3. Завдання, особливості та структура курсу «Філософія»
- •§ 4. Предмет філософії, її' функції та призначення
- •Тема 1 філософське розуміння світу: буття, матерія Поняття матерії, руху, атому являють собою лише символи, з яких сучасні люди конструюють власний світ. О. Шпенглер
- •§ 1. Учення про буття
- •Тема 1
- •Тема 1
- •§ 2. Буття як реальність. Філософське розуміння категорії «буття»
- •Тема 1
- •§ 3. Об’єктивне буття і буття людини
- •Тема 1
- •§ 4. Єдність і різноманітність світу
- •§ 5. Матерія, рух, простір і час
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 2 людина та її буття у світі у житті немає іншого смислу, окрім того, який людина сама надає, розкриваючи свої сили, живучи творчо й продуктивно. Е. Фромм
- •§ 1. Загальне розуміння людини
- •§ 2. Багатовимірність людини
- •§ 3. Людина і суспільство
- •Тема 2
- •§ 4. Людина і людство
- •§ 5. Поняття «людина» — «індивід» — «індивідуальність» — «особистість» та їх співвідношення
- •Тема 2
- •§ 6. Основні цінності людського буття
- •Тема 2
- •§ 7. Особистість, її'основні ознаки і взаємозв’язок із суспільством
- •§ 8. Роль особистості в історичному процесі
- •Тема 2
- •§ 1. Душа та її розуміння
- •§ 2. Поняття і структура свідомості
- •§ 3. Походження і сутність свідомості
- •§ 4. Свідомість, мова, розум
- •§ 5. Свідомість і сфера несвідомого
- •§ 6. Суспільна свідомість та її структура
- •§ 7. Світогляд, ідеологія і суспільна психологія
- •Тема 4
- •§ 1. Сутність пізнання
- •§ 2. Пізнання як ставлення людини до світу
- •§ 3. Види пізнання
- •Тема 4
- •§ 4. Знання і віра
- •§ 5. Об’єкт і суб’єкт пізнання
- •§ 6. Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
- •X. Мейденс. Древо пізнання добра і зла. 2003 р.
- •§ 7. Проблема істини у філософи
- •§ 9. Співвідношення емпіричного і теоретичного знання
- •§ 10. Форми і методи наукового пізнання
- •§ 1. Предмет соціальної філософи
- •Тема 5
- •§ 2. Закономірне, стихійне і випадкове в соціальній історії
- •Тема 5
- •§ 3. Об’єктивне та суб’єктивне в соціально-історичному процесі
- •§ 4, Суспільство та його соціальна структура
- •§ 5. Нації, національності та народи в системі суспільства та суспільних відносин
- •§ 6. Сім’я і суспільство
- •§ 7. Демографічні проблеми сучасного суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 філософія економіки
- •§ 1. Філософсько-економічне мислення
- •Тема 6
- •§ 2. Праця та її філософське розуміння
- •Тема 6
- •§ 3. Людина у сфері економічних відносин
- •§ 4. Поняття «власність»
- •Тема 6
- •§ 5. Морально-етичні проблеми економіки
- •Тема 6
- •§ 6. Економічний розвиток і технічний прогрес, їх наслідки
- •Тема 6
- •§ 7. Проблеми екології
- •§ 8. Держава та її вплив на економіку
- •Тема 7 філософія політики Політика — це в кінцевому результаті форма, у якій здійснюється історія однієї нації в оточенні множини інших. О. Шпєнглер
- •§ 1. Держава та її осмислення філософською думкою
- •Тема 7
- •§ 2. Суть держави
- •Тема 7
- •§ 3. Ідея права: право влади та влада права
- •Тема 7
- •§ 4, Поняття «політична влада»
- •Тема 7
- •Тема 7
- •§ 5. Влада і мораль
- •Тема 7
- •§ 6. Демократія і тоталітаризм
- •§ 7. Ідея соціальної справедливості
- •Тема 8 духовне життя суспільства. Філософія культури Кожна культура обумовлена економічним життям в його стійкій формі. О. Шпенглер
- •§ 1. Духовне життя і суспільна свідомість
- •§ 2. Політична свідомість і політична культура
- •§ 3. Правова і моральна свідомість
- •§ 4. Поняття «культура» і «цивілізація»
- •§ 5. Взаємозв’язок культури і цивілізації
- •§ 6. Національні культури та культура загальнолюдська
- •Тема 8
- •; Елементи національної культури
- •Тема 8
- •§ 7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9 філософія освіти Якщо хочемо виміряти небо, землю і моря, повинні насамперед виміряти себе. Г. Сковорода
- •§ 1. Поняття «освіта»
- •§ 2. Роль освіти в житті людини й суспільства
- •Тема 9
- •§ 3. Філософія освіти: її зміст і значення
- •Тема 9
- •§ 4. Освіта впродовж життя
- •Тема 9
- •§ 5. Суспільство знань
- •Тема 9
- •§ 6. Освіта і сталий розвиток
- •Тема 9
- •Духовне життя суспільства. Філософія культури
- •Філософія
Періодична
система хімічних елементів Д. Менделєєва
4
Філософія,
11 кл.
49
Якщо
людина ставить за мету відшукати матерію
як першоначало всього сущого, це
однаково, що замість груш і яблук з’їсти
плід узагалі. Матерію не можна бачити,
покуштувати, вона не є жодною з речей,
які існують поряд з іншими, усередині
або лежать в їх основі. Усі існуючі
конкретні матеріальні утворення і є
матерія в її різних формах, видах,
властивостях і відношеннях. Матерія
— це не реальна можливість усіх
форм, а їх дійсне буття. Єдиною,
відносно відмінною від матерії
властивістю є лише свідомість, дух.
Будова
матерії різноманітна, вона складається
з елементарних частинок, атомів, молекул,
колоїдних частинок, планет, зірок,
галактик. Елементарні частинки
розрізняються за масою спокою: лептони
(легкі частини), мезони
(середні), баріони
(важкі). Існують і частинки, які не мають
маси спокою (фотони).
З «перервними» формами матерії
невіддільно пов’язані «безперервні»:
гравітаційні,
електромагнітні, ядерні поля.
Вони зв’язують частинки матерії, дають
їм змогу існувати.
Отже,
усе
у світі
— не
хаос, а закономірно організована
система. Структурність матерії — це
внутрішньо розділена цілісність,
закономірний порядок зв’язку елементів
у складі цілого.
Буття і рух матерії неможливі поза її
структурною організацією.
До
основних структурних рівнів матерії
належать: субмікроеле-
ментарний рівень — гіпотетична
форма існування матерії, з якої
народжуються елементарні частинки
(мікроелементарний
рівень)\ молекулярний рівень
і так до безкінечності — до космічного
рівня;
дифузна
матерія
— роз’єднані атоми, молекули, хмари
пилу і газу, які існують у Всесвіті.
Космічні тіла не завжди існували в
такому вигляді, вони формуються в
результаті згущення туманностей.
Після
того як матеріальні утворення з атомного
рівня
піднялися на молекулярний,
упродовж кількох мільярдів років
відбувалося ускладнення хімічних
реакцій, що привело до утворення
органічного
рівня.
Більш складні органічні з’єднання
ФІЛОСОФСЬКА привели
до виникнення життя (біологічнийрі-
МУДРІСТЬ вень),
а потім — до соціального
рівня.
••••••••••••• Різні
структурні утворення матерії — це
Вічність
матерії в жодного не
випадкові з’єднання, а ступені, «вузлові
з
народів
не зашкодила точки»
її розвитку. Кожний структурний
культу
божества. Релігія рівень
не зводиться до іншого. Кожна
ніколи
не здатна була по- форма
матерії — якісно своєрідна, оскільки
хитнути
уявлення, яке утворюється
особливою формою зв’язків.
визнавало
вічного Бога Фізика
не зводиться до механіки, хімія
володарем
вічної матерії. до
фізики і т. д., а суспільство — до всіх
ін-
Вольтер ших
форм організації сущого. Кожна формаТема 1
ФІЛОСОФСЬКЕ
РОЗУМІННЯ СВІТУ: БУТТЯ, МАТЕРІЯ
іірпніїаації
матерії має свій особливий смисл, який
не можна
нині
нині на допомогою інших. Не
можна звести матерію до якоїсь
мі
іціг
І (простої чи складної) форми. У цьому
— фундаментальне поло-
ні
і іти
іфілософського матеріалізму.
(
Ідна а властивостей матерії — її
незнищуваність.
Вона виявля-
і
і і,і н и сукупності конкретних законів
збереження її стійкості в про-
їм
і І амін. Закон
збереження й перетворення енергії
стверджує, що
чи
І о процеси перетворення не відбувалися
у світі, загальна кількість
чт
н та енергії залишається незмінною.
Жоден елемент матерії не
іііінцусться,
не перетворюється на ніщо, а має певні
наслідки; не
пшінка«
а нічого, а завжди має певну причину.
Припинення існування
цінної
речі означає лише її перетворення в
іншу. Поява конкретної
річі
оаначає виникнення її з іншої. Зміна
матерії здійснюється тільки
V
иГнаку
а її збереженням, що виявляється лише
в процесі змін її форм.
І
*у х. ('віт
перебуває в постійному русі, який є
зміною взагалі, у той
чиї
иі\ розвиток
— це
спрямовані, прогресивні зміни.
Рух дуже різно-
мані
і піні. Наприклад, в організмах тварин
і людей відбуваються
і
міідііі
фізіологічні
процеси. У суспільстві весь час
відбуваються
роаипгок
і оновлення економіки, політики,
культури, трудової та
ні
ніаиа.іьиої діяльності.
І
Іочинаючи з XVII ст. у філософії вкорінилася
доктрина руху як
атрибутивної
властивості матерії.
У подальшому вона була збага-
чена
концепцією форм руху матерії. Форма
руху матерії —
це якісна
і
ні./и,місті, матеріальних об’єктів, для
яких
і
однаковими закони, правила організації.
Кількість
форм руху не є обмеженою.
()дпак
основними і фундаментальними вва-
і
.ік »ть: механічну,
фізичну, хімічну, біологічну,
і
оціальну
форми руху матерії.
()
гже, рух
— це спосіб існування матерії.
Іч/ти
означає бути в русі, у постійній
тіні.
У
світі немає незмінних речей, вла-
і
і інинтей і стосунків. Світ ніколи не
буває
чимось
закінченим. Рух, як і матерія, не-
і
і морений і незнищуваний, він абсолютний
І
иееаагальний, виявляється в
конкретних
і|м>рмах.
Якщо абсолютність
руху обумовле-
на
Ііі>і <»всезагальністю, то відносність
— кон-
кретною
формою вияву.
І’ух
будь-якої речі здійснюється тільки
підносно
певної іншої речі. Поняття «рух
і
»кремі по тіла» — безглуздість. Для
вивчення
Ш
ФІЛОСОФСЬКА
МУДРІСТЬ
Очевидно,
немає ніякої причини, унаслідок якої
Життя повинне еволюціонувати лише
з матеріальних елементів, а Розум —
тільки з живих форм, якщо не допустити,
що Життя вже міститься в Матерії, а
Розум — у Житті. Матерія, по суті, є
формою завуальованого Життя, а Життя
— це форма завуальованої свідомості.
Ш.
Ауробіндо
