- •§ 1. Від історії філософії до загальної філософії
- •9 Мудрість
- •§ 3. Завдання, особливості та структура курсу «Філософія»
- •§ 4. Предмет філософії, її' функції та призначення
- •Тема 1 філософське розуміння світу: буття, матерія Поняття матерії, руху, атому являють собою лише символи, з яких сучасні люди конструюють власний світ. О. Шпенглер
- •§ 1. Учення про буття
- •Тема 1
- •Тема 1
- •§ 2. Буття як реальність. Філософське розуміння категорії «буття»
- •Тема 1
- •§ 3. Об’єктивне буття і буття людини
- •Тема 1
- •§ 4. Єдність і різноманітність світу
- •§ 5. Матерія, рух, простір і час
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 2 людина та її буття у світі у житті немає іншого смислу, окрім того, який людина сама надає, розкриваючи свої сили, живучи творчо й продуктивно. Е. Фромм
- •§ 1. Загальне розуміння людини
- •§ 2. Багатовимірність людини
- •§ 3. Людина і суспільство
- •Тема 2
- •§ 4. Людина і людство
- •§ 5. Поняття «людина» — «індивід» — «індивідуальність» — «особистість» та їх співвідношення
- •Тема 2
- •§ 6. Основні цінності людського буття
- •Тема 2
- •§ 7. Особистість, її'основні ознаки і взаємозв’язок із суспільством
- •§ 8. Роль особистості в історичному процесі
- •Тема 2
- •§ 1. Душа та її розуміння
- •§ 2. Поняття і структура свідомості
- •§ 3. Походження і сутність свідомості
- •§ 4. Свідомість, мова, розум
- •§ 5. Свідомість і сфера несвідомого
- •§ 6. Суспільна свідомість та її структура
- •§ 7. Світогляд, ідеологія і суспільна психологія
- •Тема 4
- •§ 1. Сутність пізнання
- •§ 2. Пізнання як ставлення людини до світу
- •§ 3. Види пізнання
- •Тема 4
- •§ 4. Знання і віра
- •§ 5. Об’єкт і суб’єкт пізнання
- •§ 6. Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
- •X. Мейденс. Древо пізнання добра і зла. 2003 р.
- •§ 7. Проблема істини у філософи
- •§ 9. Співвідношення емпіричного і теоретичного знання
- •§ 10. Форми і методи наукового пізнання
- •§ 1. Предмет соціальної філософи
- •Тема 5
- •§ 2. Закономірне, стихійне і випадкове в соціальній історії
- •Тема 5
- •§ 3. Об’єктивне та суб’єктивне в соціально-історичному процесі
- •§ 4, Суспільство та його соціальна структура
- •§ 5. Нації, національності та народи в системі суспільства та суспільних відносин
- •§ 6. Сім’я і суспільство
- •§ 7. Демографічні проблеми сучасного суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 філософія економіки
- •§ 1. Філософсько-економічне мислення
- •Тема 6
- •§ 2. Праця та її філософське розуміння
- •Тема 6
- •§ 3. Людина у сфері економічних відносин
- •§ 4. Поняття «власність»
- •Тема 6
- •§ 5. Морально-етичні проблеми економіки
- •Тема 6
- •§ 6. Економічний розвиток і технічний прогрес, їх наслідки
- •Тема 6
- •§ 7. Проблеми екології
- •§ 8. Держава та її вплив на економіку
- •Тема 7 філософія політики Політика — це в кінцевому результаті форма, у якій здійснюється історія однієї нації в оточенні множини інших. О. Шпєнглер
- •§ 1. Держава та її осмислення філософською думкою
- •Тема 7
- •§ 2. Суть держави
- •Тема 7
- •§ 3. Ідея права: право влади та влада права
- •Тема 7
- •§ 4, Поняття «політична влада»
- •Тема 7
- •Тема 7
- •§ 5. Влада і мораль
- •Тема 7
- •§ 6. Демократія і тоталітаризм
- •§ 7. Ідея соціальної справедливості
- •Тема 8 духовне життя суспільства. Філософія культури Кожна культура обумовлена економічним життям в його стійкій формі. О. Шпенглер
- •§ 1. Духовне життя і суспільна свідомість
- •§ 2. Політична свідомість і політична культура
- •§ 3. Правова і моральна свідомість
- •§ 4. Поняття «культура» і «цивілізація»
- •§ 5. Взаємозв’язок культури і цивілізації
- •§ 6. Національні культури та культура загальнолюдська
- •Тема 8
- •; Елементи національної культури
- •Тема 8
- •§ 7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9 філософія освіти Якщо хочемо виміряти небо, землю і моря, повинні насамперед виміряти себе. Г. Сковорода
- •§ 1. Поняття «освіта»
- •§ 2. Роль освіти в житті людини й суспільства
- •Тема 9
- •§ 3. Філософія освіти: її зміст і значення
- •Тема 9
- •§ 4. Освіта впродовж життя
- •Тема 9
- •§ 5. Суспільство знань
- •Тема 9
- •§ 6. Освіта і сталий розвиток
- •Тема 9
- •Духовне життя суспільства. Філософія культури
- •Філософія
на«*.
НЛО
над
водою
структурної
організації матеріального
світу.
Гіпотеза
людського («антропного»)
Усесвіту
передбачає, що тільки в тій
його
частині, де ми існуємо, створилися
передумови
для виникнення живого.
Тобто
ми — продукт мільйонів років
розвитку,
і наш світ найкращий, тому
що
в ньому сформувалися такі умови
всередині
систем матеріальних тіл, які
спричинили
в окремих частинах цього
світу
виникнення життя, людини і ро-
зуму.
Ці події в історії Землі й Сонячної
системи оцінюються як
«щасливий
випадок».
Американський
астроном К.
Саган
запропонував наочну модель розвитку
Всесвіту, орієнтовану на людину. За
його концепцією, одна секунда космічного
року дорівнює 500 рокам, а весь рік — 15
мільярдам земних років. Усе розпочинається
з Великого
вибуху — моменту,
коли розпочалася історія нашого
Всесвіту. Згідно з моделлю К. Сагана, з
цілого року розвитку Всесвіту на людську
історію припадає всього приблизно
півтори години.
У
зв’язку з цим виникає питання про життя
в інших частинах Усесвіту. Більшість
дослідників уважає, що в нашій Галактиці
(як і в інших) існують численні позаземні
цивілізації. Виходячи з того, що Земля
— єдина планета Сонячної системи, на
якій є життя і розум, російський учений
І.
Шкловський
висунув ідею можливої унікальності
розумного життя тільки на Землі. З цією
гіпотезою не погоджується більшість
учених. Проте за останні роки не з’явилося
жодних фактів, що її заперечують, не
вдалося виявити сліди позаземних
цивілізацій, хоча в ЗМ1 постійно
з’являються повідомлення про встановлення
контакту з НЛО.
Визначення
сутності матерії розкривається через
історію походження. Змістовне
запитання: Що таке матерія? — вирішується
через її розуміння як об’єктивної
реальності. З ХУІІ
-ХУІІІ
ст. відроджується ідея Демокріта
про атомістичну будову матерії. Виходячи
з цієї ідеї, І.
Ньютон
увів у фізику поняття «маси», сформулював
закони динаміки. Атомістична гіпотеза
стала основою молекулярно-кінетичної
теорії теплоти, привела до відкриття
закону збереження речовини, періодичної
системи хімічних елементів Д.
Менделєєва.
Наприкінці
48
§ 5. Матерія, рух, простір і час
11«1>1или 1 1 |
Рад. |
ГРУПИ ЕЛЕМЕНТІВ |
||||||||||||||||||||||||||||||
1 |
11 |
111 |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
|||||||||||||||||||||||||
1 |
Н 1 1.00797 Гідроген |
|
|
|
|
|
<Н) |
2 Не 4.0026 Гелій |
Си |
шси ІІОрЯДКШЮЙ иожу |
||||||||||||||||||||||
2 |
и 5 6-М |
Ве 4 9.01218 |
5 В 10.81 |
6 Є ігоп |
7 N 14.0067 |
8 О 15.999 |
9 Р 185084 |
10 N6 20.17 |
«*4** ... |
|||||||||||||||||||||||
3 |
3 |
N8 11 2258977 Натрій |
М£ 12 24.305 МагшЙ |
13 АІ 2658154 Алюміній |
14 Ж086 Силіцій |
<л ІІ, |
16 Я 32.06 |
17 СІ 35.453 Х«р |
18 Аг 39.94 Арго.! |
Наааа Виноска елемеита »миля» |
||||||||||||||||||||||
« |
4 |
К Ї9 39.098 Кидій |
Ся 20 40.08 Кальцій |
§с Зі 44.9559 Скандій |
тГ—5? 47.90 |
V 25 503415 Ванадій |
& іг 51996 Храм |
Мп І» 54.9380 |
Ре й 55.84 Ферум |
Со 27 5&9332 Кобальт |
N5 28 58.70 Нікель |
|||||||||||||||||||||
5 |
29 Си 63.54 Купрум |
ЗО 2а 65.38 Цинк |
31 Єа 69.72 Галій |
32 ве 7X50 Германій |
33 А« 74.9216 Арсен |
34 8е 78.9 Олен |
35 Вг 79304 |
36 Кг 83.804 Кратои |
|
|||||||||||||||||||||||
5 |
в |
КЬ 37 85.467 Рубідій |
&■ 38 87.62 Стронцій |
У 3$ 88.9059 Ітрій |
Тх 40 9152 Цирконій |
ІЧЬ 41 92.9064 Ніобій |
11! |
Тс 43 98.9062 Технецій |
Ни 44 101.0 Ругепій |
ЯЬ 45 102.9055 Родій |
ра 4$ 106.4 Паладій |
|||||||||||||||||||||
7 |
47 Ав 107.8682 Аргентум |
48 С<1 112.41 Кадмій |
49 Іп 114.82 індій |
50 Бп 118.60 |
51 БЬ 121.70 Стибій |
52 Те 127.6 Телур |
53 І 126.9045 Йод |
54 Хе 13159 |
|
|||||||||||||||||||||||
6 |
8 |
С5 55 132.90547 Цезій |
Ва 56 13733 Барій |
Іл* 57 138.905 |
Н/ 72 і 78.4 гіф<ііа |
Та 75 180.647 |
XV 74 183.8 Вольфрам |
Ке 75 186.207 К-пій |
О* 76 190.2 Осмій |
Іг 77 192.2 Іридій |
Р1 78 195.08 Плжтмиа |
|||||||||||||||||||||
9 |
79 Аи 1963665 Аурум |
80 Ні 21КХ5 Меркурій |
81 ТІ 204.383 Талій |
82 РЬ 207.2 ІІдюмбуи |
83 ВІ 208.9804 Вісмут |
84 Ро 2083824 Полоній |
85 АІ 209.9871 Астат |
86 Кл 232.0176 Радо« |
|
|||||||||||||||||||||||
7 |
10 |
Рг 87 223.0197 Францій |
Иа 88 226.0254 Радій |
Ас** 89 227.028 Актиній |
ЯГ 104 |26і | Ретсрфорлій |
ОЬ 105 [262] Дубній |
Бв 106 12631 Сиборпй |
ВЬ 107 1262} Борів |
№ 108 12651 Хасій |
Ш 109 1266| Мейтіжрій |
Б* 110 |27І] Дариннтздтііі |
|||||||||||||||||||||
Ниті оксиди |
Е,0 |
ЕО |
«А |
ЕОг |
БА |
ЕО, |
ЕА |
ео4 |
||||||||||||||||||||||||
Л<пк1 водневі |
|
|
|
ен4 |
ЕН3 |
Н}Е |
НЕ |
|
||||||||||||||||||||||||
ЛАНТАНОЇДИ |
Се 58 140.12 Церій |
Рг 59 140.9077 Празеодим |
N11 60 1445 Неодим |
Рш 61 145) ІромстіЙ |
вга 62 150.4 Самарій |
Еи 63 151.96 Евроній |
С<1 64 1575 Гадоліній |
П> 65 158525 Тербій |
Оу 66 162.5 Диспрозій |
Но 67 16193 Гольмій |
Ег 68 1675 Ербій |
Тт 69 1685342 Тулій |
УЬ 70 173.0 |
їді 71 174.967 Лютецій |
||||||||||||||||||
"АКТИНОЇДИ |
ГЬ 90 232.0381 Торій |
Ра 91 231.0359 Прописптіі1 |
и 92 238.02 Уран |
Np 93 237.0482 Нептуній |
Ри 94 244.0642 Плутоній |
Аш 95 243.0614 |
Ст 96 247.0703 Кюрій |
Вк 97 247.0703 Берклій |
« 98 251.0796 Каліфорній |
Е$ 99 2520828 Еіпіилеті» |
РтІОО 257.0951 Фермій |
М<1101 258.097 Менделевій |
N0 102 259.1009 Нобелій |
Ьг 103 2601054 Лоуренсій |
||||||||||||||||||
