Види юридичної техніки:

а) законодавча техніка;

б) техніка систематизації законодавства;

в) техніка правозастосовних актів.

законодавча (правотворча, нормотворча) техніка - це сукупність правил, прийомів, способів створення (підготовки, складання, оформлення) нормативних актів.

Правила законодавчої техніки:

а) стосовні до форми (зовнішньому оформленню) нормативних актів (наявність обов'язкових офіційних реквізитів: назва, дата, орган прийняття, підпис відповідної посадової особи й т.д.);

б) стосовні до втримування нормативного акту (регулювання однорідних суспільних відносин, відсутність пробілів, мінімізація виключень і відсилань і т.д.);

в) стосовні до структури нормативного акту (загальні норми містяться на початку нормативного акту, однорідні норми викладаються компактно, наприклад у главах, розділах нормативного акту, нумерація статей є суцільний, стабільної й т.д.);

г) стосовні до викладу норм права (ясність, точність, стислість мови нормативних актів, стандартність формулювань і т.д.).

Способи (прийоми) викладу норм права:

по ступені абстрактності викладу: абстрактний і казуїстичний;

по ступені повноти викладу: прямій, посилальний, бланкетный;

за формою пропозиції: у вигляді нормативної пропозиції (є нормативні терміни - «зобов'язаний», «вправі» і т.п.) або оповідальної пропозиції (стверджувального, негативного).

Техніка систематизації законодавства (нормативних актів) припускає використання таких способів його систематизації як облік, інкорпорація, консолідація, кодифікація законодавства.

Облік нормативно-правових актів — це збирання, фіксування в логічній послідовності та зберігання нормативно-правових актів, підтримання їх у відповідному контрольному (актуальному) стані з урахуванням усіх змін та доповнень, а також створення спеціаль­них систем їхнього нагромадження та пошуку.

Види обліку:

журнальний;

картковий;

електронний.

Інкорпорація — це об'єднання групи чинних нормативно-правових актів у одному збірнику за певним критерієм (хронологічним, тематичним тощо) без зміни їхнього змісту.

Види інкорпорації:

За юридичною значимістю:

офіційна інкорпорація — тобто впорядкування нормативно-правових актів шляхом видання правотворчими або уповноваженими їхнім рішенням компетентними органами збірників чинних нормативно-правових актів (наприклад, публікація законів у Відомостях ВР України, внесення змін та доповнень);

неофіційна інкорпорація — це підготовка і видання збірників чинних нормативно-правових актів неправотворчими органами держави або іншими організаціями чи особами.

За обсягом:

загальна (генеральна);

галузева;

міжгалузева;

спеціальна (за окремими інститутами однієї галузі права).

За критерієм об'єднання нормативно-правових актів:

предметна, тобто за предметом регулювання;

хронологічна (за часом видання нормативно-правових актів);

суб'єктна (залежно від органу, який видав акти).

Кодифікація — це змістовна переробка, узгодження й об'єднання певної групи юридичних норм, пов'язаних спільним предметом правового регулювання, в єдиному нормативному акті. Тобто, це впорядкування правових норм, яке супроводжується переробкою їхнього змісту, зі скасуванням одних й ухваленням інших норм права, що можливе лише у процесі правотворчості. У результаті кодифікації видається єдиний, логічно і юридично цільний, нормативно-правовий акт. Тому кодифікація завжди має офіційний характер і може проводитися тільки правотворчим органом.

Види кодифікації:

За обсягом:

загальна, в результаті якої утворюється кодифікований нормативний акт з основних галузей права (Звід законів);

галузева, яка охоплює нормативно-правові акти певної галузі законодавства (основи законодавства, кодекси);

міжгалузева та підгалузева (інституційна), що, відповідно, розповсюджується на кілька галузей (Повітряний кодекс) чи інститутів (Митний кодекс).

За формою виразу:

основи (головні засади) законодавства;

кодекси;

положення;

статути.

Консолідація — вид систематизації в процесі якого кілька актів об'єднуються в новому документі. У процесі консолідації правотворчим органом створюється новий НПА, який повністю замінює попередні; усі нормативні положення раніше прийнятих актів об'єднуються в ньому без змін, хоча, як правило, здійснюється їх редакційна правка: усуваються суперечності, повтори тощо.

Техніка правозастосовних (індивідуальних) актів пов'язана з їх належним зовнішнім оформленням (назва, органи видання або видачі, час і місце видачі, підпис, печатка й т.д.), наявністю необхідного втримування (рішення, фіксація юридичного факту, відповідність термінологічного стилю мові законодавства й т.д.).