Харківський національний університет імені Г.С.Сковороди

Історичний факультет

Кафедра історії України

Курсова робота

З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

з теми:

« Конституція Пилипа Орлика »

Студента 2 курсу 21І/П групи

Колодяжного Олександра

напряму підготовки 6.030102.Історія

Керівник Дьякова О.В.

Підсумкова оцінка.

Національна шкала ___________________

Кількість балів _______________________

ЕСТS _______________________________

Члени комісії

___________ _____________________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

__________ _____________________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

__________ _____________________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

Харків 2016

ЗМІСТ:

ВСТУП ……………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ..........................................................................................68

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ ТА МІСЦЕ КОНСТИТУЦІЇ………….. ……………………….....................12

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЇ.................................18

РОЗДІЛ 4. МІСЦЕ СЕРЕД ІНШИХ КОНСТИТУЦІЙ СВІТУ…………………..……....................................................................24

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………..27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………31

ДОДАТКИ………………………………………………………………..37

ВСТУП

Сучасна методологічна ситуація (багатоманітність методологічних підходів), не відмовляючись від традиційних підходів, дозволяє використовувати нові можливості теоретичного осмислення досліджуваної проблеми.

Для досягнення визначених у роботі мети і завдань використовувались як загальнонаукові, так і спеціально-історичні та соціологічні методи дослідження. За методологічну основу взято принципи історизму, об’єктивності, системності та поліфакторності.

Серед використаних загальнонаукових методів чільне місце посіли узагальнюючий, аналітичний, синтетичний, компаративний, системний, дедуктивний, індуктивний та ін.

До спеціально-історичних методів належать проблемно-хронологічний, порівняльний, генетичний, статистичний, структурний, функціональний тощо. Із соціологічних методів використано біхевіористичний та метод соціальної сітки.

Зазначені методи дозволили зробити неупереджений відбір, узагальнення та аналіз отриманої інформації. Широке використання знайшли також проблемно-хронологічний, порівняльний, статистичний та інші методи наукового пізнання.

Конституція виступає як головне джерело права будь-якої держави. Вона закріплює відносини, що склалися, дає перспективи, напрямки розвитку вона встановлює фундаментальні, принципові положення організації і діяльності, як держави та і взагалі суспільства, констатує правовий статус особистості.

Актуальність теми дослідження визнається в тому, що: 1. Конституція 1710 р. є першим демократичним нормативним актом; 2. Чинна Конституція України бере деякі позиції саме з конституції Пилипа Орлика

Стан наукової розробки теми. Сукупність праць, які безпосередньо або частково присвячені Конституції Пилипа Орлика, умовно можна поділити на такі групи: а) література вітчизняних істориків дорадянського періоду; б) радянська історіографія; в) сучасна українська історіографія; г) закордонна історіографія.

За часів царської влади постать П. Орлика неодноразово досліджувалася тогочасними істориками. Зокрема, Н. Полонська-Василенко ,

За радянських часів постать П. Орлика в історичних працях майже не розглядалася, дана тема вивчалася надто обмеженим колом дослідників. Гетьмана Івана Мазепу вважали “зрадником”, а його прибічників і послідовників – “бунтівниками” та “політичними злочинцями”. 

А от видатний канадський вчений О. Субтельний писав наступне: «У 1710 р. Пилипа Орлика (1710 - 1742), що при І. Мазепі був генеральним писарем, обирають гетьманом у вигнанні. Намагаючись завоювати собі підтримку, П. Орлик складає проект так званої Бендерської конституції. Нею він зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії у випадку, якщо він здобуде владу на Україні. За підтримки Карла XII П. Орлик вступає в союз із кримськими татарами та Отаманською Портою й на початку 1711 р. розпочинає спільний похід запорожців і татар проти росіян на Україні. Після кількох вражаючих успіхів цей похід провалився. Протягом наступних років Орлик із невеликою групою прибічників їздить від однієї європейської столиці до іншої в пошуках підтримки своєї справи. Врешті-решт гетьмана на вигнанні інтернували в Оттоманській імперії. Проте він не припиняв бомбардувати французьких, польських, шведських і турецьких політичних діячів маніфестами про недолю України та разом із сином Григорієм планувати кроки, спрямовані на звільнення вітчизни від «московського ярма»

У цілому були відсутні комплексні дослідження, які б всебічно висвітлювали діяльність П. Орлика. Частково, життєвий шлях та діяльність видатного політика простежується у деяких працях радянських авторів. Зокрема, дослідник А. Кущинський у журналі «Визвольний шлях» (1966 р.) присвятив статтю вивченню родоводу Орликів без аналізування політичної діяльності його видатного представника Пилипа Орлика [ссылка].

В межах дослідження дипломатії Петра Великого у працях О. Оглобліна «Україна в часи Петра І» (1939 р.) та Н. Молчанова «Дипломатия Петра Великого» (1984 р.) можна частково простежити політичну діяльність П. Орлика.

Слід відзначити, що лише з встановленням Української держави 24 серпня 1991 р. вітчизняні науковці отримали можливість надати об’єктивну і неупереджену характеристику державотворчій діяльності П. Орлика. Із здобуттям незалежності України, у 1990-і роки з’являється низка праць, присвячена проблемам діяльності П. Орлика. Ось наприклад: Апанович О. Свободу уславив; Бондаренко К., Гордієнко В., Грицак Я., Дашкевич Я., Ерстенюк М.. Довідник з історії України; Василенко Н.П. Конституция Филиппа Орлика: окремий відбиток; Баглай М. В. История конституционного права; Голобуцький В. Запорозьке козацтво. 

Українські вчені А. Г.Слюсаренко та М. В. Томенко у праці: «Історія Української Конституції»¹ навпаки без жодних вагань заявляють, що ««Пакти й Конституції» … і є першою європейською конституцією в сучасному її розумінні, а Конституція Пилипа Орлика діяла на Правобережній Україні до 1714 р.»

Н. Полонська-Василенко так характеризує цю подію: «Ця конституція, в якій гармонійно поєднано інтереси гетьманату, старшини як провідної верстви України, та Запоріжжя, як її військової сили, була в той же час маніфестом державної волі української нації перед цілим культурним світом … До цього можна додати, що поява її негайно після Полтавської катастрофи може в значній мірі пояснити, чому саме плани великого гетьмана зазнали поразки: вона свідчить, що він не мав під собою твердого ґрунту, не мав середовища, на яке міг спиратися, не мав і тієї сили, яка могла б примусити всі середовища схилятися перед нею … Гетьманування Пилипа Орлика пройшло поза Україною, але в боротьбі за її незалежність». ²

Видатний історик М.С. Грушевський у праці «Ілюстрована Історія України» так хараетризує Конституцію: «При тім списано інтересні постанови, яке має бути правління гетьманське, хоч сі постанови не були здійснені, бо взяти Україну в свої руки сим людям не удало ся ніколи, — але вони цікаві, як вираз поглядів і бажань сих людей, що зв`язали свою долю з визволенням України. В постановах сих багато нового, що могло б бути важним кроком наперед»

Отже, як бачимо, погляди більшості вчених схиляються до того, щоб вважати «Пакти і Конституції Війска Запорожського» лише талановитим твором людей, котрі випередили час на майже 70 років (а саме через стільки часу з'явилися перші конституції Європи та США). Але, приймаючи до уваги історичні обставини епохи Північної війни, було б занадто ризиковано розглядати цей документ як такий, що приніс би українському народові реальну користь.

Незважаючи на це, сучасна історична наука України розглядає твір Пилипа Орлика як першу конституцію в світовій історії.

Об’єкт дослідження – процес формування і реалізація демократичної конституції, як джерела права

Предмет дослідження – Конституція.

Мета роботи – здійснити комплексний аналіз й визначити роль і місце Конституції Пилипа Орлика у політичному житті України, з’ясувати значення цього документу для підтримки ідеї української державності.

Для досягнення поставленої мети визначені головні завдання курсової роботи:

1. Дослідити (Поняття та передумови виникнення конституції Пилипа Орлика)

2. Розглянути (Розвиток українського конституціоналізму та місце конституції Пилипа Орлика).

3. Проаналізувати (Характеристика пунктів конституції П. Орлика).

4. Вивчити (Місце конституції П. Орлика середінших конституцій світу).

Географічні межі роботи – українські землі, на яких велася військова і дипломатична боротьба за відновлення політичних прав України. До територіальних меж можна віднести й деякі землі європейських держав, на яких перебував П. Орлик в еміграції.

Хронологічні межі роботи – “бендерський” етап життя П. Орлика (1709-1714) під час якого відбулося написання документу.

Методичний апарат дослідження. При дослідженні проблеми дотримувалися принципів системності, історизму і об’єктивності. Було використано історико-генетичний, біографічний і порівняльно-історичний методи. Їх поєднання допомагає реалізувати поставлені мету і завдання.

Джерельна база. Під час написання курсової роботи були використані джерела особового характеру (щоденник, листування П. Орлика з політичними діячами); опубліковані збірки документів і матеріалів, що торкаються обраної теми: Алкід Російський, Діаруш Пилипа Орлика³.

При дослідженні даної теми принципове значення мала епістолярна спадщина гетьмана-емігранта Пилипа Орлика та членів його уряду. На жаль, повного видання листів П. Орлика на сьогодні немає, але окремі з них надруковані в збірці “Orlikiana” (Опис невиданих матеріалів про гетьмана Орлика, його родину й оточення за редакцією І. Борщака). Велика частина листів зібрана в збірнику “Матеріали до історії Козаччини з 1709-1722 рр.”.

Велику роль у вивченні теми відіграють державні документи (зокрема, текст конституції)

Таким чином, джерельна база з теми дослідження в цілому достатня для різнобічного вивчення державотворчої діяльності Пилипа Орлика.

Структура курсової роботи обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота написана у проблемно-хронологічному плані, складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, літератури (46 найменування) та 2 додатків. Загальний обсяг роботи складає 37 сторінки основного тексту.