Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
спецбіохімія біохімія сечі 2.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
382.98 Кб
Скачать

Солі гіпурової кислоти у сечі

Гіпурова кислота утворюється у печінці шляхом взаємодії бензойної кислоти з амінокислотою гліцином і використовується для виведення з організму циклічних сполук (бензоатів). Оскільки на сучасному етапі бензоат натрію широко використовують у харчовій промисловості у якості консерванта, то збільшилось його надходження до складу раціону домашніх м’ясоїдних. У гуманній медицині широко використовується проба Квіка для оцінки детоксикації бензоатів печінкою. Зменшення виділення гіпурової кислоти з сечею свідчить про порушення здатності печінки утворювати останню. Солі гіпурової кислоти мають вигляд 4 – 6 реберних призм із заокругленими кутами.

Причини появи кристалів солей гіпурової кислоти у сечі:

  • потрапляння до раціону солей бензойної кислоти (переважно бензоату натрію);

  • цукровий діабет;

  • хвороби печінки;

  • гнилісні процеси у кишечнику.

Струвіти (трипельфосфати) у сечі

Струвіти (трипепельфосфати, амоній, магній фосфати) - це подвійна сіль амонію та магнію з ортофосфатною кислотою, що утворюється при лужній реакції середовища. На вигляд струвіти – це безбарвні призми з кількістю ребер від 3 до 6. Кристали трипельфосфатів випадають в осад за умов залуження сечі: лужне бродіння сечі, поїдання великої кількості рослинних кормів, тривале зберігання сечі тощо. Утворення трипельфосфатів є найчастішою причиною виникнення сечокам’яної хвороби у тварин, особливо у кішок та собак. У кішок виникнення струвітів переважно є наслідком порушення раціону годівлі, то у собак – це ознака хронічного запального процесу у сечовому міхурі, який змінює реакцію середовища у лужний бік і сприяє кристалізації даних солей. Досить часто струвіти виявляють у дорослих та старих собак.

Причини появи струвітів у сечі:

  • тривале зберігання лужної сечі здорових тварин;

  • тривале блювання (виведення кислих еквівалентів шлунку);

  • цистит (переважно у собак);

  • порушення раціону годівлі (переважно у кішок);

  • гіперпаратиреоз;

  • синдром Фанконі.

Оксалати у сечі

Оксалати – солі щавлевої кислоти. Виявляються у сечі всіх видів тварин, найбільше – у м’ясоїдних. У собак при уролітіазі оксалат кальцію становить 30 – 35% усіх ниркових камінців нижніх сечовидільних шляхів і 40% камінців, видалених з верхніх сечовидільних шляхів. У котів оксалати знаходять у 45 -50% випадків. Найчастіше оксалати виявляють у самців. Схильні до утворення оксалатів такі породи собак: цвергшнауцер, йоркшир - тер’єр, гімалайські та сіамські кішки. Однією з причин, окрім ниркових патологій, є дефіцит білка нефрокальцину, який сприяє розчиненню оксалатів кальцію.

Причини появи оксалатів у сечі:

  • пієлонефрити;

  • цукровий діабет;

  • отруєння етиленгліколем;

  • генетична схильність окремих порід собак та котів.

Фосфати у сечі

Фосфати кальцію найчастіше виявляються у сечі жуйних, причому у самців, оскільки вони мають сигмовидний вигин сечових шляхів, який і сприяє застійним явищам і утворенню конкрементів. Тварини, що були кастровані у ранньому віці, мають більшу схильність до утворення фосфатів, оскільки у них зменшений діаметр уретри. Однією з найвагоміших причин утворення фосфатів є зниження відношення між Кальцієм та Фосфором та залуження сечі. Ймовірність утворення фосфатів у сечі жуйних зростає при збільшенні у раціоні зелених кормів (зміщення рН у лужний бік), використанні великої кількості гранульованих кормів.