Причини появи епітеліальних циліндрів у сечі:

• гострий канальцевий некроз;

• вірусні інфекції нирок;

• амілоїдоз;

• отруєння солями важких металів, етиленгліколем;

• введення великої кількості саліцилатів;

• гострий дифузний гломерулонефрит.

Слиз у сечі

Слиз у сечі є її нормальною складовою у здорових тварин, тому незначна кількість слизу не вказує на запальні процеси у сечостатевій системі, часто слиз потрапляє у сечу при порушенні правил відбору сечі. Деколи у сечі виявляють циліндроїди - довгі утворення, що складаються із слизу. Одиничні циліндроїди є нормальною складовою сечі здорових тварин. Збільшення кількості слизу та/або циліндроїдів є ознакою запальних процесів слизової оболонки сечових шляхів. Також циліндроїди спостерігаються при затуханні нефротичного синдрому.

Бактерії у сечі

Виявлення бактерій у сечі має важливе діагностичне значення, дозволяє оцінити ефективність антибіотикотерапії. Бактерії зберігаються у сечі упродовж 1 – 2 доби після початку введення антибіотиків. Для діагностики краще виявляти бактерії у вранішній пробі сечі.

Причини появи бактерій у сечі:

• інфекції органів сечовидільної системи;

• пієлонефрит;

• уретрит;

• цистит.

Неорганізований осад сечі

Сеча – це розчин різноманітних солей, які при відстоюванні можуть випадати в осад. Поява кристалічного осаду сечі називають кристалурією. Утворенню кристалів сприяє низька температура. Випадання в осад кристалів солей суттєво залежить від величини рН, тому аналізувати наявність кристалів у сечі необхідно лише з урахуванням відхилень рН від норми. Надлишок солей сприяє утворенню конкрементів і розвиткові уролітіазу, разом з тим виявлення солей у сечі у більшості випадків має обмежену діагностичну цінність і не може бути інтерпретовано без урахування цілого комплексу результатів біохімічних, цитологічних та клінічних досліджень.

Солі сечової кислоти (урати)

Сечова кислота утворюється при метаболізмі амінокислот та нуклеотидів, у ссавців вона утворюється у невеликій кількості і її виведення спряжене з певними труднощами, оскільки її солі (найчастіше з Кальцієм) погано розчиняються у воді і у залежності від рН розчину досить легко кристалізуються. Якщо у результаті паталогічних процесів у нирках порушується синтез так званих захисних колоїдів, наприклад, хондроїтинсульфату, то кристали уратів злипаються, утворюючи конкременти – пісок та ниркові камінці. Серед уратів важливе діагностичне значення мають: урат амонію (жовто-коричневі «зірвані яблука») та урати металів (Кальцію, Калію тощо) (жовті, жовто-коричневі або червоно-жовті призми, розетки, багатокутники).

Причини появи у сечі уратів:

• зростання концентрації сечі;

• надмірне потовиділення;

• кисла реакція сечі;

• лихоманки;

• лейкоз;

• сечокислий діатез;

• падагра;

• сеча здорових долматинів та англійських бульдогів;

• хронічна ниркова недостатність;

• гострий та хронічний нефрит;

• дегідратація (блювання, проноси);

• новонароджені (як фізіологічне явище);

• печінкова недостатність та анастомози у портальній системі (м’ясоїдні).