- •Фактори, що впливають на точність результату: Фактори, що завищують результат:
- •Фактори, що занижують результат:
- •Фізичні показникиі сечі
- •Причини поліурії (поліурії – полідипсії):
- •Ренальна (ниркова)
- •Екстраренальна (поза ниркова):
- •Причини ніктурії
- •Форми анурії
- •Секреторна:
- •Екскреторна:
- •Розлади акту сечовиділення
- •Види ішурії:
- •Причини ішурії:
- •Паталогічні зміни кольору сечі
- •Прозорість сечі
- •Причини помутніння сечі:
- •Визначення причини помутніння:
- •Консистенція сечі
- •Запах сечі
- •Запахи сечі, викликані паталогічними процесами
- •Відносна густина сечі
- •Зміни густини сечі
- •Активна реакція сечі (рН)
- •Фізіологічні значення активної реакції сечі (рН)
- •Паталогічні зміни активної реакції Збільшення рН, зміщення у лужний бік
- •Зниження активної реакції, зміщення у кислий бік
- •Хімічні показники сечі
- •Причини паталогічної протеїнурії:
- •Протеозоурія
- •Причини протеозоурії
- •Глюкоза у сечі
- •Класифікація глюкозурій Глюкозурія Фізіологічна Паталогічна Неінсулярна Ендокринна Ренальна
- •Причини глюкозурії
- •Кетонові тіла у сечі
- •Причини кетонурії:
- •Жовчні пігменти та жовчні кислоти у сечі
- •Причини білірубінурії
- •Причини уробіліногенурії
- •Визначення жовчних пігментів у сечі для диференційної діагностики жовтяниць
- •Жовчні кислоти у сечі
- •Причини появи жовчних кислот у сечі
- •Кров та кров’яні пігменти у сечі
- •Кров’яні згустки у сечі:
- •Особливості гематурії за різних патологій:
- •Гемоглобін у сечі
- •Причини гемоглобінурії:
- •Міоглобін у сечі
- •Причини міоглобінурії
- •Креатин в сечі
- •Креатинурія
- •Фізіологічна:
- •Паталогічна:
- •Причини креатинурії:
- •Креатинін у сечі
- •Фактори, що впливають на результат:
- •Кліренс креатиніну
- •Інтерпретація показників швидкості клубочкової фільтрації креатині ну
- •Визначення канальцевої реабсорбції
- •Причини появи гною у сечі:
- •Індикан у сечі
- •Ферментурія
- •Лактатдегідрогеназа сечі
- •Амілаза сечі тварин
- •Аміноацидурія
- •Причини появи гіалінових циліндрів у сечі:
- •Причини появи зернистих циліндрів у сечі:
- •Причини появи воскоподібних циліндрів у сечі:
- •Причини появи еритроцитарних циліндрів у сечі:
- •Причини появи епітеліальних циліндрів у сечі:
- •Слиз у сечі
- •Бактерії у сечі
- •Причини появи бактерій у сечі:
- •Неорганізований осад сечі
- •Солі сечової кислоти (урати)
- •Причини появи у сечі уратів:
- •Солі гіпурової кислоти у сечі
- •Причини появи кристалів солей гіпурової кислоти у сечі:
- •Струвіти (трипельфосфати) у сечі
- •Причини появи струвітів у сечі:
- •Оксалати у сечі
- •Причини появи оксалатів у сечі:
- •Фосфати у сечі
- •Причини фосфатурії
- •Висновки
Фактори, що впливають на результат:
Завищення результату: сеча відібрана після значного фізичного навантаження, у м’ясоїдних – надмірне споживання червоного м’яса, лікарські препарати: аскорбінова кислота, кортикостероїди, преднізолон, цефазолін, нітрофуразон.
Заниження результату: тіазидні діуретики, стероїди, каптоприл, кетопрофен тощо.
Кліренс креатиніну
Креатинін крові повністю відфільтровується нирками, динаміку його вмісту у крові використовують у якості тесту на функціональну здатність нирок. Існує поняття швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) – швидкість кровотоку через нирки.
Об’єм крові, яку нирки здатні відфільтрувати від креатиніну за 1 хв. називають кліренсом креатиніну. У людини фізіологічним показником є 125 мл/хв. ШКФ може коливатись у залежності від виду тварин, породи, віку, статі, м’язової маси, фізіологічного стану на момент дослідження тощо.
Існує два основних методи визначення кліренсу креатиніну і використання його для оцінки функціональної здатності нирок:
визначення кліренсу креатиніну шляхом визначення його концентрації у добовій сечі, даний метод є найбільш точним, однак відбір сечі у тварин упродовж доби спряжений з великими труднощами, у більшості випадків є практично неможливим для виконання;
визначення креатиніну крові та введення його у формулу, яка враховує ряд фізіологічних параметрів. У гуманній медицині існує ряд формул, у ветеринарній медицині використовувати такі формули слід з обережністю, оскільки рівень креатиніну у різних видів тварин суттєво відрізняться. Чим вищий вміст креатиніну у крові, тим нижча ШКФ і нижчий кліренс креатиніну.
Інтерпретація показників швидкості клубочкової фільтрації креатині ну
Підвищення ШКФ: спостерігають при хронічному гломерулонефриті з нефротичним синдромом, на ранній стадії гіпертонії. При нефротичному синдромі величина кліренсу ендогенного креатиніну не завжди відповідає істинному стану ШКФ, це пов’язане з тим, що при нефротичному синдромі креатинін секретується не лише клубочками, а і видозміненим канальцевим епітелієм, тому його концентрація може на 30% перевищувати істинний об’єм клубочкової фільтрації. У цьому випадку важливим є дотримання вимог відбору добової проби сечі. Для збільшення точності визначення кліренсу креатиніну пацієнту вводять антагоністи Н2- гістамінових рецепторів, які пригнічують синтез креатиніну канальцевим епітелієм, у цьому випадку визначена концентрація креатиніну відповідає істинній ШКФ.
Зменшення ШКФ може свідчити про порушення функціональної здатності нирок. Повторне визначення ШКФ із заниженим результатом може свідчити про хронічний перебіг патології. У гуманній медицині використовують таку схему оцінки важкості ниркової патології:
ШКФ ≥ 90 – нормальна функція нирок;
ШКФ = 60 – 90 – незначне порушення ниркової функції;
ШКФ = 30 – 59 – помірне зниження ниркової функції;
ШКФ = 15 – 29 – важка форма ниркової дисфункції;
ШКФ ≤ 15 – надважка форма;
ШКФ є надзвичайно чутливим показником функціональної здатності нирок, її зниження вважається одним із найбільш ранніх симптомів порушення функції нирок. Зниження ШКФ настає набагато раніше, ніж зниження концентраційної функції (збільшення залишкового азоту). При первинних клубочкових ураженнях недостатність концентраційної функції нирок виявляють при різкому зниженні ШКФ (близько 40%), при хронічних пієлонефритах уражається переважно дистальний відділ канальців, тому фільтрація зменшується пізніше, ніж концентраційна функція нирок.
Екстраренальні порушення ШКФ: спостерігається зниження фільтраційної здатності при серцевій та судинній недостатності, тривалих проносах і блюваннях, гіпотіреозах, механічного зменшення відтоку сечі (наявність сечових конкрементів, пухлини сечовивідних протоків тощо), ураженнях печінки. На початковій стадії гострого гломерулонефриту зниження ШКФ відбувається не лише за рахунок порушень проникнення через капіляри мальпігієвих клубочків, але і у результаті порушення гемодинаміки. При хронічному гломерулонефриті зниження ШКФ обумовлене азотемічним блюванням та діареєю.
Фармакологічні причини зниження ШКФ: циметидин, триметопрім знижують тубулярну секрецію креатиніну і сприяють збільшенню його концентрації у крові. Антибіотики групи цефалоспоринів призводять до уявного збільшення концентрації креатиніну у крові.