Жовчні кислоти у сечі
Жовчні кислоти синтезуються печінкою, виділяються через жовчні протоки у жовчний міхур (у коней – відразу у кишечник). Функції жовчних кислот у першу чергу стосуються перетравлення жирів: емульгування, всмоктування, також жовчні кислоти стимулюють перистальтику кишковика. Частина жовчних кислот разом з жирними кислотами всмоктується у стінку кишковиика, потім портальною системою потрапляє знову у печінку, де може піддаватись кон’югації з амінокислотами гліцином та таурином, повторно екскретуватись у кишечник або розщеплюватись, інша частина з хімусом транспортується по ШКТ і виділяється з каловими масами.
У сечі здорових тварин жовчні кислоти не виявляються.
Найбільш поширеною пробою для виявлення жовчних кислот є проба Гай – Крафта : на поверхню сечі обережно наносять дрібнодисперсну кристалічну сірку («сірковий цвіт»). Якщо кристали сірки залишаються на поверхні – жовчні кислоти відсутні, швидке осідання кристалів свідчить про наявність у сечі 0,01% або більше жовчних кислот. Жовчні кислоти є сильними поверхнево - активними речовинами і знижують поверхневий натяг сечі, тому при їх високій концентрації сірка легко проникає з поверхні у сечу. При гемолітичній жовтяниці жовчні кислоти у сечі завжди відсутні.
Вміст жовчних кислот у сечі оцінюють різним ступенем вираженості: проба слабо позитивна (+), позитивна (++), різко позитивна (+++).
Цінність виявлення жовчних кислот у сечі полягає у можливості ранньої діагностики жовтяниць (до появи зовнішніх ознак).
Причини появи жовчних кислот у сечі
гепатити, цироз печінки, енцефаломієліт коней (паренхіматозна жовтяниця);
застій у системі воротної вени печінки (у рідких випадках);
жовчнокам’яна хвороба, новоутворення у печінці, загинання жовчного міхура (механічна жовтяниця)
За умови важкого
ураження паренхіми печінки (важкий
гострий гепатит) жовчні кислоти у сечі
не виявляються навіть при зовнішніх
ознаках жовтяниці, - за таких умов їх
синтез печінкою припиняється. Існує
і зворотнє явище – високий вміст жовчних
кислот у сечі на фоні відсутності
білірубіну у сечі, що свідчить про
різний ступінь порушення синтезу
білірубіну і жовчних кислот.
Оцінку наявності жовчних пігментів та жовчних кислот у сечі слід проводити нерозривно з оцінкою біохімічного складу крові.
Кров та кров’яні пігменти у сечі
У сечі тварин можуть виявлятись кров’яні пігменти – гемоглобін та його похідні, а також пігмент м’язів – міоглобін, також у сечі виявляються еритроцити.
У здорових тварин при мікроскопічному дослідженні осаду виявляють поодинокі еритроцити.
Наявність у сечі крові (еритроцитів) називають гематурією.
Наявність у сечі гемоглобіну називають гемоглобінурією.
Наявність у сечі міоглобіну називають міоглобінурією.
Наявність крові у сечі, що виявляється візуально (більше 25 тис. в 1мкл) називають макрогематурією, виявлення крові у сечі з використанням хімічних методів або мікроскопії без візуальних ознак (відсутність червонуватого кольору) називають мікрогематурією.
Кров’яні пігменти у сечі виявляють за допомогою проб: піримідинової, бензидинової (проба Адлера), фенолфталеїнової (проба Коло).
Класифікації гематурій
Гематурія
Справжня Ураження
сечової системи
Несправжня Ураження
статевих органів
Ниркова Захворювання
нирок, порушення цілісності капілярів,
злоякісних пухлинах,
травмах нирок
Позаниркова Запалення
сечового
міхура, уретри,
злоякісні, механічні пошкодження,
ерозії
Позани
Змішана Пошкодження
як нирок, так і сечового міхура
Класифікацію гематурій здійснюють так званим методом «трьох склянок» - при відборі сечі використовують три посудини, у які відбирають три порції сечі, у залежності від того у якій посудині або посудинах виявляють кров, роблять висновок про походження гематурій
Гематурія
Ініціальна Кров
присутня тільки у першій
порції
сечі: -
паталогічні процеси в уретрі: -
пухлини, запалення, чужорідні тіла,
опіки тощо
Тотальна Кров
присутня у всіх
трьох
порціях
сечі: паталогічні процеси у нирках та
сечовому міхурі: -
пухлини нирок, сечоводу, сечового
міхура, туберкульоз нирок, пієлонефрит,
нефроптоз, аденома
і рак передміхурової залози
Термінальна Кров
присутня лише в останній
порції сечі: Хвороби
сечового міхура: гострий цистит,
простатит, камінці і пухлини сечового
міхура
Гематурія
Первинна Виникають
у результаті запальних процесів, травм,
тобто при безпосередньому пошкодженні
сечовидільної системи. Належать:
Симптоматична,
пароксизмальна, періодична
Вторинна Виникає
при розсмоктуванні тромбів, що утворилися
раніше. Належать:
медикаментозна,
токсична, травматична
Оцінка ступеня гематурії
Яскраво – червоний колір сечі свідчить, що кровотеча триває.
Наявність кров’яних згустків свідчить на значну і свіжу кровотечу.
Темно – червоний колір сечі свідчить про зупинку кровотечі.
Причини гематурії:
пухлини нирок і сечовивідних шляхів;
аденома і рак простати;
сечокам’яна хвороба та сечові камінці у сечовому міхурі;
травма нирок сечовидільних шляхів;
некротичний папіліт нирок;
геморрагічні лихоманки з нирковим синдромом;
гломерулонефрит;
пієлонефрит;
тромбоз ниркових вен;
полікістоз нирок,
тромбоемболія ниркової артерії;
геморрагічний васкуліт;
хронічна гематурія ВРХ (запалення сечового міхура), геморагічний цистит;
«застійна нирка» при серцевій недостатності;
гостра ниркова недостатність;
сибірка;
чума свиней;
порушення згортання крові;
дефіцит вітамінів К, С;
інфекції нирок та сечовидільних шляхів;
ендометрит;
інфекції сечовидільної системи (найбільш вірогідна причина гематурії у собак);
ідіопатичний цистит кішок;
пошкодження фаллопієвих труб, матки, вагіни;
введення антикоагулянтів, препаратів ацетилсаліцилової кислоти, анальгетиків, циклофосфаміду.