34. Розвиток партнерств з органами державної та місцевої влади

Корпоративна соціальна відповідальність у відносинах із державою як замовником продукції для потреб суспільства передбачає виконання державних замовлень у визначені терміни.

Державне замовлення – це спосіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб; це планове завдання з розміщення таких замовлень серед підприємств, організацій та інших суб’єктів господарської діяльності України всіх форм власності.

Відповідно до Закону України від 22 грудня 1995 року «Про поставки продукції для державних потреб» державними потребами вважаються потреби України в продукції, необхідній для розв’язання соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення і підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпечення функціонування органів державної влади, що утримуються за рахунок Державного бюджету України.

Державними замовниками є розпорядники державних коштів, а саме Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та установи, визначені законом про Державний бюджет України на поточний рік, а також державні організації та установи, уповноважені Кабінетом Міністрів України укладати державні контракти (договори) з виконавцями державного замовлення.

Державні замовники здійснюють, виходячи з інтересів держави, вибір виконавців державного замовлення для укладення з ними державних контрактів шляхом конкурсного відбору, що регламентується Законом України від 22 лютого 2000 року «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Під час проведення конкурсного відбору виконавців на поставку продукції для державних потреб державні замовники зобов’язані:

• допускати до участі в конкурсах виключно підприємства УТОСу, УТОГу, Союзу організацій інвалідів та установ виконання покарань, інші підприємства, створені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби в разі, коли продукцію, що виробляється цими підприємствами, включено до переліку, затвердженого Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, та застосовувати преференційну поправку в розмірі 15 відсотків до ціни тендерних пропозицій цих підприємств, якщо продукцію їх власного виробництва, що є предметом закупівлі, не включено до зазначеного переліку;

• надавати перевагу продукції, що виробляється суб’єктами малого підприємництва, шляхом застосування преференційної поправки до ціни їх тендерних пропозицій у розмірі 10 відсотків. Преференційна поправка застосовується в разі, коли продукція, що є предметом закупівлі, відповідає вимогам, які висуваються державним замовником (якість, післяпродажне обслуговування, естетичні та функціональні характеристики, екологічна чистота, умови поставки і розрахунків).

При формуванні корпоративної соціальної відповідальності у відносинах із державою актуалізуються питання недопущення хабарництва. Адже корупція є однією з найактуальніших соціальних проблем сучасності, складним і багатоаспектним соціальним явищем, яке створює реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку держави.

Корупція негативно впливає на всі сторони суспільного життя: економіку, політику, управління, соціальну і правову сфери, громадську свідомість, міжнародні відносини.