- •Поняття соціальної відповідальності. Основні рівні відповідальності ділової організації.
- •2. Основні переваги впровадження соціальної відповідальності для суспільства, держави та бізнесу.
- •3. Основні положення концепції корпоративної соціальної відповідальності (ксв)
- •4. Особливості впровадження соціальної відповідальності в Україні.
- •5. Впровадження соціальної відповідальності в практики та процедури компанії.
- •6. Основні моделі корпоративної соціальної відповідальності.
- •7. Корпоративна соціальна відповідальність як конкурентна перевага сучасних компанії.
- •8. Соціальна відповідальність освіти та науки.
- •9. Зв'язок ксв та репутації компанії.
- •10. Внутрішнє і зовнішнє середовище ксв. Концепція заінтересованих сторін.
- •Моделі аналізу заінтересованих сторін.
- •Основні міжнародні ініціативи як чинник формування і розвитку ксв.
- •Соціальна відповідальність держави.
- •Етичні кодекси: Керівні принципи для розробки ефективного етичного кодексу.
- •Відповідальність споживача. Відповідальне споживання.
- •25. Приватне життя та життя компанії. Секретність та шпіонаж
- •27. Основні споживчі права
- •28. Соціально відповідальний маркетинг
- •29. Відповідальна реклама
- •30. Принципи добросовісної конкуренції
- •31. Відповідальність компаній щодо партнерів по бізнесу
- •32. Принципи відповідальних закупівель
- •33. Вплив громади на роботу компаній та відповідальність компаній перед населенням
- •34. Розвиток партнерств з органами державної та місцевої влади
- •35. Співпраця бізнес-структур з неурядовими організаціями
- •36. Екологічні аспекти корпоративної соціальної відповідальності
- •37. Суть та значення відповідального ставлення організацій до довкілля
- •38. Інформаційна політика в сфері ксв
- •39. Соц. Звітність. Стандарти в обл.. Ксв.
- •40. Етапи підготовки соціального звіту
- •41. Соціальний аудит. Методи та процедури оцінювання ефективності програм ксв
- •42. Міжнародна звітність та формування міжнародної ділової репутації
- •43. Глобальний договір оон
- •44. Стандарт iso 26000 – суть та основні положення
- •45. Види комунікації з питань соціальної відповідальності
- •46. Концепція стійкого (сталого) розвитку
- •47. Концепція «Зеленого офісу»
- •48. Соціальна відповідальність змі
- •49. Управління ксв. Роль менеджера з ксв в компаніях
- •50. Соціальна відповідальність в конфліктні часи – бізнес, держава, громадяни.
29. Відповідальна реклама
Звісно, основним для відповідальної маркетингової діяльності компаній є дотримання законодавства, що стосується різних аспектів даної сфери. Соціально-відповідальна реклама є невід’ємним компонентом відповідального маркетингу. Реклама як елемент масової комунікації здійснює потужний вплив на культурні та соціально-психологічні цінності людей, їх установки, моделі поведінки та картину світу.
В Україні, частина 3 статті 7 Закону «Про рекламу» визначає, що реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності. Також, стаття 8 даного закону забороняє вміщувати в рекламі твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб.
Реклама не повинна містити інформацію або зображення, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності. Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.
Проте закон обходиться стороною, і це визнають самі рекламісти. Закон не працює і лише самі рекламодавці, представники бізнесу, можуть підняти рекламу на якісно вищий рівень і зробити її компонентом свого соціально-відповідального підходу.
У Рекомендаціях, які були надані Україні Комітетом ООН з ліквідації дискримінації жінок, після засідання 45 Сесії Комітету ООН у січні 2010р., вказується на те, що Комітет “стурбований існуванням сексистського представлення жінок у ЗМІ та рекламних кампаніях”(№24). “Комітет закликає державу-учасницю активізувати свої зусилля для подолання існуючих стереотипів, що дискримінують жінок, використовуючи, зокрема, кампанії громадської обізнаності, які б наголошували на рівності становища та обов’язків жінок і чоловіків у приватному та суспільному житті…”. “Крім того, Комітет закликає державу-учасницю заохочувати засоби масової інформації до відмови від сексистського та стереотипного зображення жінок у рекламі, натомість створюючи позитивий імідж жінки” (№25)[5] .
У статі 8 Закону України «Про захист суспільної моралі» зазначається: «Продукція сексуального чи еротичного характеру може розповсюджуватися за умови недоступності її неповнолітнім та і не нав’язування споживачам». Її продаж неповнолітнім є забороненим. Згідно зі ст.14 – «використання в рекламі текстової, візуальної чи звукової інформації, що здатна спричинити шкоду моральному здоров’ю населення, в засобах масової інформації забороняється. Реклама будь-якої продукції, товарів, послуг, що містить тексти і (або) зображення сексуального характеру, дозволяється лише в спеціалізованих засобах масової інформації. Зовнішня реклама (відкриті вітрини, щити на будинках, вулицях тощо), що містить тексти і (або) зображення сексуального чи еротичного характеру, забороняється»[6] .
Фахові об’єднання маркетологів, рекламістів та представників громадських організації розробили та прийняли Стандарти недискримінаційної реклами за ознакою статі (30 вересня 2011 року). Дані стандарти є механізмом саморегулювання ринку реклами з метою підвищення ефективності рекламних продуктів та формуванню культури ринкових маркетингових відносин.
Однією з базових умов для розробки Стандартів недискримінаційної реклами за ознакою статі стало інтегрування засад соціальної відповідальності у сферу рекламного бізнесу та маркетингових відносин, що разом із відповідальністю за вплив на формування та розвиток соціо-економічних, екологічних інтересів та потреб суспільства, за мінімізацію ризиків для галузевого та соціального розвитку, водночас передбачає запобігання дискримінації людини за ознакою статі у контексті фізичних характеристик, інвалідності, соціального статусу, трудової діяльності, сімейного стану та родинних обов’язків, материнства та батьківства, національності, раси, політичних інтересів, релігійного віросповідання, інших типів та форм соціо-економічних та особистих відносин людини, під час та внаслідок фахової рекламної та маркетингової діяльності
