78

Теоретичні питання з дисципліни «Управління потенціалом підприємства»

1. Управління трудовим потенціалом як система

2. Регулювання ринку праці

3. Модель мотивації в рамках системного підходу

4. Суть системного управління матеріально-технічним потенціалом

5. Методи та форми забезпечення матеріальними ресурсами

6. Методи визначення потреб у виробничих запасах, політика та основні системи управління запасами

7. Системний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства.

8. Специфічні особливості забезпечення конкурентоспроможності бізнес-організацій різних типів.

9. Управління процесом інновацій на підприємстві.

10. Інновації в менеджменті: сучасні концепції управління.

11. Мета і завдання антикризового управління.

12. Вимога, властивості та принципи антикризового управління потенціалом підприємства.

13. Інвестиційна політика в антикризовому управлінні.

14. Процедура банкрутства як форма ліквідації системної кризи підприємства

15. Види державного регулювання кризових ситуацій

Питання 1. Управління трудовим потенціалом як система

Управ­ління трудовим потенціалом в широкому розумінні - це складова частина управління як матеріальним, так і духовним потенціалом, що спрямований на забезпечення зайнятості працездатного населення і його опти­мальний розподіл між галузями і регіонами країни, а також на за­доволення потреби народного господарства в кваліфікованих і кадрах.

Управління трудовим потенціалом підприємства – це сукупність взаємозалежних елементів, напрямків, цілей, функцій і методів кадрової роботи і прийомів, що забезпечують розробку і прийняття оптимальних рішень щодо його формування та використання і сприяють забезпеченню високої ефективності діяльності підприємства.

Управління трудовим потенціалом як система складається з окремих підсистем, кожна з яких містить у собі ряд напрямків, що складають підсистеми, і має самостійне значення, здійснюючи в той же час вплив на систему в цілому. Як на державному рівні, так і на рівні підприємства в систему управління трудовим потенціалом входять такі підсистеми:

І. На державному рівні управління:

Перша підсистема — формування робочої сили:

• управління процесом відтворення населення;

• управління процесом підготовки робочої сили;

• управління процесом відшкодування робочої сили.

Друга підсистема — управління процесом розподілу трудових ресурсів:

• управління створенням робочих місць;

• управління перерозподілом робочої сили.

Третя підсистема — управління процесом використання робо­чої сили:

• управління технічним прогресом;

• управління економікою праці.

II. На рівні управління підприємством:

Перша підсистема — формування трудових ресурсів:

• планування;

• набір;

• добір;

• визначення розміру заробітної плати і пільг.

Друга підсистема — розвиток трудових ресурсів:

• професійна орієнтація й адаптація;

• оцінка трудової діяльності;

• підготовка керівних кадрів;

• управління просуванням по службі.

Третя підсистема — підвищення якості трудової діяльності:

• мотивація праці;

• удосконалювання організації праці і його оплати.

Таким чином, управління трудовим потенціалом на державно­му рівні і на рівні підприємства слід розглядати як пов'язані підсистеми, що повинні бути спрямовані на досягнення опти­мального й ефективного використання наявних трудових ресур­сів, виходячи з трудового потенціалу країни.