ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

Курсовий проект

(РОБОТА)

з ТеорiЇ Електро зв’язку

(назва дисципліни)

на тему: Розрахунок та оптимізація характеристик системи

електрозв 'язку

_______________________________________________________

_________________________________________________________________

Студента 2 курсу групи ТСД-21

напряму підготовки: Телекоммуникации

спеціальності Телекоммуникации

Краснянський Михайло Сергiйович

Керівник Грушевська В.П

Національна шкала ______________________

Кількість балів: ________Оцінка: ECTS _______

Члени комісії: ________________ _________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_______________ _________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_____________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Київ - 2014 рік

Зміст

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ	3
1. Структурна схема цифрової системи передачі ЦСП	4
2. Розрахунок характеристик аналого-цифрового перетворення та інформаційних характеристик повідомлень на виході АЦП	7
3. Розрахунок характеристик завадостійкості прийому сигналів у дискретному каналі	8
4. Вибір корегуючого коду та розрахунок характеристик завадостійкого декодування	10
5. Розрахунок пропускної спроможності каналу зв'язку	13
6. Розробка структурної схеми демодулятора	13
7. Розрахунок ефективності системи передачі	15
8. Висновок	15
Перелік посилань

Вихідні дані для курсової роботи

Верхня частота спектру

F_B=9 кГц

Амплітуда модульованого сигналу

а=0,2 В

Спектральна щільність потужності завади;

N₀=710^-9 В²/Гц

Рівні квантування: 11

29

53

пік-фактор сигналу;

П=3,8

Допустиме відношення сигнал/шум ;

_кв=28 дБ

Модуляція – ВФМ

1. Структурна схема цифрової системи передачі цсп

Зобразити структурну схему ЦСП неперервних повідомлень, яка містить джерело та одержувач повідомлень, АЦП і ЦАП, кодер і декодер завадостійкого коду, модулятор і демодулятор, лінію зв'язку та джерело завад. Зобразити часові діаграми в усіх точках схеми, задавши вільну форму неперервного вихідного сигналу та числом рівнів квантування. Пояснити, з яких міркувань вибираються інтервал дискретизації за часом і крок квантування за рівнем. До часових діаграм дати необхідні пояснення, виходячи з призначення кожного блоку.

Структурная схема цифрової системи передачі ( ЦСП) представлена ​​на Рис 1. Тимчасові діаграми в точках, зазначених на схемі представлені на Рис 2. Джерело повідомлень видає на виході неперервний сигнал. У складі ЦСП передбачені пристрої для перетворення безперервного повідомлення в цифрову форму - аналого-цифровий перетворювач ( АЦП) на передавальній стороні і пристрій перетворення цифрового сигналу в безперервний - цифро-аналоговий перетворювач ( ЦАП ) на приймальній стороні.

До складу АЦП входить дискретизатор , квантователь і кодер . Перетворення аналог-цифра складається з трьох операцій , спочатку безперервне повідомлення піддається дискретизації за часом. Це здійснюється за допомогою дискретизатора. Інтервал дискретизації обирається на основі теореми Котельникова, з якої відомо, що сигнал з фінітним спектром можна точно відновити за його відліками, узятим через інтервали часу t1/(2*F_в), де Fв -верхня частота спектру сигналу. На практиці частоту дискретизації вибирають рівній fд = 2.3  2.5Fв . Отримані відліки миттєвих значень квантуються за рівнем за допомогою квантователя . Кількість рівнів квантування М визначається виходячи з помилки квантування, пік-фактора сигналу і відношення сигнал / шум. А число розрядів у кодовому слові дорівнюватиме m = log2M . Отримана послідовність квантових значень переданого повідомлення представляється допомогою кодування у вигляді послідовності "m" кодових комбінацій. Найчастіше кодування зводиться до запису номера рівня у двійковій системі числення . Таке перетворення називається імпульсно-кодовою модуляцією і здійснюється кодером 1 ( т.4 ).

Для забезпечення підвищення завадостійкості послідовність імпульсів з виходу кодера 1 ( т.4 ) подається на кодер 2 . Завдання кодера 2 складається у введенні надмірності(избыточности) в повідомлення у відповідності з принципом завадостійкого кодування. Кількість можливих кодових комбінацій стає більше, ніж повідомлень. Частина комбінацій називаются дозволеними (ті , які сформовані кодером 2 ) , а частина - заборонені (ті , які з'явилися в результаті помилки) . Завдяки цьому стає можливим виявлення та виправлення помилок на прийомі. З виходу кодера 2 ( т.5 ) послідовність імпульсів подається на модулятор. Загальний принцип модуляції полягає в зміні одного або декількох параметрів несучого коливання в відповідної з переданим повідомленням. На Рис.2 представлена ​​амплітудна модуляція . З виходу модулятора ( т.6 ) сигнал відправляється в лінію зв'язку . Лінією зв'язку називається середовище, що використовується для передачі сигналів від передавача до приймача (симетричний, коаксіальний або волоконно-оптичний кабель в системах електрозв’язку, вільний простір в системах радіозв'язку ) .

На прийомі отриманий сигнал ( т.7 ) надходить на демодулятор , на виході якого ( т.8 ) отримуємо послідовність імпульсів , переданих на вхід декодера 2. Завдання декодера 2 полягає у визначенні дозволена або заборонена комбінація вступила на його вхід , тобто визначення помилки і її виправлення якщо застосований код це дозволяє. Отриманий сигнал про помилку може викликати запит по зворотному каналу зв'язку про повторну передачу неправильно прийнятого повідомлення. З виходу декодера 2 ( т. 9 ) імпульсна послідовність передається на вхід цифро-аналогового перетворювача ( ЦАП ) , призначення якого полягає у відновленні безперервного повідомлення за прийнятою послідовністю кодових комбінацій. До складу ЦАП входять декодер 1 , призначений для перетворення кодових комбінацій у квантовану послідовність відліків (т. 10), і згладжуючий фільтр , який відновлює безперервне повідомлення по квантованим значенням (т. 11). Отримане безперервне повідомлення передається потім одержувачу повідомлення. ИС – Джерело неперервних повідомлень