Реалізація гендерного виховання з батьками учнів
Ребенок учится тому,
что видит у себя в дому.
Родители пример ему.
Кто при жене и детях груб,
кому язык распутства люб,
пусть помнит, что с лихвой получит
от них все то, чему их учит.
С. Бранд
Цей вірш яскраво характеризує виховання в сучасній сім`ї.
Роль сім`ї у формуванні особистості визначається залежністю: яка родина – такою й виросте людина, що у ній виховується. Сім`я й дитина – дзеркальне відображення один одного. Гендерне виховання в родині полягає у цілеспрямованому створенні умов, що сприяють ідентифікації особистості як представника певної статі, закріплення гендерних ролей.
У своїй роботі з батьками учнів намагаюся не лише дати відповідні знання, навчити практично їх використовувати у вихованні дітей, а, насамперед, сприяти оптимізації процесу формування творчого гармонійного його розвитку.
Робота з сім`єю по формуванню гендерної культури учнів організовується на основі вивчення й аналізу умов життя, виховання дитини, моніторингу внутрішньо сімейних відносин.
Зміст роботи з батьками полягає в наступному:
Підвищення психолого-педагогічних знань батьків (лекції, тренінги, індивідуальні бесіди).
Залучення батьків до навчально-виховного процесу (батьківські збори, зустріч зі шкільним психологом, лікарем).
Форми й методи роботи спрямовані на підвищення педагогічної культури батьків в області гендерного виховання, на зміцнення взаємодії школи та сім`ї, на посилення її виховного потенціалу.
У своїй роботі застосовую три групи форм роботи з сім`єю.
Інтерактивні: анкетування, діагностика, дискусії, «круглі столи», вечори питань і відповідей, консультації спеціалістів, ділові та рольові ігри.
Традиційні: батьківські збори, групові та індивідуальні консультації, бесіди, сімейні спортивні та інтелектуальні змагання.
Просвітницькі: випуск бюлетенів, інформаційних листівок, стенди й куточки для батьків.
Але, не зважаючи на різноманітність форм і методів роботи з батьками, основною все ж таки залишаються батьківські збори, головним призначенням яких є узгодження, координація й інтеграція зусиль родини у створенні умов для розвитку духовно багатої, морально чистої, фізично здорової особистості дитини.
Для підвищення гендерної культури дітей і батьків найкраще використовувати такі види батьківських зборів:
тематичні, присвячені обговоренню найбільш актуальних й складних питань статевого виховання («Виховання насиллям в родині», «В родині підростає донька», «Яка дощечка, така й стружка, яка мати, така й дочка», збори мам, збори татусів)
збори-практикуми, спрямовані на засвоєння батьками конкретних прийомів й методів сімейного виховання («Виховання у хлопців соціальної ролі чоловіка», «Формування системи цінностей кохання й дружби у підлітків», «Діти бачать, діти повторюють»).
Я впевнена, що батьки, яких я змушу хоч трошки замислитися, який приклад у стосунках вони показують дитині (у ставленні до сина або доньки, у стосунках між собою та своїми батьками), навчатимуть її, забезпечать побудову майбутньої міцної люблячої родини для своєї дитини. Недарма в народі кажуть: «Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!»
Висновок
Роботу можна вважати успішною, якщо вона приносить серйозний результат. В цьому навчальному році я продовжу роботу з гендерного виховання, бо її результатом є подолання найголовнішої проблеми – міжособистісні стосунки в класному колективі.
Впроваджувати гендерне виховання мені допомагали різні форми роботи:
На батьківських зборах, що проводилися за участю дітей, я використовувала групову роботу «Гендерне колесо», в якій у різних життєвих ситуаціях уявляли себе батьками, а батьки – учнями. Тим самим діти відчули себе на місці батьків, коли вони втомлені повертаються з роботи, маючи ще купу домашніх проблем, а батьки змогли уявити себе на місці дитини, яку вони сварять через погану оцінку, забруднений одяг т. ін.;
На одній з виховних годин я запропонувала дітям познайомитися з поняттям «стереотип». Щоб краще зрозуміти це поняття, їм пропонувалася вправа. (Заздалегідь було заготовлено два однакових малюнки, які потрібно прикріпити на дошці)
Перед вами два малюнки: хлопчик і дівчинка. Вони загорнуті в однакові пелюшки. Чи можемо ми сказати, хто з них хлопчик, а хто дівчинка? Ні? Чому? А що треба зробити, щоб ми чітко знали, хто є хлопчик, а хто – дівчинка?
А тепер? Можна? Чому? (Робимо підсумок про те, що це і є стереотип – у хлопчика має бути блакитна пелюшка, у дівчини – рожева.)
(Можна продовжити цю роботу, використовуючи дитячі іграшки)
Наші малюки ростуть. Батьки купують їм іграшки. Які іграшки купують дівчаткам, а які хлопчикам? (Діти добирають: хлопчику – машинки, м’яч, роботів, а дівчинці – ляльок, собачок тощо)
А чи буває так, що дівчинка грається з машинками? А є серед дівчат ті, що хочуть у подарунок робота? А хіба хлопчики не люблять м’яких іграшок?
От вам і другий стереотип: хлопчикам дарують машинки, роботів, м’ячі, а дівчатам – м’які іграшки, ляльок. Хоча, насправді, не всі дівчата проти гри у футбол, а хлопці не відмовилися б отримати у подарунок м’яку іграшку.
Доцільно також використовувати інтерактивну вправу «Мікрофон».
На дошці дві колонки – «Хлопці», «Дівчата». Діти по черзі називають ігри, в які грають хлопці, а в які дівчата.
Як ви вважаєте, чого навчиться дівчинка, граючись з ляльками? А хіба хлопцю не треба бути турботливим батьком?
Хлопці люблять гратися з машинками? А що, тільки чоловіки їздять на машинах? А жінки?
Цікавою і корисною є робота в группах. Клас потрібно об`єднати в 4 групи. Роздати комплекти карток, на яких написані риси характеру, притаманні чоловікам та жінкам. Пропонуться скласти портрет ідеального чоловіка та жінки. Учні клеять картки з рисами на лист паперу під заголовком «Чоловік» або «Жінка». Листочки з наклеєними рисами вивішую на дошку. Далі пропоную поміняти заголовки місцями. Над чоловічими рисами – «Жінка», над жіночими – «Чоловік».
Які проблеми виникнуть у людини в нашому суспільстві, яка народилася і виросла з такими рисами? Чи легко жити, якщо тебе вважають «неправильним»? А чи стала така людини гіршою?
Ефективно діє вправа, коли я пропонувала учням розробити правила виховання дітей, щоб хлопчики з дівчатками були вільними від гендерних стереотипів і виросли щасливими, реалізованими людьми. Результат був таким:
В цьому суспільстві кожен вибирає справу на свій смак, незважаючи на те, хто він – хлопець чи дівчина.
Батьки мають купувати іграшки, виходячи з нахилів та інтересів дитини, а не тому, що вона хлопчик або дівчинка.
Хлопчики та дівчата грають разом у спільні ігри.
Дорослі мають слідкувати за собою, пам’ятаючи, що дитина за ними спостерігає.
Невід’ємною частиною своєї роботи вважаю впровадження гендерного виховання не лише у виховній, а й у навчальній роботі. Так у 9 класі, вивчаючи інформатику, клас був поділений на групи за гендерним принципом: хлопчики/дівчатка, що дало змогу, враховуючи психологічні особливості, підвищити якість знань з предмету та успішність учнів на уроці.
Відвідуючи уроки своіх коллег, що проводяться у моєму класі, пропоную їм також звертати увагу на гендерний аспект (звертання до учня, вираження емоцій, дотик до учня з метою заохочення, реакція на викрики з місця). З собою беру експертну карту для проведення гендерної експертизи уроку.