Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 16 Консультування в сР.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
87.55 Кб
Скачать

4. Цілі, задачі та умови проведення консультування в соціальній роботі.

Основною метою психологічного консультування в сфері соціальної роботи є надання безпосередньої психологічної допомоги клієнту.

У процесі консультування вирішуються наступні задачі:

• Оцінки рівня психологічного здоров'я та визначення показань до інших видів допомоги;

• Надання професійної допомоги в рішенні заявленої клієнтом проблеми;

• Інформування клієнта про його психологічні особливості з метою більш адекватного їх використання;

• Підвищення загальної психологічної грамотності;

• Мобілізація прихованих психологічних ресурсів клієнта, що забезпечують самостійне рішення проблем;

• Корекція порушеною адаптації та особистісних дисгармоній;

• Виявлення основних напрямків подальшого розвитку особистості.

Умови проведення психологічного консультування: консультації проводяться в окремому ізольованому приміщенні, що гарантує конфіденційність. Кращий спеціально обладнаний кабінет, захищений від шуму, зовнішніх перешкод, телефонних дзвінків і т. д. Бажано мати м'які меблі, а також стіл і необхідне приладдя для психологічного тестування. При проведенні бесіди психолог-косультант (соціальний працівник) і клієнт розташовуються в кріслах або на стільцях обличчям один до одного, на невеликій відстані. Слід уникати ситуацій, коли консультант і клієнт розділені столом або чим-небудь подібним. Консультанту бажано не приймати "закритих" поз, курити чи відволікатися на сторонні справи.

5. Етапи консультативної бесіди.

Підготовчий етап консультування.

На даному етапі встановлюється графік і черговість консультування. Консультант по можливості здійснює збір інформації про майбутнє клієнта, проводить попередні бесіди з офіційними особами (викладачами, вихователями) і особами з найближчого оточення. При необхідності соціальний працівник (соціальний психолог) підбирає і готує методики для додаткового психологічного тестування. У результаті аналізу отриманої інформації консультант складає попередній план роботи, намічає найбільш ефективні методи психологічного впливу і стиль спілкування з клієнтом.

Соціальному працівнику важливо вирішити перед початком консультування наступні питання:

• Що я хочу отримати в результаті співбесіди?

• Як цього добитися?

• Що потрібно вміти для цього?

Тобто він повинен визначити мету, стратегію і тактику консультування.

Основний етап консультування.

Основний етап консультування - це бесіда психолога (соціального працівника) з клієнтом. Вона являє собою природний безперервний процес, м'яко і тактовно контрольований і направляється консультантом. У розгорнутому вигляді основний етап включає декілька обов'язкових стадій (фаз), що переходять одна в одну.

Перша фаза - психологічна установка консультанта. Вона починається задовго до запрошення клієнта в кабінет і завершується з першими словами взаємних привітань. Протягом першої фази психолог (соціальний працівник) освіжає у пам'яті всю суму відомостей про чергового клієнта, намічений на попередньому етапі план і оптимальний стиль консультування.

Друга фаза - взаємні вітання майбутніх співрозмовників та їх подання один одному. Перше, що повинен зробити консультант після привітання - запропонувати людині сісти і відчувати себе як вдома. Більшість клієнтів в перші хвилини розмови відчувають себе в кращому випадку невпевнено. У цей час на клієнта впливає безліч нової інформації, працює так званий "орієнтовний рефлекс". Тому необхідно дати клієнтові можливість освоїтися і озирнутися в приміщенні протягом 1-3 хвилин. Саме на цій стадії роботи знімається почуття збентеження, напруга і встановлюється психологічний контакт, взаєморозуміння між учасниками бесіди. Цьому сприяють м'який жарт, до місця розказаний анекдот або історія з життя.

Третя фаза - укладення "договору-контракту" між психологом (соціальним працівником) і клієнтом. Психолог усвідомлює первинний запит і вимоги клієнта до майбутньої консультації, приймає рішення про її проведення, або відмову від консультації та направлення клієнта до іншого фахівця. Після цього консультант в діловому і конкретному стилі доводить до відома клієнта мету, завдання та регламент консультування, повідомляє йому про етичні принципи роботи, що захищають інтереси клієнта, його права та обов'язки. "Для успішного проведення цього етапу слід дотримуватися так званого" Ви - методу ". Суть його полягає в тому, що на перший план висуваються інтереси клієнта, його завдання і проблеми. Треба дати зрозуміти клієнтові, що він може розраховувати на допомогу, співпереживання, конкретні дії з боку соціального працівника. Саме в цей час формується або посилюється позитивна мотивація клієнта до майбутньої роботи. На цій стадії консультування необхідна активна участь обох сторін. В результаті правильно укладеного контракту досягається взаєморозуміння, намічається програма співпраці психолога і клієнта, розподіляються ролі, формується відчуття психологічної безпеки й довіри до консультанта.

Четверта фаза - так звана фаза "сповіді". Соціальний працівник задає клієнту пряме запитання приблизно такого змісту: "Розкажіть докладно, що вас до мене привело?" Це питання дає початок стадії "сповіді", під час якої людина має можливість "виговоритися", відверто і емоційно розповісти про хвилюючі її проблеми. Досвідчені консультанти відводять цій стадії не менше двох третин основного етапу консультації, але не більше години. На стадії сповіді консультант більшу частину часу мовчить, але, активно слухаючи, підтримує клієнта, висловлює йому свій інтерес і співчуття засобами невербальної комунікації. При необхідності можливі короткі уточнюючі і навідні запитання в руслі основної лінії оповіді клієнта. Паралельно на цій стадії відбувається інтенсивний аналіз одержуваної інформації, формулюється гіпотеза (гіпотези) про причини психологічних проблем клієнта і намічаються додаткові питання, які будуть задані йому на наступній фазі.

На цьому етапі можуть виникнути деякі труднощі, пов'язані з тим, що

• Клієнт не може сам викласти суть своєї проблеми. У нього може бути невиразна дикція, погана мова, він не може правильно сформулювати причини, які його привели на прийом;

• Клієнт невірно оцінює свої здібності і має неадекватний рівень домагань;

• Клієнт вважає, що йому зобов'язані допомогти, він хоче покласти свою відповідальність за вихід з кризового стану на соціального працівника;

• Клієнт не вірить у свої сили і зневірився самостійно вирішити ситуацію.

П'ята фаза - фаза активного розпитування клієнта та отримання додаткової психологічної інформації. Психолог ставить ряд цілеспрямованих питань для уточнення психологічного діагнозу і перевірка власної гіпотези про джерело проблеми клієнта. При необхідності на цій стадії доречно запропонувати консультованого виконати ряд психологічних тестів.

У результаті п'ятої фази консультант формує обґрунтовану думку про причини психологічних труднощів клієнта і окреслює конструктивні шляхи їх подолання. На цій стадії консультант не повідомляє свою думку клієнту.

Шоста фаза консультування є вирішальною за своєю значимістю і вимагає від консультанта максимальної мобілізації, зібраності, професійної майстерності. Зміст цієї стадії - спільна інтерпретація психологічних проблем клієнта. Консультанту не слід в категоричній формі пред'являти клієнтові своє розуміння ситуації, тут краще підійдуть фрази типу: "Мені здається, що справа в тому-то", або "Тут простежується зв'язок з тим-то". При цьому слід уважно спостерігати за реакцією людини і оцінювати ступінь її згоди із запропонованими інтерпретаціями. Якщо згода досягається, дана версія приймається за основу обома учасниками консультування. Але якщо припущення не викликає ніякої реакції і залишає клієнта байдужим, консультанту доводиться від нього відмовитися і шукати інше рішення. Однак якщо клієнт бурхливо протестує проти запропонованого тлумачення, вважаючи його абсолютно невірним, можна припустити, що консультант близький до самої суті проблеми. У цьому випадку необхідно проявити максимальну стриманість і, ігноруючи можливі агресивні випади з боку клієнта детально обґрунтувати правоту своєї позиції, подолати опір співрозмовника. Таким чином, шосту фазу можна вважати успішно завершеною, якщо досягнуто взаємоприйнятне розуміння причин психологічних проблем і труднощів клієнта.

Сьома фаза випливає з попередньої і спрямована на оптимізацію особистісних механізмів саморегуляції і формування нової моделі поведінки клієнта. У літературі ця стадія описана як фаза "розширення цілей". Це означає появу у людини нових аспектів розуміння себе та світу, формування перспективних цілей і гнучких механізмів поведінки. У цей період роботи корисне детальне опрацювання найбільш складних для клієнта нових моделей поведінки. При необхідності можливе використання окремих форм психологічного тренінгу для закріплення новознайдених навичок, можливе залучення життєвого особистого досвіду консультанта, прикладів з його практики, літературних і філософських асоціацій.

Завершує спілкування з клієнтом восьма фаза, суть якої полягає в оцінці ефективності консультації методом спільного обговорення. Клієнту пропонується висловити свою думку про проведену роботу. Психолог (соціальний працівник) дає остаточну оцінку успішності консультування.

Після того, як зачинилися двері за клієнтом, консультанту необхідно зайнятися собою. Цю стадію можна назвати фазою відпочинку і звільнення від вражень. Психологу (соціальному працівнику) на час необхідно розслабитися і переключитися на іншу діяльність.

Заключний етап консультування.

Він наступає після завершення спільної роботи з клієнтом. На цьому етапі консультант (психолог або соціальний працівник) остаточно осмислює отримані результати, оформляє протокол консультування і при необхідності намічає заходи впливу на соціальне оточення в інтересах клієнта. На цьому етапі можлива конкретна взаємодія з офіційними особами та оточенням клієнта з метою оптимізації умов для вирішення його особистих проблем.