Лікувальна дієта №15

Показаннями до призначення дієти служать різні захворювання, які не потребують спеціальних лікувальних дієт і без порушень стану травної системи. Це перехідна до звичайного харчування дієта в період одужання і після користування лікувальними дієтами.

Мета призначення дієти – забезпечити фізіологічно нормальним харчуванням в умовах лікарні.

Загальна характеристика дієти. Енергоцінність і вміст білків, жирів і вуглеводів дієти майже повністю відповідають нормам харчування для здоров’я людини, не зайнятої фізичною працею. Вітаміни вводять в підвищеній кількості. Допускаються всі види кулінарної обробки їжі. Температура їжі звичайна. З дієти виключають найбільш важко-перетравний і гострі продукти. Режим харчування: 4 рази на день.

Хімічний склад дієти: білки – 70-80 г (55% тваринні), жири 80-85 г (30% рослинні), вуглеводи -350-400 г, кухонна сіль – 12 г, вільна рідина – 1,5-2 л. Енергоцінність дієти – 2400-2600 ккал.

Рекомендовані і виключені продукти і страви дієти

Хліб пшеничний і житній, борошняні вироби. Борщ, щі, борщ, розсольник; молочні овочеві та круп’яні супи на м’ясному, рибному бульйонах, відварі грибів і овочів; фруктові. М’ясні і рибні блюда різного кулінарного приготування; сосиски, сардельки, варені ковбаси. Молоко та молочні продукти в натуральному вигляді і в стравах. Обов’язкове включення кисломолочних продуктів. Яйця у відварному вигляді та стравах. Страви з різної крупи, макаронних виробів, бобових. Овочі та фрукти в сирому вигляді і після теплової обробки. Зелень. Фруктові та овочеві соки, відвар шипшини та пшеничних висівок. Чай, кава, какао. Масло вершкове, коров’яче, топлене, рослинні олії; обмежено – маргарини.

Виключають з дієти: жирні сорти м’яса, качку, гуску, тугоплавкі тваринні жири, перець, гірчицю.

Примітка 1. При гіпертонічній хворобі I-IIA стадії застосовують дієту № 15 гіпонатрієву – варіант дієти № 15 з обмеженням повареної солі до 5-6 г на день. Їжу готують без солі і підсолювання під час їжі.

Примітка 2. Меню дієти № 15 і № 15 гіпонатрієвій доцільно комплектувати з відповідних страв інших дієт.

Штучне лікувальне харчування

Крім дієтичного, застосовують і штучне лікувальне харчу­вання. Воно буває двох видів: внутрішньокишкове (ентеральне) та позакишкове (парентеральне). Штучне харчування часто використовують при комплексному лікуванні післяопераційних хворих. Воно спрямоване на корекцію порушень обміну речо­вин, які супроводжують перебіг захворювань. Застосування штучного лікувального харчування в клінічній практиці ґрунтується на використанні адекватних критеріїв оцінки ступеня недостатності харчування. Ця оцінка здійснюється не тільки безпосереднім клінічним наглядом за хворим, а й за допомогою об'єктивних методів дослідження (антропометричних, біохіміч­них, імунологічних та інструментальних). Нині поширені дві системи ентерального харчування: 1) сис­тема збалансованого ентерального харчування (скандинавська), де джерелом енергії є вуглеводи та жири, та 2) система гіпераліментації, де як джерело енергії використовують лише вуглеводи.

Дієтичне харчування за кордоном

В сучасних умовах широко дискутується питання оптимізації дієтичного харчування при різних формах патології. Вислов­люється думка, що існуючий принцип поділу дієт за нозологіями (тобто кожній групі захворювань — свою дієту) не тільки застарів, а й завдав певної шкоди. Адже призначення хворому раціону для лікування одного захворювання може негативно вплинути на розвиток у нього супутніх захворювань. Практично дієти №1,2, 3, 5, 7, 10, 11 та 15 відрізняються лише способами кулінарної обробки, ступенем подрібнення їжі, вмістом кухонної солі. Досвід показує, що в умовах стаціонару важко врахувати індивідуальні особливості при призначенні лікуваль­ного харчування. Згідно із думкою американського дієтолога К.Кінга дієтичне лікування повинне будуватися з ураху­ванням двох основних чинників: масового характеру втручання та тривалості інтервенції.

В Німеччині існують основна (стаціонарна), лікувальні та спеціальні дієти. Основна дієта призначається при відсутності необхідності в спеціальному лікувальному харчуванні. Ця дієта побудована на принципах раціонального харчування, і її призначають більшості хворих, які знаходяться в лікарні. Лікувальних дієт чотири: дві — для лікування гастроентерологічних хворих, дві — для лікування обміну речовин (розширені та суворі дієти). Спеціальні дієти призначаються рідко. Вони потребують особливих підходів та спеціалізованих дієтичних продуктів (лактозна непереносимість, недостатність нирок, підвищений рівень ліпідів у крові та ін.). В США також існує дуже проста система харчування хворих. Як і в Німеччині, більшість хворих одержує основну дієту, яка має три варіанти: полегшена, м'яка, рідка. Від основної дієти полегшена відрізняється способом приготування страв (тільки варена їжа). Полегшена дієта призначається хворим, які видужують. М'яка дієта складається з рідких і напіврідких страв і призначається в післяопераційний період, при значному загостренні шлунково-кишкових захворювань, а також ослаб­леним хворим. Спеціальні дієти використовують при непереносимості окремих харчових речовин, ожирінні тощо. Для індивідуалізації харчування використовується основна дієта, в яку вносяться доповнення та зміни за таблицею еквівалентної заміни продуктів.