- •1. Рівняння і параметри довгих ліній
- •1.1. Телеграфні рівняння та їх розв’язання
- •1.2. Хвильовий опір, коефіцієнт поширення хвилі, фазова швидкість
- •1.3. Погонні параметри лінії
- •Розрахункові формули для погонних параметрів довгих ліній
- •2. Хвильові процеси у довгих лініях
- •2.1. Довга лінія без втрат. Режим біжних хвиль
- •2.2. Режим стійних хвиль
- •2.3. Режим змішаних хвиль
- •2.4. Коефіцієнт відбиття. Коефіцієнти біжної та стійної хвиль
- •3. Застосування довгих ліній в електроніці
- •3.1. Довга лінія як фідер
- •3.2. Узгодження навантаження з лінією
- •3.3. Застосування відрізків довгих ліній
- •4. Підсумки і самоконтроль
- •5. Завдання до курсових та контрольних робіт
- •Фонд завдань до виконання курсової (контрольної) роботи
- •Національний технічний університет україни «київський політехнічний інститут»
- •Кафедра ”електронні прилади та пристрої” курсова ( розрахунково-графічна) робота
- •Національний технічний університет україни «київський політехнічний інститут»
- •Кафедра ”електронні прилади та пристрої” завдання
- •Студент _________________________________________________________
- •Список рекомендованої літератури
- •Перелік питань для підготовки до іспиту з дисципліни « т е о р і я п о л я »
- •Навчально-методичні матеріали
2.2. Режим стійних хвиль
Проаналізуємо
режим
стійних хвиль,
який виникає за відсутності втрат у
навантаженні, що має місце у трьох
випадках: кінець лінії розімкнений, або
короткозамкнений, або лінія навантажена
на реактивний опір. Якщо лінія розімкнена,
.
Тоді рівняння (15) набирають вигляд
Звідси знаходимо розподіл амплітуд напруги та струму вздовж лінії:
,
вхідний
опір
,
миттєві напругу та струм:
За допомогою одержаних виразів побудовано: на рис. 4 — розподіл амплітуд напруги та струму в лінії, на рис. 5 — залежність модуля вхідного опору від відстані до кінця лінії, на рис. 7 — розподіл миттєвих величин напруги та струму в лінії через інтервали часу, що дорівнює Т / 8.
Рис.4
У
короткозамкненій лінії
.
Отже, згідно з (15) маємо
.
Тоді
,
вхідний опір
,
миттєві величини напруги та струму:
Якщо на рисунках 4 та 7 поміняти місцями напругу та струм, одержимо відповідні графіки для короткозамкненої лінії. Графік вхідного опору такої лінії зображено на рис.6.
Рис.5 |
Рис.6 |
Рис. 7
Розглянемо
випадок реактивного навантаження. Нехай
,
тоді з (15) виводимо:
,
де
.
Аналогічно одержують комплексну
амплітуду струму.
На рис. 8 показано розподіл амплітуд
напруги та струму в лінії при реактивних
навантаженнях різних знаків.
Рис. 8
Проведений
аналіз показує, що в режимі стійних
хвиль у будь-якій точці лінії напруга
та струм мають зсув фаз
,
що зумовлює реактивний характер
вхідного опору лінії. Це означає, що в
такому хвильовому процесі немає
напрямленого перенесення енергії, а
лише відбувається періодичний обмін
енергією між окремими ділянками лінії.
Характерним
для режиму стійних хвиль є розподіл
амплітуд із вузлами,
в яких амплітуда дорівнює нулю, й
пучностями, де амплітуда максимальна.
Така картина є результатом інтерференції
двох біжних хвиль: спадної та відбитої
від кінця лінії. Справді, при
в (14) маємо
звідки випливає:
.
Отже, напруга складається із двох хвиль. Перша поширюється у напрямку, протилежному осі х, тобто від генератора. Це спадна хвиля.
Друга поширюється в напрямку осі х від кінця лінії. Це відбита хвиля. Обидві ці хвилі мають однакові амплітуди. Тому в точці, куди ці хвилі приходять у протифазі, маємо нульовий вузол, а де вони синфазні — пучність.
2.3. Режим змішаних хвиль
Режими біжних і стійних хвиль являють собою дві крайнощі, між якими лежить множина режимів змішаних хвиль, виникаючих, коли опір навантаження не дорівнює хвильовому. При цьому енергія спадної хвилі частково поглинається, і амплітуда відбитої хвилі менша, ніж у спадної. Тому амплітуда результуючої хвилі у вузлових точках не дорівнює нулю, як в режимі стійних хвиль.
Розглянемо
випадок резистивного навантаження
.
Перетворюємо рівняння (15) до вигляду
звідки знаходимо
|
(17) |
де
На
рис. 9 показано розподіл амплітуд напруги
та струму в лінії при
,
а також залежність активної та реактивної
складових вхідного опору від довжини
лінії (рис. 10).
Рис. 9
Рис. 10
