1.1.Витяжна вентиляція

У будинках дошкільних закладів повинна проектуватися витяжна вентиляція , як правило з природним спонуканням . При відповідному обґрунтуванні для кухні , приміщень плавального басейну допускається використання механічної витяжної вентиляції .

В приміщеннях для прання , прасувальній ,а такох у підвальних приміщеннях садків , які розміщуються на радононебезпечних ділянках, необхідно встановлювати у вертикальних витяжних каналах осьові малогабаритні вентилятори . Встановлення дефлекторів не рекомендується. Видалення повітря із спалень , які мають наскрізне або кутове провітрювання , допускається передбачати через ігрові приміщення .Транзитні повітроводи не повінні проходити через ігрові та спальні.

Зовнішнє повітря ,що подається у холодний період року до приміщення , обладнаний механічною витяжною вентиляцією , слід підігрівати конвекторами або радіаторами ,що встановлюються у припливних шафах.

Природна вентиляція приміщень дошкільних навчальних закладів здійснюється через вентиляційні канали. Окремі системи вентиляції повинні бути в харчоблоці, ізоляторі, приймальнях, роздягальнях, туалетних. Температуру повітря та кратність повітрообміну в приміщеннях дошкільних навчальних закладів слід приймати згідно до Державних санітарних норм та правил ” Влаштування , обладняння , утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей “(пункт 6.2).додоток 2.

1.2.Провітрювання в дитячому дошкільному закладі.

Кратність обміну повітря у приміщеннях дошкільного навчального закладу повинна становити 1,5 об'єму приміщення на годину, у пральні - 5. За відсутності дітей приміщення дошкільних навчальних закладів повинні періодично провітрюватися. Ефективним є наскрізне або кутове провітрювання. Забороняється провітрювання через туалетні. Тривалість провітрювання залежить від температури зовнішнього повітря, напрямку вітру та ефективності роботи опалювальної системи. Для забезпечення достатнього рівня провітрювання коефіцієнт аерації повинен бути 1:50 (співвідношення площ фрамуг до підлоги). Наскрізне провітрювання має проводитися кожні 1,5 години з тривалістю не менше 10 хвилин. У спальнях наскрізне провітрювання здійснюється до та після сну дітей.

У холодний період року провітрювання повинно бути закінчене не пізніше ніж за 30 хвилин до приходу дітей із занять або з прогулянки і за 30 хвилин до сну. Під час сну може бути забезпечено доступ свіжого повітря з одного боку приміщення, але за 30 хвилин до підйому дітей його припиняють. Після короткочасних провітрювань допускається зниження температури повітря у групових осередках до +19° C для дітей 4 - 5 років і до +18° C для дітей старше 5 років.

У теплий період року в приміщеннях із постійним перебуванням дітей забезпечується широкий доступ свіжого повітря, а саме через однобічну аерацію приміщень у присутності дітей. Денний і нічний сон має бути при відкритих вікнах, фрамугах, кватирках за відсутності протягів.

Відносна вологість повітря в приміщеннях, де перебувають діти, повинна бути в межах 40 - 60 %, на харчоблоці та у пральні - 60 - 70 %.

У комп'ютерних класах оптимальна температура повітря повинна бути у межах +19 - 21° C, вологість - 55 - 62 %, швидкість руху повітря - не більше 0,1 м/сек.

Одягати дітей необхідно залежно від температури повітря та інтенсивності рухової активності. При помірній руховій активності одяг дітей у приміщеннях дошкільних закладів має відповідати вимогам таблиці 3. Лабораторний контроль показників мікроклімату у дошкільних навчальних закладах проводиться не рідше двох разів на рік не менше 6 вимірів.