15

Іван нечуй-левицький

1. Іван Франко назвав повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького:

1. всеобіймаючим оком Правобережної України;

2. найкращою оздобою українського письменства;

3. ареною людських пристрастей;

4. світлою незайманою квіткою народної поезії.

2. Темою повісті «Кайдашева сім’я» є зображення:

1. життя нетипової для України селянської родини;

2. життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини;

3. родинних перипетій в українському селі в добу кріпацтва;

4. сімейного селянського побуту до закріпачення українських земель.

3. Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить характеристика в рядку:

1. ...свекруха люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем.

2. Вона не злюбила Мелащиних батьків і як тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці і свої розглядини в Балашів.

3. Кайдашиха почала свариться й стала дуже лайлива та опришкувата. Вона нападала на Мелашку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь.

4. На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне.

4. Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького.

Не чорна хмара із синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла з хати Мелашка з Лавріном, а за ними повибігали всі діти. У цьому уривку комічний ефект досягається через:

1. надуживання старослов’янізмів в описі побутової сцени;

2. надмірне використання зниженої лексики;

3. змішування стилів — високого епічного з побутовим;

4. гротескні характеристики членів родини.

5. Події в повісті «Кайдашева сім’я» розгортаються в такій послідовності:

1. одруження Лавріна — одруження Карпа — смерть Кайдаша — всихання груші;

2. смерть Кайдаша — одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші;

3. одруження Карпа — одруження Лавріна — смерть Кайдаша — всихання груші;

4. одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші — смерть Кайдаша.

6. До композиційних особливостей повісті «Кайдашева сім’я» НЕ НАЛЕЖИТЬ:

1. поділ твору на дев'ять частин;

2. нагнітання сцен сварок, колізій;

3. розгортання подій переважно в одному селі;

4. детальний опис весілля Карпа і Лавріна.

7. За способом зображення дійсності повість «Кайдашева сім’я» — яскравий приклад:

1. класицизму;

2. сентименталізму;

3. реалізму;

4. модернізму.

8. За способом зображення дійсності повість «Кайдашева сім’я» — яскравий приклад:

1. соціально-психологічна;

2. пригодницька;

3. соціально-побутова;

4. авантюрна.

9. Родина Кайдашів жила:

1. у Западинцях;

2. у Семигорах;

3. у Вільшаниці;

4. у Біївцях.

10. Укажіть справжнє прізвище І. Нечуя-Левицького:

1. Нечуй;

2. Левицький;

3. Рудченко;

4. Левченко.

Панас Мирний

1. Укажіть справжнє прізвище Панаса Мирного:

1. Павло Губенко;

2. Іван Білик;

3. Григорій Квітка;

4. Панас Рудченко.

2. Вкажіть подію і твір, що передували задуму роману-епопеї «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:

1. Реформа 1861 р. і повість «Лихо давнє й сьогочасне»;

2. мандрівка навесні 1872 р. та враження від неї, описані Панасом Мирним у нарисі «Подоріжжя від Полтави до Гадячого»;

3. життя с. Піски як типовий зразок безвиході, до якої потрапили селяни після реформи, що знайшло своє відображення у повісті «Голодна воля»;

4. особисті враження та переживання автора, відображені в повісті Панаса Мирного «Чіпка».

3. Прочитайте рядки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика).

Як же дійшов до літ та убрався у силу, — біда з ним та й годі! Високого зросту, бравий, широкоплечий, як із заліза збитий, а до того ще меткий, як заєць, співун-реготун... Хороший з лиця — повновидий, рум’янець па всю щоку, з чорними, веселими очима, лискучим усом, — він був перший красень на селі... У цьому уривку описано:

1. Чіпку Варсниченка;

2. Тимофія Лушню;

3. Максима Ґудзя;

4. Грицька Чупруненка.

4. Прочитайте рядки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика).

Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в нього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою... У цьому уривку описано: