- •Виникнення, предмет і методи політології як науки.
- •3.Методи дослідження політичної науки
- •Політика як соціальне явище та об’єкт вивчення політології
- •Становлення і розвиток політичної науки в Україні.
- •Структура та леґітимність політичної влади.
- •Політична система суспільства: сутність, структура, функції
- •Типологія політичних систем сучасності
- •Держава: генеза, ознаки, функції.
- •8. Форми державного правління
- •9. Форми державного устрою
- •10. Поняття та ознаки політичного режиму
- •Різновиди тоталітарного режиму
- •12. Основні ознаки та різновиди авторитарного режиму
- •Основні ознаки та різновиди демократичного режиму
- •14. Особливості політичного режиму в Україні.
- •16. Лібералізм: сутність та основні принципи. Неолібералізм
- •18. Комунізм: сутність та основні принципи.
- •19. Соціал-демократія як ідейно-політична течія.
- •20. Фашизм та націонал-соціалізм. Неофашизм
- •(Релігійний фундаменталізм, фемінізм, екологізм).
- •22. Поняття, інституції та функції громадянського суспільства
- •Громадська думка як інститут громадянського суспільства
- •25. Поняття та основні моделі місцевого самоврядування.
- •27. Регіоналізм і регіональна політика в сучасному світі.
- •28. Основні засади регіональної політики в Україні
- •29. Теорії політичної еліти
- •30. Класифікація та механізми рекрутування політичних еліт
- •32. Типології політичного лідерства
- •35. Політичні партії: ознаки, функції та класифікації
- •36. Сутність, типологія та фактори розвитку партійних систем
- •38. Головні процедури виборчої кампанії.
- •39. Типи виборчих систем та їх характеристика
- •40. Особливості формування виборчої системи України.
Політична система суспільства: сутність, структура, функції
Однією з найскладніших, центральних категорій політології є політична система суспільства. Вона дозволяє найбільш повно і послідовно розкрити суспільно-політичну природу суспільства, принципи організації влади, існуючі політичні відносини, інститути, норми. У політичній науці ця категорія покликана відобразити два моменти: з одного боку — цілісність політики як самостійної сфери суспільства, яка являє собою сукупність зваємодіючих елементів (держави, партій, лідерів, права і т. д.); з іншого боку, характер зв'язку політики із зовнішнім оточенням (економічною, соціальною, культурною сферою, іншими державами).
Крім того, поняття «політична система» має велике практичне значення. Воно допомагає виділити фактори, які забезпечують стабільність і розвиток суспільства, розкривають механізми узгодження інтересів різних соціальних груп населення, дозволяють зрозуміти мотиви й механізми здійснення владних дій держави.
Поняття «політична система» за змістом дуже об'ємне. Політичну систему можна визначити як сукупність політичних інститутів, громадських структур, норм і цінностей, а також їх взаємодію, в якій реалізується політична влада і здійснюється політичний вплив. Тому в політичну систему включають не тільки політичні інститути, які бузпосередньо й активно беруть участь у політиці (держава, партії, лідери і т. д.), а й економічні, соціальні, культурні інститути, традиції, цінності, норми, які мають політичне значення і впливають на політичний процес. Призначення всіх цих політичних і громадсько-політичних інститутів полягає в тому, щоб розподіляти ресурси (економічні, валютні, матеріальні, технологічні і т. п.) і спонукати населення до прийняття цього розподілу як обов'язкового для всіх.
З цієї точки зору вирізняють такі елементи політичної системи:
1) суб'єкти політики (людина, соціальні групи та утворення);
2) політичні інститути (держава як інститут, політичні партії та рухи), які відбивають інтереси суб'єктів політики, становлять разом політичну організацію суспільства;
3) політичні відносини, які складаються між структурними елементами політичної системи;
4) політичні норми, за допомогою яких регулюється політичне життя суспільства;
5) політичну свідомість, яка відображає ідеологічне та психологічне становлення до політики;
6) політичну діяльність як сукупність певних дій та вчинків її учасників.
Специфіка функціонування будь-якого суспільства виявляється через функції політичної системи:
- вироблення політичного курсу держави та визначення цілей і завдань розвитку суспільства;
- організація діяльності суспільства щодо виконання спільних завдань і програм;
- координація окремих елементів суспільства;
- легітимізація (діяльність, спрямована на узаконення політичної системи, на досягнення в її межах взаємної відповідності політичного життя, офіційної політики і правових норм);
- політична соціалізація (залучення людини до політичної діяльності суспільства);
- артикуляція інтересів (пред'явлення вимог до осіб, які виробляють політику);
- агрегування інтересів (узагальнення та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення);
- стабілізація (забезпечення стабільності та стійкості розвитку суспільної системи загалом).
Основними функціями політичної системи є:
1) нормативно-стратегічна функція — це вироблення політичного курсу держави та визначення цілей і завдань розвитку суспільства;
2) організаційно координуюча (тактична) функція — це організація діяльності суспільства щодо виконання спільних завдань і програм та узгодження роботи окремих елементів соціуму;
3) функція легітимізації — це діяльність, спрямована на узаконення політичної системи, на досягнення в її межах взаємної відповідності політичного життя, офіційної політики і правових норм;
4) функція політичної соціалізації — це залучення людини до політичної діяльності суспільства;
5) агрегуюча функція — це узагальнення та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення;
6) функція артикуляції полягає у пред'явленні інтересів та вимог до осіб, які виробляють політику та здійснюють державну владу;
7) стабілізаційна функція — це забезпечення стабільності та стійкості розвитку суспільної системи загалом.
