Для цього робимо деякі розрахунки:
Поздовжні паралакс:
Перевищення над ПК0:
Розраховуємо висоту фотографування над ПК0:
;
;
;
Обчислимо відмітки точок траси.
.
Примітка. Розходження в обчислених відмітках точок по трасі в журналі №1 викликані за рахунок заокруглення чисел при розрахунках.
2 Характеристика району проходження траси. Природні умови і ресурси.
Територія області лежить в помірному кліматичному поясі. Клімат області помірно континентальний з помірно холодною зимою і теплим літом. Середня температура липня +25 °C, січня –6,5 °C. Опади бувають переважно влітку у вигляді дощів.
Регіон багатий водними ресурсами. По території області протікає багато річок загальною довжиною 5101 км. На юго - заході він омивається Кременчуцьким і Дніпродзержинським водосховищами. Тут протікають 62 річки кожна завдовжки більше 10 км, всі вони належать до басейну річки Дніпро. Найбільші з них - Ворскла, Сула, Псел.
Грунти в Полтавській області високо родючі і складаються переважно з чорнозему, який займає 90% площі. Зміст гумусу знаходиться у межах 3% - 5%. Зустрічаються також і солончаки, в основному в руслах річок.Якісний показник грунту на Полтаві складає 72 бали (для порівняння, по Україні в цілому - 69, Львівської області - 43, Івано - Франковськой області - 42).У Полтавському, Решетіловськом, Новосанжарськом і Чутовськом районах якісний показник грунту складає відповідно 71, 70, 72 і 76 бали.
Полтавщина розташована у лісостеповій зоні. Ліси вкривають 8,5% території
У області розвідано близько 10 видів корисних копалини: нафта, газ, вугілля, торф, залізняк, будівельні матеріали, мінеральна вода і ін. Полтавська область займає в Україні перше місце по запасах і здобичі газу. Запаси залізняку зосереджені в районі Кременчуцької магнітної аномалії.
У Полтавській області знаходяться Глінсько - Розбишевськоє, Бельськоє і Миргородське нафтові родовища. Важливе значення має Кременчуцький залізорудний район. Місцеве значення мають буре вугілля, торф, кам'яна сіль, будівельна сировина. Велике значення для розвитку рекреаційних ресурсів мають джерела мінеральних вод: "Миргородської", "Гогольовськой".
Клімат.
Географічне положення Полтавщини визначило її належність до помірного кліматичного поясу, крайньої південної частини атлантико-континентальної помірно-вологої помірно-теплої кліматичної області. У цілому для території Полтавщини притаманні загальні риси помірного континентального типу клімату. Як відомо, особливості клімату значною мірою залежать від впливу радіаційного чинника, зумовленого географічною широтою місцевості, яка визначає показники сонячної радіації. Тривалість сонячного сяяння з півночі на південь області зростає від 1900 до 1980 годин за рік; кількість сумарної сонячної радіації – від 101 до 104 ккал/см2 за рік; показники радіаційного балансу – від 44 до 46 ккал/см2 за рік. Переважну частину сонячної енергії поверхня області отримує в теплий період року, в основному на протязі другої половини весни і в літні місяці. Радіаційний баланс території в середньому за рік є додатнім, а на протязі зими - від'ємним. Другим за впливом на особливості клімату є чинник циркуляції атмосфери. Рівнинний характер поверхні області сприяє поширенню над її територією повітряних мас трьох типів і шести підтипів. Серед трьох зональних типів переважають повітряні маси помірних широт (понад 2/3 днів за рік). Арктичні повітряні маси панують в понад, 1/10, а тропічні - понад 1/5 кількості днів за рік. У понад 2/3 кількості днів у році панує континентальний підтип повітряних мас − із суходолу Євразії; у 1/3 днів панує морський підтип повітряних мас (із північної та центральної Атлантики та внутрішніх морів – Середземного, Чорного, Азовського). Упродовж останніх десятиліть спостерігаються деякі тенденції в характеру циркуляції атмосфери, що впливають на зміни клімату. Практично зникла так звана "Вісь Воєйкова", північніше якої панував західний переніс повітряних мас і циклональний тип погоди, а південніше – східний переніс і антициклональний тип погоди. Ця вісь зумовлювала кліматичну межу між лісостеповою й степовою зонами й розміщувалася на південний схід від Полтави. В наш час узимку різко зменшився вплив Сибірського баричного максимуму, який зумовлював антициклональну погоду (морозну і суху), та посилився вплив циклонів (із Ісландського мінімуму, Середземноморської баричної депресії та Чорноморської баричної улоговини). Це призвело до збільшення середньої температури повітря в найхолодніший місяць – січень на 3-4°C, та середньої температури повітря за рік на +1°C. Зросла також середня температура повітря у більшості місяців року. Річний хід температури повітря майже повністю співпадає з річним ходом розподілу сонячної радіації.