Науково-иетодичне забезпечення з «Основ екології» Розділ «Практичні роботи» Автор Александрова І.О.

Практична робота №2

Тема: « БІОЦЕНОТИЧНІ З`ЯЗКИ ТВАРИН»

Мета роботи. Вивчення наступних понять: біотичне середовище, зоогенні і фітогенні біоценози. Антропогенний чинник, основні форми впливу людини на організми.

Мета розвивальна: Розширити знання про закономірності взаємовідносин живих організмів у біоценозах, навчитись на розрізняти їх типові форми.

Мета виховна: Зосередити увагу на важливості збереження тварин та питаннях вразливості екологічних пірамід внаслідок знищення тварин, що входять до трофічного ланцюга живлення.

Тип заняття: аналітична навчальна практична робота.

Форма заняття: робота в малих групах.

Вимоги до звіту: Виконуйте практичні завдання, згідно вимог ДСТУ чорною пастою на аркушах формату А-4 з виконанням основних написей шрифтом.

Критерії оцінювання: Викладач виставляє підсумкову оцінку за роботу студента, яка складається з попередньої підготовки(у %), результатів фронтального опитування, правильності виконання завдань до практичної роботи, розв’язання задач з практичної роботи, охайності виконання звіту, терміну виконання практичної роботи, карту самооцінювання (табл.2)

Відмітка 5 - «відмінно» надається студентові, що послідовно,та охайно, згідно вимог до оформлення звітів з практичних робіт:

• виконав всі вимоги до техніки безпеки, щодо виконання практичної роботи;

• опанував теоретичний матеріал до практичної роботи;

• виконав попередню роботу до оформлення звітів з практичної роботи;

• виконав всі завдання до практичної роботи;

• самостійно виконав експериментальну частину практичної роботи;

• повністю виконав завдання дидактичного матеріалу;

• впевнено володіє поняттями, щодо запитань до самоконтролю;

• впевнено надає пояснення викладачеві, стосовно обраних їм відповідей та прикладів, що використовуються ним під час виконання практичної роботи.

Відмітка 4 – «добре» надається студентові, що послідовно,та охайно, згідно вимог до оформлення звітів з практичних робіт:

• виконав всі вимоги до техніки безпеки, щодо виконання практичної роботи;

• опанував теоретичний матеріал до практичної роботи;

• виконав попередню роботу до оформлення звітів з практичної роботи;

• виконав всі завдання до практичної роботи;

• виконав експериментальну частину практичної роботи за допомогою викладача;

• виконав завдання дидактичного матеріалу не повністю, або припустив помилки під час виконання не білше ніж двох завдань;

• володіє поняттями, щодо запитань до самоконтролю не в повному обсязі;

• впевнено надає пояснення викладачеві, стосовно обраних їм відповідей та прикладів, що використовуються ним під час виконання практичної роботи.

Відмітка 3 – «задовільно» надається студентові, що виконав роботу не послідовно,та не охайно, з порушенням вимог до оформлення звітів з практичних робіт:

• виконує всі вимоги до техніки безпеки, щодо виконання практичної роботи;

• виконав завдання до практичної роботи не в повному обсязі;

• виконав попередню роботу до оформлення звітів з практичної роботи частково;

• виконав експериментальну частину практичної роботи за допомогою викладача;

• не своєчасно звітував викладачу про завершення роботи та оформлення звіту;

• не виконав завдання дидактичного матеріалу, або припустив помилки під час виконання білше ніж двох завдань;

• надані студентом вірні відповіді до самоконтролю не перевершують половини;

• надає не впевнені пояснення викладачеві, стосовно обраних їм відповідей та прикладів, що використовуються ним під час виконання практичної роботи.

Відмітка 2 – «незадовільно» надається студентові, що:

• порушував вимоги до техніки безпеки, щодо виконання практичної роботи;

• не виконав попередню роботу до оформлення звітів з практичної роботи;

• не виконав роботу;

• або виконав із грубими порушеннями щодо вимог до оформлення звітів з практичних робіт;

• під час виконання завдань до практичної роботи показав повну не підготовленість теоретичного матеріалу;

• не виконував експериментальної частини практичної роботи;

• не надав жодної відповіді, щодо дидактичних завдань.

Студенти, що не з`явилися на заняття з практичною роботою позначаються позначкою «н/б» та визначаються як студенти із заборгованістю на відповідну тему і повинні відпрацювати пропущені заняття, виконавши роботу з лаборантом та отримати відмітку у викладача про відпрацювання заборгованості.

Зразки до розв’язання задач см у додатку 1.

Основні поняття:

• біотичне середовище,

• конкуренція,

• хижацтво,

• паразитизм,

• аменсалізм,

• симбіоз,

• коменсалізм,

• алелопатія,

• біотичний і антропогенний чинник.

Матеріальне забезпечення:

1. Схеми типових взаємовідносин в біоценозах;

2. Плакати «Трофічні піраміди Ч. Єлтона»;

3. Калькулятор;

4. Папір А-4;

5. Кольорові олівці.

Рекомендована література:

1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.Либідь, 1995.

2. Потіш А.Ф. та інш. «Екологія: основи теорії і практикум»,2000р.

3. Малимон С.С «Основи екології»,Вінниця:,2009;

4. Одум Ю. Экология. - М.: „Мир", 1986. -Т.2., с.83 - 119.

5. Кучерявий В.П. Екологія - Львів.: Світ, 2000. - с.103.

Теоретичне обґрунтування:

У природному середовищі на кожний день організм або групу організмів діють не тільки абіотичні чинники, але й живі істоти, які є невід’ємною частиною середовища проживання і відносяться до категорії біотичних чинників, їх дія на організми може бути як прямою (харчування тварин, опилення комахами, паразитування одних організмів та інших), так і непрямою (зміна абіотичних чинників середовища). Представники кожного виду здатні існувати у такому біотичному оточенні, де зв'язки з іншими організмами забезпечують їх нормальні умови життя. Основною формою цих зв'язків є трофічні (харчові) взаємовідносини, на базі яких формуються складні ланки і ланцюги харчування. Крім харчових і у групованих рослин і тварин виникають просторові зв'язки. Все це є базою формування біоценотичних комплексів, у яких різноманітні види об'єднуються не в будь-якому поєднанні, а тільки при умові пристосування до спільного проживання.

Взаємодія організмів (рослинних і тваринних) може бути корисною або, навпаки, шкідливою, залежно від того, стимулюється чи обмежується життєдіяльність кожного з них. Власне саморегулюються процеси, в основі яких лежать взаємодія організмів є, як правило, відповідальними за стан динамічної рівноваги з зовнішнім середовищем. Розглянемо форми біоценотичних відносин.

Форми біотичних відносин.

Конкуренція -- такий тип міжвидових і внутрішньовидових взаємовідносин, за якого популяція або особини у боротьбі за харчування, місце проживання і інші необхідні для життя умови, діють один на другого від'ємно.

Виділяють внутрішньовидову, міжвидову, пряму і непряму конкуренцію.

Хижацтво -- відносини між хижаком і жертвою. Хижаки -- це тварини або рослини, які ловлять і поїдають один одного як об'єкт харчування. По суті, хижаки є консументи всіх порядків як травоїдні, та й ті, котрі споживають тваринну їжу.

Паразитизм -- форма біотичних зв'язків організмів різних видів, за яких один живе за рахунок іншого, знаходячись у середині або на поверхні його тіла.

При цьому організм-споживач використовує живого господаря не тільки як джерело харчування, але як і місце постійного або тимчасового проживання. До них належать паразитичні комахи (оводи, кліщі, комарі), паразитичні рослини, паразитичні черв’яки (аскариди).

Аменсалізм -- форма біологічної взаємодії двох видів, за якою один з них чинить шкоду іншим і не отримує при цьому відчутної користі для себе. (Деревні рослини і трав’яниста рослинність під їх кронами).

Симбіоз (мутуалізм) -- представляє собою тривале, нероздільне і взаємовигідне співжиття двох або більше видів організмів (мікориза деяких грибів і коренів дерев).

Коменсалізм -- тип біотичних взаємовідносин між двома видами-коменсалами, коли діяльність одного з них постачає харчування або притулок (коменсалу). (Рибка-прилипайло пересувається на великі відстані прилипаючи до акул).

Алелопатія (антибіоз) -- хімічний взаємовплив одних видів рослин на інші за допомогою продуктів метаболізму (ефірних масел, фітонцидів).

Сюди можна віднести „цвітіння" води за участю синьо-зелених водоростей, явище „червоного моря" виділення гігантськими скупченнями мікроорганізмів, токсичних речовин, які викликають загибель риби.

Приклади біотичних чинників.

Кожна рослина виділяє у довкілля — через листя, коріння, квіти - складну суміш найрізноманітніших сполук. Для деяких рослин-сусідів ці сполуки є ворожими, оскільки гальмують ріст і розвиток рослин. Наприклад, капуста, редька або кущі лавру пригнічують ріст виноградної лози, а деякі сорти винограду навіть гинуть; липа - гальмує ріст бузини та білої акації; насіння фіалки в суміші з житом взагалі не проростає. Рідко які рослини здатні вижити поруч з полином, який виділяє ефірну олію, котра сильно діє на рослини-сусіди. Пригнічує ріст сусідніх рослин хімічна „газова атака" з листя волоського горіха. Біла акація позбавляється конкурентів, виділяючи отруйні речовини в грунт. Пирій позбавляє сусідні злакові рослини (хлібні культури) світла, поживних речовин своєю хімічною зброєю" гальмує їх ріст. Жито, в свою чергу, пригнічує розвиток вівса.

Додаток № 2

Типи взаємодії популяцій двох видів (за ю. Одумом, 1986)

Типи взаємодії	Види		Загальний характер взаємодії
	1	2
1. Нейтралізм	0	0	Жодна популяція не впливає на іншу
2. Конкуренція, безпосередня взаємодія	–	–	Пряме взаємне пригнічення двох видів
3. Конкуренція, взаємодія із-за ресурсів	–	–	Непряме пригнічення при дефіциті загального ресурсу
4. Аменсалізм	–	0	Популяція 2 пригнічує популяцію 1, але сама не відчуває від'ємного впливу
5. Паразитизм	+	–	Популяція паразиту (1) складається з менших за величиною особин, ніж
			популяція господаря
6. Хижацтво (і з'їдання рослин)	+	–	Особини хижаків (1) переважно більші, ніж особини жертви (2)
7. Коменсалізм	+	0	Популяція (1) — коменсал, отримує користь від об'єднання, популяції (2) це об'єднання байдуже
8. Протокооперація	+	+	Взаємодія сприятлива для обох випадків, але не обок' язково
9. Мутуалізм	+	+	Взаємодія сприятлива для обох випадків і обов'- язково

1. О — означає відсутність значних взаємодій;

+ – означає покращення росту, виживання і інші вигоди для популяції;

– – означає сповільнення росту і погіршення інших характеристик.

2. Типи 2—4 можна вважати «від'ємними взаємовідносинами», типи 7—9 «додатніми взаємовідносинами», а типи 5 і 6 можна віднести до обох цих груп.