- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
Умовно-патогенні мікроорганізми являють собою групу мікроорганізмів, що займають різне таксономічне положення і здатні викликати патологічний процес лише за певних умов. Патогенність умовно-патогенних мікроорганізмів розглядається як біологічна властивість і екологічне співвідношення. Це взаємодія трьох факторів: біології паразита (наявність і характер факторів агресії), механізмів захисту макроорганізму (природна опірність) та факторів середовища, що полегшують чи ускладнюють реалізацію патогенних властивостей.
Ізоляція синьогнійної палички - Pseudomonas aeruginosa. Є збудником інфекційного захворювання птиці – псевдомонозу. Хвороба протікає по типу гострої або хронічної токсикоінфекції і супроводжується високою смертністю, особливо молодняку птиці та ембріонів в останні дні інкубації. Уражує всі види птиці.У молодняку захворювання перебігає з явищами септицемії. Птиця віком понад з місяці хворіє з явищами ентериту та токсикозу. Ps. аeruginosa грамнегативна, рухлива паличка, спор не утворює, утворює позаклітинний слиз, який тонким шаром окутує мікробну клітину. Бактерії фарбуються всіма аніліновими фарбниками. Проводять висіви проб, взятих з серця, печінки, та легень від трупів та жовткового мішка ембріонів на поживні середовища на поживні середовища: Інкубують в термостаті при +37°С 24 години. МПБ – помутніння на поверхні бульйону з’являється сірувато-срібляста слизоподібна плівка, яка на 2-3 добу забарвлюється в синьо-зелений, жовто-зелений колір; МПА – напівпрозорі колонії сіруватого відтінком, навколо колоній утворюється зелений пігмент та слиз, що вкриває мікробну клітину; агар Ендо - рожеві колонії з білим валіком. Ідентифікація культур: фізико-хімічні властивості: термофільність (ріст при 42°С). Ветеринарно-санітарна оцінка: при наявності патолого-анатомічних та дегенеративних змін в тушках птиці – їх утилізують. При відсутності патолого-анатомічних та дегенеративних змін в тушках, але виділенні бактерій з м’яса та внутрішніх органів – тушки направляють на проварку, а внутрішні органи утилізують.Ешеріхії (Escherichia coli) спричинюють захворювання колібактеріоз (колісептицемія, колібацильоз, коліентерит, коліперетоніт, ешеріхіоз) – ензоотичне септичне захворювання птиці та тварин, що викликається патогенними варіантами палички різноманітних серологічних груп. На МПА – опуклі колонії середньої величини, вологі, блискучі, прозорі і непрозорі S I R форми. На МПБ – осад на дні пробірки, що легко розбивається при струшуванні. На Ендо – темно-вишневі колонії з металевим відтінком. Едварсієли (Edwardsiella tarda) - у тварин і у людини виділяються з інфікованих ран, з сечі, спинно-мозкової рідини. В зовнішньому середовищі – у відкритих водоймах. Спричинює токсикоінфекції. Цитробактер (Citrobacter freundii) (citrus - лимон bacter - палочки). Природні мешканці кишечнику, виявляють в фекаліях та сечі. Спричинюють гастроентерити, диспепсії, токсикоінфекції у людини. Сальмонели – більш ніж 2000 видів. Спричинюють первинні та вторинні інфекції, а також токсикоінфекції у людей. Клебсієли – (Klebsiella pneumonias) спричинюють антропозоонозне гостре інфекційне захворювання, яке характеризується ураженням легень та шлунково-кишкового тракту. Прямі палички, мають капсулу, грамнегативні, нерухомі.Симптоми: розлади шлунково-кишкового тракту супроводжуються проносом та значним виділенням слизу. Хвороба протікає швидко і закінчується летально. Ентеробактер- Enterobacter cloaceae, Enterobacter aerogenes. Виділяють при гострих шлунково-кишкових захворюваннях, гнійних враженнях мозкових оболонок, при сепсисі людей і тварин. Завжди хвороба закінчується летально. Гафнії (Hafnia alvei) Ізолюють з продуктів тваринного походження, води та овочів. З цими мікроорганізмами пов’язують ентероколіти та дизентерієподібні захворювання. Сератеї (Serratiae marcescens) Виділяють з води, ґрунту, харчових продуктів, а також при абсцесах. Викликають токсикоінфекції. Протей – mirabilis, vulgaris, morgani, rettgeri, inconstans. Бактерія вважається фактором, що обумовлює псування м’яса. Виділяють з грунту, стічних вод. Спричинює інфікування сечовивідних шляхів, а також токсикоінфекції. Ієрсинія– J. enterocolitica – спричинює ієрсініоз- захворювання характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту та інших органів, явища діареї (хворіють гризуни, домашні і дикі тварини), J. pestis спричинює чуму людей, J. рseudotuberculosis – псевдотуберкульоз (хворіють домашні і дикі тварини). Виділяють від гризунів, з води, кормів, спричинюють токсикоінфекції. Ервінія – (Erwiniae herbicola). Збудник спричинює токсикоінфекцію у людей при споживанні контамінованого мяса, фруктів та арахісу. Методи ізоляції ентеробактерій: Мікроскопія мазків-відбитків по Граму. Висів на поживні середовища: МПА, МПБ, д.д.с.: Ендо, Плосккирева, вісмут-сульфітний агар, Левіна. Серотипування з аглютинуючими полівалентними О-сироватками. Біопроба: ставлять на білих мишах 14-16 г, заражають внутрішньочеревно і спостерігають 10 діб. Якщо лабораторні тварини гинуть, то культура патогенна.
