- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
Соління риби найбільш розповсюджено при отриманні готових продуктів, які можна вживати в їжу без додаткової обробки, а також при технологічних процесах інших видів консервування (коптіння, в'ялення, сушіння та іи.). В умовах господарств при зберіганні виловленої риби використовують соління як вимушений захід для всіх видів прісноводної риби. Але для отримання готового солоного продукту, який можна використовувати в їжу без додаткової обробки, рекомендується використовувати тільки прісноводну рибу з дрібною лускою (сом, осман та іп.).
Використовують декілька способів соління риби: простий, пряний і маринування.
За кінцевим вмістом солі у продукті його розподіляють: слабо засолений (6-10 %), середньо засолений (10-14 %) та міцно засолений (більше 14 %). Вибір способу соління визначається в залежності від умов і часу зберігання риби.
В залежності від температурних умов соління може бути теплим, охолодженим і холодним. Тепле соління використовується як вимушене, коли не можна температуру розсолу або риби знизити нижче 10 °С. При такому солінні отримують сильно зневоднену, жорстку, з підвищеним вмістом солі та низькими смаковими якостями рибу.
При проведенні охолодженого соління попередньо рибу або розсіл охолоджують від 0 до -2 °С і засолюють, на протязі всього періоду соління рибу витримують при температурі 6-10 °С. Цей спосіб забезпечує проникнення солі у тканини риби без зайвого зневоднення, що придає продукту соковитість, ніжність, специфічний смак і аромат. При холодному солінні рибу попередньо заморожують і витримують у розсолі при температурі 0-2 °С За способом використання солі застосовують сухе, мокре та змішане соління. При сухому солінні рибу натирають сіллю або сухою сумішшю для соління. При мокрому солінні рибу обробляють у розсолі. Змішане соління проводять у два етапи: спочатку проводять сухе соління, а після чого рибу поміщають у розсіл.
Способи розтину риби
Дрібну рибу засолюють цілу, без розтину; велику рекомендується розтинати, щоб виділити нутрощі, які швидко псуються, і прискорити процес соління. У рибній промисловості використовують декілька способів розтину риби. Солону рибу за способом розтину поділяють на:
без розтину — риба, засолена цілою;
патрану з головою — рибу розрізають по черевцю і виділяють внутрішні органи, ікру і молоки;
зябрану — у риби виділяють зябра, нутрощі, грудні плавці і передню частину черевця, а ікру і молоки залишають в рибі;
жабровану — у риби виділяють зябра, іноді і нутрощі, але без подовжнього розрізу черевця;
безголову — у риби відділяють голову і нутрощі, а ікру і молоку залишають у рибі;
пласт з головою — риба (разом з головою) розрізається по спині вздовж хребта з зовнішнього або внутрішнього боку, у великих риб (наприклад у сома) таких розрізів може бути декілька на відстані 3-4 см один від одного, внутрішні органи, ікру і молоки відділяють;
риба шматком — виробляється з риби, яка має різні пошкодження, риба розтинається на поперечні шматки розміром5-10 см, які зачищають від пошкоджень, що падає рибі товарний вигляд.
Просте соління
При простому солінні чисту, добре промиту рибу обробляють тільки кухонною сіллю. Велику рибу розтинають одним з перелічених способів, а у риби, яка має отруйні властивості (ос-ман, маринка), відділяють нутрощі, ікру та чорну плівку, що вистилає внутрішню порожнину, і знищують їх.
Для тари можна використовувати діжки, вапни, бочки, які добре промиті і не мають сторонніх запах На дно тари насипають тонкий шар солі, на який кладуть шар риби, кожний шар риби пересипають сіллю, поки тара не заповниться. Рибу накривають, кладуть вантаж і залишають на добу для зсідання. Сухе соління можна проводити і в штабелях, тільки у чистому і сухому приміщенні.
В подальшому при мокрому або змішаному солінні необхідно періодично перемішувати розсіл, перекачуючи його з нижніх шарів у верхні.
В залежності від розміру риби соління триває 15-20 діб. Витрати солі при теплому солінні становлять 25-30 % до маси риби, а при охолодженому і холодному 30-40 %.
Якщо необхідно отримати рибу слабого або середнього соління, процес соління припиняють у момент досягнення необхідної солоності. Для чого рибу вивантажують, ретельно промивають у свіжому розсолі і після його стікання упаковують в ящики для подальшого зберігання у холодильнику.
Пряне соління
При пряному солінні рибу обробляють засолювальною сумішшю, в якій, крім солі, міститься цукор та різні спеції, що додають продукту специфічні смакові якості.
Кількість суміші для соління і відношення у неї інгредієнтів залежить від рецепту. В середньому витрата солі становить 11-13 %, цукру 0,4-2 % до маси риби. В набір прянощів можна вводити чорний перець, аніс, лавровий лист та ін. спеції.
Ретельно перемішану з сумішшю для соління рибу кладуть в бочки і залишають на добу для осадки, після чого добавляють рибу того ж соління, доливають розсіл, закупорюють і направляють на просолювання та зберігання.
Процес просолювання і зберігання проводять у чистому і сухому приміщенні з температурою не вище 5 °С. Для рівномірного просолювання бочки необхідно періодично повертати на півоберта.
