- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
Кров тварин — цінний білковий продукт, її використовують для виготовлення ряду харчових, лікувальних, корисних і технічних продуктів.
У випадку встановлення в процесі забою тварин інфекційних хвороб, зазначених у розділі 4, кров від цих тварин, а також вся кров, що знаходилася в накопичувачах, змішана з кров'ю хворих тварин, підлягає на тому самому підприємстві знешкодженню при температурі не нижче 100° C протягом двох годин.
Кров, отримана від забою тварин, хворих на туберкульоз, бруцельоз, лістеріоз, чуму і бешиху свиней, інфекційний атрофічний риніт, хворобу Ауєскі, лейкоз або підозрілих у захворюванні цими хворобами, а також від тварин, забитих на санітарній бойні, дозволяється переробляти на кормові і технічні потреби шляхом проварювання при досягненні температури в товщі маси не нижче 85° C протягом 2 годин.
Основний асортимент такий: харчові продукти — альбумін, ковбасні вироби, кров'яна плазма (замінник яєчного білка у кулінарному, кондитерському і ковбасному виробництві); лікувальні продукти — гематоген, харчовий альбумін, кровозамінники; продукти технічного призначення — чорний альбумін для склеювання фанери, світлий альбумін для текстильної і шкіряної промисловості та фотографії, сунальбін для виробництва пластмас, піноутворювач для гасіння пожеж, кров'яне вугілля для освітлення і фільтрації різних речовин; кормові продукти — кров'яне борошно, варена кров.
Ветеринарно-санітарні вимоги до збору і обробки крові.
Для харчових і медичних цілей кров збирають за допомогою порожнистого ножа з гумовоютрубкою у спеціальні бідони. Для технічних цілей кров на сучасних м'ясокомбінатах збирають у кровозбірні жолоби, які встановлюють під лінією знекровлення. Трубопроводами вона стікає у чани кровопереробного цеху. Щоб попередити згортання, зібрану кров стабілізують або дефібринують, залежно від подальшого використання.
Для стабілізації використовують 8,5 %-й розчин триполіфосфату натрію, 8,5%-й розчин нітрофосфату натрію, 5%-й розчин тринатрійфосфату дев'ятиводного. Для крові великої рогатої худоби застосовують стабілізатори в кількості 20 — 30 мл/л, крові свиней — 30 — 70 мл/л. Застосовують також 10 %-й розчин лимоннокислого натрію в кількості 0,3 — 0,4 % до маси крові великої рогатої худоби або 0,8 — 0,9 % до маси крові свиней. Якщо кров надходить для ковбасного виробництва у цільному вигляді, її стабілізують харчовою кухонною сіллю з розрахунку 2,5 — З % до маси крові. Стабілізована кров при температурі 4,4 °С зберігається протягом 3 —5 діб. Для технічних потреб кров стабілізують синантрином-130 (67 г на 1 т крові).
Дефібринування свіжої крові проводять у посудинах із нержавіючої сталі з механічною лопатною мішалкою (дефібринаторах) або в посудинах з ручною мішалкою. Фібрин використовують у виробництві харчових і кормових продуктів. Кожну посудину, наповнену стабілізованою або дефібринованою кров'ю, закривають кришкою, помічають номерами туш, від яких зібрана кров,і залишають до одержання результатів ветсанекспертизи цих туш і органів.
Сепарування крові проводять для одержання плазми (із стабілізованої крові) або сироватки (із дефібринованої крові) і Формених елементів.
Пастеризація крові. Кров є добрим поживним середовищем для росту і розмноження мікробів. Щоб попередити )'ї загнивання застосовують різні способи знешкодження мікроорганізмів. Харчову цільну кров, або сспарат, призначений для фармацевтичних цілей (гематоген), можна пастеризувати при 63 — 65 °С протягом 30 хв (довготривала пастеризація). Пастеризують тільки дефібриновану кров, бо фібриноген перешкоджає пастеризації.
Консервування крові, сироватки, плазми і формених елементів проводять відразу після одержання в тому випадку, якщо ці продукти не можуть бути перероблені. При використанні крові з харчовою метою для консервування застосовують кухонну сіль з розрахунку 2,5 — 10% солі до маси сировини. Тому кров і кровопродукти можна зберігати 2 — 15 діб при температурі не вище 4 °С. Сироватку і плазму крові заморожують у спеціальному апараті або у вигляді блоків у формах і банках із білої бляхи ємкістю 5 — 10 кг при температурі не вище -10 °С. Заморожені сироватку і плазму зберігають при температурі не вище -8 °С до 6 міс.
Переробка крові на харчові, лікувальні, кормові і технічні продукти.
Для харчових і лікувальних продуктів збирають кров здорових тварин. Переробку її проводять тільки після вс-теринарно-санітарної експертизи туш і органів тварин, від яких вона одержана. Для харчових цілей виробляють кров'яні ковбаси, суху харчову кров, білий харчовий альбумін тощо. Суху кров і альбумін додають до різних м'ясних і рослинних консервів, харчового тіста (торти, печиво), пиріжків, запіканок. Нсрозвсдсну кров, сироватку і плазму використовують при виробництві м'ясних ковбас (до 10 %) замість борошна і крохмалю (альбумін має клеючі властивості).
Харчовий темний і білий альбуміни виробляють на розпилювальних сушарках. Із харчової крові готують лікувальні препарати: гематоген, гемозу тощо (рис. 75).
Склад гематогену: рідка харчова кров — 58 %, цукровий сироп — 36, спирт-ректифікат і ванілін — 0,008 %.
Сировиною для виробництва кормових кровопродуктів є кормова кров і фібрин. До найцінніших кормових продуктів із крові відносять суху кормову кров, кров'яне борошно, кров'яні комбікорми.
Кров, яку не використовують для харчових, лікувальних чи кормових цілей, консервують фенолом, крезолом (1 — 2,5 кг/т крові), або заморожуванням і- переробляють у чорний і світлий технічні альбуміни, піно утворювач. Консервована технічна кров використовується як клейовий матеріал на фанерних заводах, чорний альбумін — для фарбування шкіряних товарів, світлий альбумін — у текстильній хімічній промисловості. Ветеринарно-санітарна експертиза крові і готових продуктів. Кров, одержану від тварин хворих або підозрілих на захворювання сибіркою, емкаром, чумою великої рогатої худоби та іншими особливо небезпечними хворобами, знищують. Кров, одержану від хворих або підозрілих на захворювання туберкульозом, бруцельозом, лістеріозом, чумою і бешихою свиней, інфекційним атрофічним ринітом, хворобою Ауєски, пастерельозом, ящуром, знешкоджують проварюванням не менше 6 год при температурі не нижче 100 °С, а потім направляють на кормові чи технічні цілі. Переробка крові від тварин при інфекційних хворобах допускається тільки на тому підприємстві, де вона одержана.
Випуск крові із цеху первинної переробки дозволяється після проведення ветсанекспертизи. Готові фабрикати із крові підлягають органолептичному і хімічному дослідженню, а харчові і медичні препарати, крім цього, і бактеріологічному аналізу.
