- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
З копченостей виробляють грудинку, корейку, окіст тощо.Виготовлення їх складається з двох технологічних операцій: засолювання і копчення.Мокрий спосіб соління застосовуємся при виготовленні окістів. Підготовлені до соління окісти шірицюють в товщу тканини або через кровоносну систему рсзсолом густиною 1,1 (який містить 0, 5 % нітрату, 0, 003 % ніриту і 0,5 % цукру) в кількості 8 — 12 % до маси окісту. Після шприцювання окісти укладають в залізобетонні чани або інші ємкості і заливають розсолом густиною 1,087, що містить, крім кухонної солі, 0,5 % нітрату, в кількості 5 % до маси окситів. Тривалість засолювання 6 діб.
Звичайно при виготовленні сибірських, тамбовських та воронезьких окістів застосовують змішаний спосіб соління. Окісти попередньо консервують шприиюванням через кровоносну систему, після чого натирають сухою засолювальною сумішшю, що складається із 93 % солі, 5 цукру і 2 % нітрату, укладають в чани і заливають розсолом з наступним підпресуванням.
М'ясо, консервоване змішаним способом, зберігають при температурі 5 — 10 0 С протягом 8 міс, перевіряючи якість засолювання через кожні 30 днів.
Доброякісні ковбаси і копченості, виготовлені в належних санітарно-гігієнічних умовах, з доброякісної сировини, майже не містять мікроорганізмів.
107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
Напівкопчені ковбаси. До напівкопчених відносять ковбаси: полтавську, українську, одеську, московську, мінську, краківську, польську тощо. Різниця в сировині така: не використовують свіже м'ясо. Процес виготовлення ковбас до шприцювання включно в основному такий самий, як і при виготовленні варених ковбас. Шприцювання проводять щільніше. Після шприцювання, в'язки і осадки (4 год. при температурі 10 — 12 ° С) батони обжарюють протягом 60 -90 хв. при 60 — 90 ° С, потім варять від 40 до 80 хв. при температурі 75 — 80°С. Процес виготовлення закінчується копченням ковбас гарячим димом при температурі 35 — 50°С протягом 12 — 24 год.
1. Ветсанекспертиза сировини - використовують сировину лише вищого сорту. Яловичина повинна бути від дорослих биків та бугаїв без жирових відкладень, свинина — від тварин у віці 1 — 2 роки.
2. Обвалка.
3. Желування. М'ясо ретельно жилують. В процесі желування м'ясо сортують залежно від кількості в ньому залишків сполучної тканини та жиру. Яловичину при цьому поділяють на три сорти: вищий, перший і другий, а свинину на нежирну (не більше 10 % жиру), напівжирну (жиру не менше 30 % і не більше 50 %) і жирну (не менше 50- % жиру).
4. Подрібнення. Віджиловане і нарізане шматками по 400 — 500 г м'ясо надходить на попереднє подрібнення в спеціальні машини-вовчки, що являють собою великого розміру м'ясорубки. Свіжу яловичину подрібнюють в них з діаметром отворів у решітці 2 — З мм, а охолоджене і розморожене м'ясо з діаметром отворів 16 — 20 мм.
5.Посол. На 100 кг м'яса витрачають 4 кг солі і 7,5 г нітриту, після чого м'ясо витримують 5 — 7 діб при температурі 2 - 3°С. Воду в фарш не додають. Перемішують.
6. Дозрівання. Фарш розкладають в тазки шаром не більше 25 см і витримують при температурі 3 — 4°С ще 24 год.
7. Шприцюють фарш в оболонку повільно і дуже щільно під тиском 10 — 13 атм.
8. Проводять штриковку батонів для видалення повітря ("фонарів").
9. Щільна обв'язка.
10. Осадка батонів протягом 5 — 7 діб при температурі 2 — 4°С і відносній вологості повітря 85 — 90 %.
11. Коптять батони в коптильних камерах 5 — 7 діб при температурі 18 — 22°С. 12. Процес виготовлення ковбас завершується сушінням їх 25 — 30 б при температурі 12°С і відносній вологості повітря 75 %. 12. Сирокопчені ковбаси зберігають в ящиках у сухому і прохолодному приміщенні при температурі +12°С до 4 міс, при -2 — 4 °С не більше 6 міс, при -7 -9°С не більше 9 міс.
