- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
Консервування сушінням та в'яленням засновано на виділенні з риби вологи до меж, при яких припиняється активність внутрішиьотканинних ферментів і життєдіяльність мікроорганізмів. При консервуванні риби сушінням використовують два методи: сушіння та в'ялення.
Сушіння риби. Сушена риба — це тільки напівфабрикат, який перед вживанням в їжу необхідно додатково кулінарно обробити.
В залежності від температурного режиму сушіння риби підрозділяють на: холодне — температура 20-40 °С та гаряче — температура 70 °С і вище.
Крім того, сушіння може бути прісно-сухе, коли рибу сушать несолону, і солено-сухе, коли рибу сушать після попереднього соління. Консервувати сушінням рекомендується тільки пісну рибу, оскільки сушіння жирної риби супроводжується фізико-хімічними змінами жиру, що може призводити до непридатності риби в їжу.
Перед сушінням рибу добре промивають (велику розтинають), навішують крізь отвори очей на шпагат і направляють на сушіння.
При холодному, природному сушінні рибу розвішують на вішалки на відкритому повітрі під навісом, що запобігає впливу дощу чи снігу. Таким методом рекомендується сушити окунів, щук, бичків та ін. Тривалість сушіння 30-60 діб в залежності від розміру риби і кліматичних умов. Готовий продукт повинен містити до 20 % вологи. В зимовий період процес сушіння проходить за рахунок виморожування і вивітрювання вологи. Іноді дрібну рибу сушать, розкидаючи її на натягнуту у декілька шарів сітку.
Готова прісно-суха риба 1 сорту повинна бути світлою, з чистою поверхнею, щільна, з приємним специфічним запахом і смаком.
Рибу, яка потемніла, з механічними пошкодженнями, крихку, зі слабим стороннім запахом відносять до 2 сорту. В рибній промисловості для холодного сушіння риби використовують різної конструкції сушарки, в яких повітря підігрівається штучно.
Солено-суха риба відрізняється від прісно-сушеної більшим вмістом вологи (30-40 %) і солі до 15 %. Тому вихід продукту значно вищий.
При природному холодному сушінні риби соління проводять до вмісту в тканинах 5-8 % солі, більш міцне соління утворює на поверхні риби при її висушуванні крихти солі. Техніка процесу підготовки і сушіння аналогічна прісно-сушеній рибі.
При гарячому сушінні рибу після соління поміщають у ніч (типу російської печі) на 5-6 годин при початковій температурі 200 °С, яку поступово знижують до 80 °С.
В печі риба пропікається і висушується до повної готовності.
В'ялення риби. В'ялена риба — їстівний продукт без додаткової кулінарної обробки. При консервації її солінням і сушінням одночасно досягається і дозрівання м'яса. При дозріванні в тканинах відбуваються повільні процеси автолізу, що надає рибі специфічний аромат, смак і запах.
Для виготовлення продукту використовують невелику напівжирну і жирну рибу: воблу, плотву, тарань, чубака, сига, сома, вусача, ляща, язя, карася, маринку та ін. В'ялення практично завжди проводять на свіжому повітрі при температурі 15-20 °С, краще навесні, коли повітря сухе і містить багато озону та кисню.
Щоб запобігти псуванню риби, її попередньо солять на протязі 2-5 діб змішаним солінням до вмісту солі у тканинах 3,5-6 %, використовуючи до 15 % солі до маси риби.
Для в'ялення дрібна риба не розтинається, а велика — розтинається.
Рибу добре миють, нанизують на шпагат крізь очі і направляють на соління, після чого промивають і навішують на вішалки на 15-30 діб, в залежності від розміру риби та кліматичних умов. Коли вологість риби досягає 40-45 %, її знімають і складають у купи для більш ефективного дозрівання, де рибу витримують 3-5 діб, після чого укладають в тару.
Готова риба повинна мати щільну консистенцію, янтарний колір, приємний слабо-солений смак і запах. При натисканні на розрізі виступає жир.
За якістю в'ялену рибу ділять на два сорти: до 1 сорту відносять рибу з чистою поверхнею, без наліту солі, з щільним і міцним черевцем. Консистенція щільна, тверда, смак і запах специфічний, без сторонніх запахів. Вміст вологи — 38-40 %, солі — 11-13 %; до 2 сорту відносять рибу з послабленим і пожовтілим черевцем, збитою лузгою, нальотом солі, м'якуватою консистенцією м'яса, слабким запахом затхлості або жиру, що окислився, та легким присмаком мулу.
Зберігання сушеної та в'яленої риби
Зберігають сушену і в'ялену рибу в чистих, сухих і прохолодних приміщеннях, з доброю вентиляцією, розвішану на рейках. Тривалість зберігання залежить від жирності риби та вмісту вологи. Висока волога сприяє псуванню та швидкому окисленню і прогірканню жиру.
Краще риба зберігається при температурі у приміщенні 8-10 °С і відносній вологості 75-80 %. В таких умовах сушену рибу можна зберігати 1-3, а в'ялену — 3-6 місяців. Зберігання риби у холодильній камері при температурі -6 °С і відносній вологості 75-80 % збільшує тривалість зберігання риби, але тривале зберігання сприяє значній втраті маси риби та зниженню якості.
При упаковці рибу ретельно оглядають, відділяють шпагат і кладуть у тару, яку щільно закривають кришкою. В окремих випадках можна поміщати у мішки зв'язками або розсипом.
