- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
Діфілоботріоз це захворювання людини і м'ясоїдних тварин, збудником якого є доросла форма стрічкового черв'яка лентеця Diphyllobothriumlatum, який паразитує у кишечнику.
Джерело інвазії уражена плероцеркоїдом риба. Найбільш частий носій плеродеркоїда лептеця широкого щука, палім, окунь, йорж; лептеця малого омуль, сігові риби; лентеця вузького омуль, сіг, ряпушка, пелядь та ін. риби.
Зараження відбувається, коли людина використовує в їжу сиру або напівсиру рибу чи інвазовапу ікру.
Санітарна оцінка. Рибу, сильно уражену плероцеркоїдами, направляють на технічну утилізацію. При ураженні риби но-
одинокими цистами лентеця її знезаражують солінням у тузлу-ку міцністю 24° по Боме на протязі 7-8 діб або заморожуванням до температури -8 °С на протязі 7 діб. Після такого знезараження рибу дозволяють використовувати у їжу.
Опісторхоз це захворювання людей та м'ясоїдних тварин. Збудник трематода Opisthorchisfelincus або кошача двоустка. Ураження людини відмічається після вживання у їжу риби, яка інвазована метацеркаріями оиісторхоза. Збудник паразитує тільки в деяких коропових рибах плотві, лині, язі, лящі і червонопірці. Інші коропові риби карась, піскар, чехонь, жерех, голень зовсім не уражаються опісторхозом.
Дорослий збудник оністорхоза паразитує в жовчних ходах, жовчному міхурі та підшлунковій залозі людини і м'ясоїдних тварин.
Санітарна оцінка. Рибу з чисельними метацеркаріями оністорхоза направляють на утилізацію або знищують. Рибу з окремими метацеркаріями витримують у 20 % розчині кухонної солі на протязі 8-10 діб і тільки після знезараження дозволяють, використовувати у їжу.
Клонорхоз це захворювання людини і м'ясоїдних тварин. Збудник трематода Clonorchissinensis або китайський сисуп, доросла форма якого паразитує у печінці, жовчному міхурі і підшлунковій залозі людини і м'ясоїдних тварин.
Санітарна оцінка риби така ж, як і при опісторхозі.
Метагонімоз. Захворювання викликається дорослою формою дрібного сисуна Mctagonimus Jokogowai, який паразитує у кишечнику людини, м'ясоїдних тварин та птиці- Викликає запалення кишкового тракту.
Якщо людина з'їдає сиру або напівсиру інвазовану рибу, то у кишечнику через 2 тижні метацеркарії перетворюються у дорослих паразитів.
Санітарна оцінка. Рибу з великою кількістю метацеркаріїв направляють па утилізацію або знищують. Рибу з незначним ураженням допускають до використання у їжу після знезараження в 20%-ному розчині кухонної солі на протязі 8-10 діб.
97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
Псевдомоноз. Захворювання перебігає в теплу пору року навесні і влітку. Загибель риби від псевдомоноза нерідко становить 50-90 %. Захворювання розповсюджено в водоймищах різних країн Європи і Америки, відмічається і на Україні.Збудником псевдомоноза коропів вважають В. pseudomonaspunctata або В. achromobacter punctatum. Деякі дослідники вважають збудником псевдомоноза фільтруючий вірус.
Ознаки: геморагічне запалення шкіряного покриву у вигляді кров'янистих плям, які можуть спостерігатись і па внутрішніх органах. Червоні плями різного розміру і конфігурації частіше виявляються на черевці та інших ділянках тіла, уражені ділянки тіла припухають. Плавці, частіше черевні, грудні та анальні запалені і набувають криваво-червоного кольору з ознаками некротичного розпаду. При хронічній течії процесу всі ці ознаки можуть виявлятися слабкіше або навіть у вигляді виразок у стадії загоювання.
Санітарна оцінка: при відсутності гідремії м'язів та наявності невеликих червоних плям рибу вживають без обмежень. При наявності великих червоних плям, водянки, значних слизових виділень та при негативних лабораторних дослідженнях рибу утилізують або проварюють і згодовують тваринам.
Фурункульоз (аеромоноз) лососевих. В основному хворіють лососеві риби, тому його практично рахують як фурункульоз лососевих. Хвороба зустрічається в багатьох країнах світу і наносить значні економічні збитки рибівництву, на Україні ця інфекція не зареєстрована.
Збудник Achromobacter salmonicida А і В. Живе і розмножується у воді або мулі, особливо в забруднених водоймищах. Найбільше сприятливі до фурункульозу палія, форель, лососі, зустрічається захворювання у сигів, вусачів і підуста. Захворювання частіше проявляється навесні і влітку, коли відбувається підвищення температури води.
Ознаки залежать від форми течії інфекції і проявляються у вигляді септицемії, яка супроводжується почервонінням шкіряного покриву черевця і грудних плавців. Під час розвитку процесу на тілі з'являються червоні запальні пухлини у вигляді окремих плям, які викликають запалення шкіри і шарів м'язової тканини, що лежать під нею з насичуванням їх геморагічним ексудатом. Набряки збільшуються з утворенням абсцесів, у яких накопичується гнійний ексудат. Якщо абсцес розривається, то на його місці утворюється виразка, яка повільно заживає. На місці абсцесів утворюються характерні рубці.
Санітарна оцінка. Рибу, уражену фурункульозом, у реалізацію не випускають; при незначному ураженні її проварюють і використовують для годівлі тварин; при значному утилізують.
Чума щук. Захворювання щук та інших видів риби, яке проявляється у весняно-літній період. Збудник у щук, які перебувають у солоних водах, це Vibrioanguillarum, а у прісних PseudomonaspunctataF. pellis.
Ознаки залежать від форми течії захворювання і проявляються геморагічним запаленням слизової оболонки ротової порожнини, внутрішньої сторони зябрових кришок і шкіри між грудними плавцями до ротового отвору. При підгострім формі відмічається некротичний розпад окремих ділянок поверхневого шару шкіри, що по загальному вигляду нагадує потертості. Некротичні зміни можуть відбуватися у м'язовій тканині з утворенням в уражених місцях виразок. При хронічній течії захворювання на тілі хворої риби можна спостерігати виразки різного розміру і форми.
Санітарна оцінка. Рибу, хвору чумою, утилізують або проварюють з подальшим використанням для годівлі тварин.
Віспа коропів. Віспою коропів уражаються коропи, сазани, лящі, плотва та корюшка. Хворіють в основному риби 2-х літнього віку і старше. Збудником вважають фільтруючий вірус.
Ознаки: на тілі хворої риби можна побачити плями з білим або блакитно-молочним нальотом. В місцях ураження можуть створюватися епідермальні утворення, які підвищу ються над шкірою на 2-5 мм (віспяні плями). Плями віспи можуть покривати значну поверхню тіла риби. При сильному ураженні відмічається розм'якшення кісток. Специфічних змін у внутрішніх органах не відмічається.
Санітарна оцінка. При незначному ураженні і відсутності глибоких змін рибу після зачистки направляють на виготовлення консервів. При сильному ураженні і негативних результатах бакдосліджень утилізують або направляють на термічну переробку у варені корми.
