- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
При різноманітних захворюваннях при виснаженні або дегенеративних змінах в мускулатурі тушу зі всіма внутрішніми органами направляють на технічну утилізацію.При значиних механічних пошкодженнях, які супроводжуються травматизацією, крововиливами, абсцесами, гнійними запальними процесами або дегенеративними змінами, м'ясо підлягає утилізації.
При свіжих травмах, перелом їх кісток і незначних шкірних крововиливах та за умови, що у тварини безпосередньо перед забоєм була нормальна темпе] іатура тіла і відсутні явища запального характеру у оточуючі: t тканинах і лімфатичних вузлах, всі просякнуті кров'ю, набряклі та змінені тканини видаляють, а тушу випускають б;: обмежень. При обширних травмах і множинних перелом їх, які не піддаються зачистці, тушу і органи направляють на технічну утилізацію. Туші після великих зачисток підшкірного жиру або поверхневих шарів м'язів (у яловичих туша:; — понад 15 %, а у баранячих і свинячих — понад 10 %) можна викОристовувати тільки для промислової переробки. Іноді при електрооглушенні тварин (телят тощо) у паренхіматозних органах і окремих ділянках скелетних м'язів утворюються свіжі множинні крововиливи. Такі туші і органи втрачають товарний вигляд і тому їх направляють на промислову переробку.
95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
Тварин, які знаходяться в агональному стані, незалежно від причин, що викликали цей стан, забороняється забій на м'ясо. Агональний стан характеризується різким спадом серцевої діяльності, відсутністю рефлексів на подразнення та помутнінням рогівки очей; установлюється лише лікарем ветеринарної медицини або фельдшером ветеринарної медицини.
Для визначення правильної санітарної оцінки продуктів забою необхідно виключити забій тварин в атональному або тяжкому патологічному стані. Розпізнавання досягається на основі комплексу показників органолептичного, бактеріологічного, а при необхідності й біохімічного методів дослідження.
При органолептичному дослідженні в туші тварини, забитої в атональному або тяжкому патологічному, стані, виявляють такі ознаки: наповнення кров'ю' органів та погане знекровлення туші, через що м'язи темно-червоні з синюватим відтінком, в кровоносних судинах, які видно під плеврою та очеревиною, виявляють залишки крові, жир рожевого кольору; місце зарізу може бути рівним або слабко інфільтрованим кров'ю; в свіжий розріз м'язів виступають краплі крові; в підшкірній клітковині та м'язах різних ділянок туші можлива наявність гіпостазів, особливо з того боку, на якому лежала тварина; лімфатичні вузли гіперемовані; хребці при їх розрубі дифузно зафарбовані в жовто-червоний колір. При органолептичному дослідженні обов'язково проводять пробу варки на виявлення сторонніх невластивих м'ясу запахів.
Біохімічне дослідження включає визначення рН м'яса, постановку якісної реакції на пероксидазу, а м'ясо великої рогатої худоби досліджується і реакцією з нейтральним формаліном (формольна реакція).
У витяжці з охололого м'яса (1:4) здорових тварин рН не перевищує 6,2; із м'яса хворих тварин, забитих при багатьох хронічних хворобах, рН 6,3 — 6,5; в м'ясі тварин, забитих при тяжких патологічних процесах та інфекціях, величина рН 6,6 і вище. В усіх випадках забою тварин в атональному стані рН 'яса буде 6,5 і вище. Проте нерідко при хворобах, по пе- їбігають порівняно легко, патологічний характер щоцесу ізрівання м'яса виражений нерізко і рН м'яса може бути зйже нормальним. У м'ясі тварин, забитих при хворобах, що ;ребігають швидко, рН може бути, як і в м'ясі здоров и< тва- ін, тому його значення не можна переоцінювати і требі вра- шувати у комплексі з іншими показниками.
Реакція на пероксидазу з витяжками із м'яса тварин, заби- іх з тяжким перебігом патологічного процесу або в агональ- >му стані, буває негативною. При постановці реакції з нейт- ільним формаліном витяжка із м'яса тварин, забитих і стані онії або в період тяжкого захворювання, перетворюється в ільний згусток; у витяжках із м'яса хворих тварин випадать пластівці; витяжки із м'яса здорових тварин лишаються юзорими або злегка мутними.
