- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
На м’ясопереробних підприємствах використовується декілька методів забою і розбирання туш в залежності від продукції яка виготовляється: із зніманням шкури, без знімання шкури та методом крупонування. Забій проводять без попереднього оглушення або оглушують електричним струмом чи вуглекислим газом. Після знекровлення проводять забілування туші, яке починають з оголення ахіллесових сухожилків біля скакальних суглобів – між задніми кінцівками вставляють розпірку. Проводять ветсаногляд на лінії знекровлення (розкривають підщелепні лімфатичні вузли – 1 точка ВСЕ). Вирізають відхідник. Закінчують забілування після зняття шкури в ділянці паху, лопаток і шиї, далі проводять механічне знімання шкури. Зняті шкури завертають міздрею всередину і направляють у шкуро-засолювальний цех. Голови свиней надрізають, залишають при тушах до закінчення післязабійного огляду, для чого після знімання шкіри або після обпалювання голову надрізають з боку потилиці й лівої щоки з одночасним вичлененням потилично-атлантного суглоба, вирізанням язика з гортанню з міжщелепового простору. Голову залишають до закінчення огляду усіх продуктів забою. Нутрування починають з видалення статевих органів (у самців). Видаляють внутрішні органи не пізніше 45 хвилин після обезкровлювання.
Потім розпилюють туші на напівтуші. Потім проводять вологий туалет як у ВРХ. На лінії переробки свиней – п’ять точок ВСЕдля огляду: підщелепних (нижньощелепних) 1) лімфатичних вузлів на сибірку (при розробці туш зі зніманням шкури цю точку розміщують за ділянкою знекровлення, а при переробці свиней без знімання шкури або зі зняттям крупону – після обпалювальної печі, поєднуючи місце огляду лімфатичних вузлів з точкою огляду голови); 2) голів; 3)внутрішніх органів;4) туш;5) фінальна. Без знімання шкури, із застосуванням ошпарювання обробляють лише беконних свиней, підсвинків, поросят та, інколи м‘ясних свиней, якщо їх туші направляються на виробництво копченостей. За умов розбирання туш без знімання шкури миття, оглушення, після знекровлення розкривають і піддають ветсанекспертизі підщелепні лімфатичні вузли, висмикують або стрижуть із хребтової та бічної частин туші щетину. Туші направляють на ошпарювання, яке проводять у спеціальних чанах з гарячою водою (Т 63-65 С) протягом 3-5 хвилин, залежно від маси і вгодованості свиней. Після ошпарення з туш видалять щетину, використовуючи на великих м‘ясокомбінатах шкребмашину, а на невеликих – вручну, за допомогою спеціальних шкребачок. Краще, звичайно, користуватися шкребмашиною, продуктивність якої 100-120 туш за годину, при цьому туша одночасно обмивається, що сприяє кращому видаленню епідермісу. Для остаточного очищення туш проводять їх опалювання. Після опалювання тушу миють під холодним душем і очищають від пригару.
У шкіряній промисловості цінується, переважно, середня частина шкури – спина (крупон). У разі забою свиней методом крупонування їх сортують, залежно від маси: 81-100 кг, 101-120 кг і вище. Підготування до забою, оглушення, знекровлення проводять так само, як за умов переробки свиней зі зніманням шкури. Під час обробки туш крупонування проводять часткове ошпарювання черевної частини, голови і ніг. Туші розташовують на спеціальному конвеєрі, спиною догори і занурюють їх у чан з водою на глибину 15-20 см вище від лінії дійок так, щоб не допустити ошпарювання спинно-бокового крупону туші. Ошпарювання проводять при температурі 63-65 С протягом 3-5 хв., залежно віку тварин, структури шкіри і пори року.
Після ошпарювання туші по конвеєру подають у шкребмашину для очищення від щетини і епідермісу. Після забілування шийної частини шкуру закріпляють спеціальним фіксатором або ланцюгом конвеєра і механічно знімають крупон – спинно-бічну частину шкури. При цьому шкура на черевній частині, груднині, голові і внутрішній частині тазових кінцівок залишається на туші. Знятий крупон направляють у шкурозасолювальний цех, де звільняють від прирізів жиру, і консервують.
Позначка придатності на кожну лопатку і на кожне стегно.
