- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
84.Методи визначення натуральності молока.
При додаванні в молоко невластивих йому речовин або вилученні складових частин наприклад жиру / воно вважається фальсифікованим. Для встановлення характеру та ступеня фальсифікації необхідно знати фізико-хімічні показники натурального молока, що дозволить зробити необхідні зіставлення. Фізико-хімічні показники натурального коров'ячого молока: Густина—1,027-1,033 г/см2 Вміст води — 87,3 %Вміст білка — 3,5%; вміст жиру — 3,8%; молочного цукру — 4,7%; мінеральних речовин — 0,7%
Визначення додавання води. одавання води до молока визначається: а/ за густиною — його показник знижується. Додавання 3% води знижує густину молока на 1°А.;б/ за кількістю сухого знежиреного залишку. Молоко відразу після видоювання має не менше 8% сухих знежирених речовин
Визначення підзняття жиру.Підзняття жиру чи додавання знежиреного молока встановлюють за зниженням вмісту жиру та сухих речовин, а також збільшенням густини. Визначення домішки соди. При додаванні в молоко соди реакція стає лужною. Для визначення цього виду фальсифікації використовують індикатори /фенолрот. розолову кислоту, бромтимолблау та ін./. які в кислому або лужному середовищі змінюють своє забарвлення.
Проба з фенолротом. У пробірку наливають 3-5 мл молока і додають 3-4 краплі 0,1 %-го розчину фенолроту виготовленого на 20% розчині спирту. При наявності соди колір молока стає яскраво-червоним. У натуральному молоці колір жовто-оранжевий.
Проба з розоловою кислотою. В пробірку наливають 3-5 мл молока і додають таку ж кількість 0,2%-го спиртового розчину розолової кислоти. При наявності соди з'являється малиново-червоний колір, у натуральному молоці — оранжевий.
Проба з бромтимолблау. В пробірку наливають 0,04%-го спиртового розчину бромтимолблау. Через 2 хвилини на місці зіткнення індикатора з молоком визначають колір. При вміст соди в молоці до 0,1% з'являється зелений колір, при 0.2% і більше синьо-зелений, в натуральному молоці — жовтий або салатний.
Визначення домішки крохмалю. В пробірку наливають 5 мл молока і додають 2-3 краплі 3-5%-го розчину йоду. При наявності крохмалю молоко забарвлюється в синій колір.
Визначення перекису водню. Щоб молоко стало більш стійким до зсідання при нагрівання, до нього інколи додають перекис водню, що вважається грубою фальсифікацією. Для визначення перекису водню в пробірку наливають 1 мл молока і 0,5 мл йодистокалієвого крохмалю. При наявності перекису водню з'являється синє забарвлення.
85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
До категорії вимушеного забою не відносять забій тварин , що не відповідають певній кондиції, малопродуктивних, ялових але при умові, що у тварин була нормальна температура тіла; забій клінічно здорових тварин яким загрожує загибель в результаті стихійного лиха тощо;
Органолептичні властивості діагностики мяса забитих в агональному стані: для тварин , що забита в нормальному фізіологічному стані характеризується нерівним розрвзом, сильне просочення кровю , а для трупа – різвний розріз, слабке присичення кровю. Існує 4 ст . знекровлення: 1) добрий( для тварин , що забиті в нормальному фізіологічному стані, в судинах відсутня кров, судини плеври і очеревини не просвічуються, фільтрувальний папір прикладений до мяса, не просочується кровю.
2)задовільний(для тварин що знаходяться в стомленому стані, хв незаразними хворобами, старих тварин, в судинах незначна кількість крові, судини плеври і очеревини частково просвічуються, фільтрувальний папірець просочується в місті контакту);
3)поганий(для тварин, що хворі тажкими інфекційними захворюваннями, або тварин, що забиті в агональному стані0;
4) дуже поганий ( для трупів, при натискуванні на м'ясо виділяється крапелькі крові, в судинах значна кількість крові, судини плеври і очеревини чітко просвічуються, фільтрувальний папірець просочується вище ніж 1 см).
Гіпостази – характерні для мяса трупів, утворюються вони в п\ш клітковині, якщо труп перевернули, то гіпостази залишилися на своєму місці.
Лімфатичні вузли в тварин забитих в нормальному стані, сірі або з жовтуватим відтінком; у тварин забитих в агональному стані чи трупів, вони бузково - рожевого кольору.
Проба варки, рН як тільки тварину забили 7,0
Реакція на пероксидазу. Формольна реакція.
