- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
Виявлення збудника туберкульозу. Існують 5 видів мікобактерій туберкульозу: М. tuberculosis, М. bovis, М. аvіum, М. murium, М. роykilothermorum. Видова типізація цих мікроорганізмів полягає у визначенні за морфологією, швидкістю і характером росту на живильних середовищах, за патогенністю та іншими властивостями. Бактеріальна діагностика основана на: мікроскопії мазків-відбитків з патматеріалу; виділення чистої культури на спеціальних поживних середовищах; біопроба.
Культуральний метод: живильні середовища для культивування мікобактерій ділять на гліцериновмісні (прості) і елективні (білкові та безбілкові).
До перших відносять гліцериновий м'ясо-пептонний бульйон і агар, а також гліцеринову картоплю; до других — середовища Петраньяні, Гельберга, Левінштейна—Йєнсена, а також безбілкові середовища Сотона, Моделя та ін.Для одержання культур мікобактерій туберкульозу матеріал перед висівом обробляють за методом А.П.Алікаєвої або Гона. За методом А.П. Алікаєвої матеріал розрізають на шматочки (1 г), поміщають у ступку і заливають 3—6%-ним розчином сірчаної кислоти на 10—20 хв. Потім шматочки тканин протягом 5 хв промивають фізіологічним розчином і розтирають. Із одержаної суспензії роблять висіви і готують мазки. На рідких живильних середовищах з гліцерином ріст мікобактерій туберкульозу проявляється у вигляді плівки тільки через 10—20 діб, а іноді й пізніше. На твердих живильних середовищах вони утворюють спочатку ледь помітні мікроколонії, які потім збільшуються і набувають різних розмірів. Вони можуть бути дрібними, крупними, блискучими або матовими, гладенькими або шорсткими. Розташовуються колонії поодиноко, однак може бути і суцільний ріст. Біопроба. Для біологічного дослідження використовують той же матеріал, який був приготовлений для висіву на живильні середовища, а сірчану кислоту, що знаходиться в ньому, необхідно нейтралізувати стерильним 10%-ним розчином соди двовуглекислої. Заражають кроликів, морських свинок, а при необхідності й курей. Через 2-3 тижні утворюється в місці введення ущільнення.
59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
Доброякісність м'яса і м'ясних товарів визначають органолептично. Органолептичні методи передбачають визначення зовнішнього вигляду і кольору, консистенції, запаху, стану жиру і сухожиль, прозорості та аромату бульйону.Зовнішній вигляд і колір туші визначають зовнішнім оглядом. Вид і колір м'язів на розрізі визначають у глибинних шарах м'язової тканини на свіжому розрізі м'яса. При цьому встановлюють наявність липкості шляхом обмацування і зволоженості поверхні м'яса на розрізі шляхом додатки до розрізу шматочка фільтрувального паперу.Консистенцію визначають на свіжому розрізі туші або випробуваного зразка легким натисканням пальця і стежать за вирівнюванням утворюється ямки.Органолептичні встановлюють запах поверхневого шару туші або випробуваного зразка Чистим ножем роблять розріз і відразу визначають запах в глибинних шарах. При цьому особлива увагу звертають на запах м'язової тканини, що прилягає до кістки.Стан жиру в туше визначають в момент відбору зразків, у колір, запах і консистенцію жиру.Стан сухожиль в туше в момент відбору зразків. Пружність, щільність і стан суглобових поверхонь сухожиль встановлюють обмацуванням.М'ясо, віднесене до сумнівної свіжості хоча б по одному з органолептичних ознак, піддають хімічним і мікроскопічними аналізів:
а) визначення кількості летючих жирних кислот;
б) визначення продуктів первинного розпаду білків у бульйоні;
в) мікроскопічний аналіз.
При зберіганні в м'ясі поряд з азотом аміногруп і аміаку при дезамінуванні амінокислот відбувається утворення різних кислот, в тому числі летких жирних кислот (оцтової, масляної та інших). Тому вміст летких жирних кислот служить одним з показників свіжості м'яса.Метод визначення кількості летких жирних кислот заснований на витісненні їх з м'яса сірчаної кислотою, подальшому відгоні гострою парою і титруванні відгону лугом.Для визначення продуктів первинного розпаду білків готують м'ясний бульйон. У такому бульйоні денатуровані білки осаджуються нагріванням на киплячій водяній бані і видаляються наступним фільтруванням. Продукти розпаду білків під впливом сірчанокислої міді утворюють пластівці, помутніння або желеподібний осад. Причому інтенсивність змін в бульйоні під впливом сірчанокислої міді залежить від величини рН із збільшенням в м'ясі продуктів розпаду білків величина рН підвищується.Для визначення свіжості м'яса бактеріологічним методом проводять мікроскопію мазка-відбитка з поверхневих і з глибоких шарів м'яса, пофарбованого за Грамом.Бактеріологічне дослідження м'яса дозволяє орієнтовно судити про кількість і видовий склад мікроорганізмів на різних ділянках його поверхні. Крім цього, несвіже м'ясо лишає в мазку-відбитку інтенсивно забарвлений слід внаслідок руйнування м'язової тканиниДодатково гістологічним методом визначають свіжість м'яса, ступінь його дозрівання, придатність до тривалого зберігання і транспортування. Гістологічний метод заснований на виявленні зміни структури тканин під впливом розпаду.Ступінь свіжості м'яса визначають за станом структури ядер і поперечної та поздовжньої смугастість м'язових волокон. Ступінь дозрівання м'яса визначають по зміні мікроструктурних характеристик м'яса.
