55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.

Визначення домішок анормального молока. Анормальним вважається молоко з домішкою молозива, а також таке, що отримане від корів в останні 7 діб лактації /стародійне/. з субклінічною формою маститу або а іншими порушеннями стану організму тварини, при яких збільшується кількість соматичних клітин в молоці.Збирне молоко, одержане від здорових /тварин/ корів, вміщує в 1 мл до 500 тисяч соматичних клітин, молоко з домішкою анормального — більше 500 тисяч.При захворюванні вимені у корів в молоці, крім збільшення кількості лейкоцитів, відмічається лужна реакція /рН 7 і вище/, що встановлюється за допомогою димастина і мастидина до складу яких входять поверхнево-активні речовини. Ці речовини, взаємодіючи з лейкоцитами, утворюють згусток, а індикатор змінює колір залежно, від реакції середовища /рН/.

З метою діагностики субклінічних маститів використовують пробу з димастином або мастидином.

Нині найбільш широке розповсюдження набув метод визначення домішки анормального молока в збірному відповідно з ГОСТ 23453-90 і передбачає використання з цією метою препарата «Мастоприм».

Техніка визначення. 2,5г препарата «Мастоприм» вносять у мірну колбу або циліндр місткістю 100 мл і доливають до позначки дистильованою водою, нагрітою до температури 30-35°С. Розчин перед вживанням збовтують до рівномірного розподілу осаду. При температурі зовнішнього середовища нижче 16°С у розчині випадає значний осад.Перед, проведенням аналізу розчин необхідно підігріти в термостаті або на водяній бані до температури ЗО-35°С. Строк придатності розчину — 3 місяці. Зберігати його необхідно при температурі 16-22°С. В ямку пластинки ПМК-1 вносять 1 мл ретельно перемішаного молока і додають 1 мл 2.5%-го розчину препарату «Мастоприм». Молоко з препаратом інтенсивно перемішують пластмасовою або дерев'яною паличкою протягом 10 секунд. Одержану суміш з пластинки неодноразово піднімають паличкою вверх на 5-7 см. після чого протягом не більше 60 секунд проводять оцінку результатів. Домішку анормального молока в збірному визначають за зміною консистенції молока з урахуванням кількості соматичних клітин, відповідно. Однорідна рідина або слабий згусток, що злегка тягнеться за паличкою у вигляді нитки - до 500 тис.; Виражений згусток. при перемішуванні якого видно ямку на дні пластинки. Згусток не викидається з луночки - від 500 тис. до 1 млн.; Щільний згусток, який легко випадає з ямки пластинки - понад 1млн. соматичних клітин в 1 мл молока, відповідно.

Густина молока — відношення маси молока при температурі 20°С до маси води в тому ж об'ємі при температурі 4°С г/см³. Густина незбираного коров'ячого молока коливається в межах 1,027-1,032 г/см³. У середньому для збірного коров'ячого молока вона прийнята за постійну величину, що дорівнює 1,030г/см³.

Густина молока залежить від багатьох факторів: породи тварин., віку, періоду лактації, фізіологічного стану організму тварини, годівлі, температури молока та ін. Густина також залежить від хімічного складу молока, оскільки густина окремих його частин.

Техніка визначення. Густину коров'ячої о молока, що заготовляється, пастеризованого та стерилізованого визначають при температурі 20±2°С. Густину молока слід визначати не раніше, ніж через 2 години після доїння. Пробу з кількості 250 мл перед дослідженням ретельно перемішують і обережно, щоб не утворювалась піна, переливають по стінці в сухий циліндр, який тримають в цей момент в злегка нахиленому положенні. Перед визначенням густини циліндр встановлюють на горизонтальну поверхню таким чином, щоб було чітко видно, як шкалу густини так і шкалу термометра. Сухий чистий лактоденсиметр повільно занурюють в молоко, після чого його залишають вільно плаваючим. Лактоденсиметр не повинен торкатися стінки циліндра. Відлік показників температури і густини проводять не раніше, ніж за хвилину після встановлення лактоденсиметра в нерухомому стані. При відліку густини око повинно знаходитись на рівні меніска. Відлік густини здійснюється по верхньому краю меніска з точністю до 0,0005. тобто до половини поділки в лактоденсиметрі типу А і цілої поділки в лактоденсиметрі типу Б. Відлік температури проводять з точністю до 0,5°С. Розбіжність між повторними визначеннями густини молока повинна бути не більше 0.0005 для лактоденсиметра типу Б. або не більше 0.001 для лактоденсиметра типу А. Приведення показників лактоденсиметра до позначки 20°С. Якщо молоко під час визначення мало температуру вищу, або нижчу 20°С. то результати відліку повинні бути приведені до 20°С по таблиці «Перерахунок густини для коров'ячого молока» додаток 2.

Визначення кислотності молока — один з важливих біохімічних показників, що враховується при прийманні молока на державних молокозаводах або їхніх відділеннях. Кислотність розрізняютьзагальну та активну.

Активна кислотність молока характеризується концентрацією вільних іонів водню і виражається величиною рН. Вона коливається в межах 6,3-6,9 /у середньому 6,5-6,6/. Для визначення активної кислотності молока використовують автоматичний рН-метр ПВУ-5256.

Загальна кислотність молока - визначається титруванням, виражається в градусах Тернера. Під градусом Тернера розуміють кількість мілілітрів в 0,1 N розчину їдкого нагрію /калію/, необхідного для нейтралізації кислотних сполук в 100 мл молока. В середньому кислотність, що визначається титруванням свіжого молока. складає 16-18°Т.

Кислотність молока визначають для встановлення його сорту при продажу, а також при пастеризації і переробці на молочні продукти. Титрована кислотність свіжого молока становить 16-18 ^оТ і зумовлена кислотним характером казеїну, наявністю в ньому фосфорно-кислих, лимоннокислих солей і розчиненого вуглекислого газу..