- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
Ящур - . Ветеринарно-санітарна оцінка м’яса. При перших випадках захворювання в благополучних пунктах – знищення. В стаціонарно неблагополучних пунктах: за відсутності патологоанатомічних змін у туші м’ясо від хворих тварин, підозрілих у захворюванні, що перехворіли, до закінчення 21 дня після щеплення у неблагополучних пунктах та загрозливих зонах використовують в залежності від результату бактеріологічних досліджень. При виявленні сальмонел: внутрішні органи направляють на утилізацію, а тушу проварюють, виготовляють консерви чи м’ясні хліби. Внутрішній жир перетоплюють. За відсутності сальмонел туши, внутрішні органи і жир перероблюють на варені, варено-копчені ковбаси, м’ясні консерви чи знезаражують проварюванням. За наявності дрібних поодиноких та численних некротичних вогнищ у м’язах, а також при ускладненні ящуру, що проявляється гангренозним чи гнійним запаленням кінцівок, та інших органі тушу направлять на утилізацію. Кістки утилізують або проварюють. Кишки, сечові міхури підлягають технологічній обробці: промиванням 0,5% розчином формаліну, вимочуванням у насиченому розчині солі підкисленої 0,08% розчином оцтової кислоти. Якщо вказані продукти не знешкоджуються, то їх утилізують. Збір ендокринної, ферментної (слизова оболонка сичуга) та спеціальної сировини від хворих тварин, перехворілих або підозрюваних в захворюванні ящуром забороняється. Туші і всі органи отримані від забою тварин, що перехворіли ящуром і направлені на забій до закінчення 3-х місяців після одужання і зняття карантину з господарства, а також від тварин, щеплених інактивованою вакциною проти ящуру протягом 21 доби в неблагополучних щодо ящуру областях, випускають без обмеження, але їх не дозволяється вивозити за межі області.
Епізоотичний лімфонгаїт(африканський сап) - При встановленні сапу, епізоотичного лімфангіту після забою тварин туші з внутрішніми органами і шкурою знищують.Усі туші, підозрілі в обсіменінні збудниками сапу і епізоотичного лімфангіту в ході технологічного процесу, випускають після проварювання, а внутрішні органи направляють на утилізацію; так само роблять і з тушами за неможливості їхнього проварювання.
Ентеротоксимія овець - Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою при інфекційно анаеробній ентеротоксемії овець. Заборонено використовують в їжу м’ясо і молоко хворих тварин.
51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою при паратуберкульозі За наявності патологічних змін у кишечнику, брижових лімфатичних вузлах, гортані, міжщелеповому просторі (набряки) голову, змінені органи і кишечник із брижею направляють на утилізацію, а тушу та інші продукти забою на промпереробку. Виснажені туші, а також органи, за наявності у них зазначених уражень, утилізують. Шкури дезінфікують. Молоко отримане від хворих та підорзрілих на захворювання тварин, а також молочні продукти, виготовлені з такого молока, знешкоджують шляхом кип`ятінням протягом 30 хвилин або знищують. Реалізація молока та молочних продуктів із ферм (господарств) будь-якої форми власності та від тварин з особистих селянських господарств забороняється.
Бешиха свиней - Ветеринарно-санітарна оцінка м’яса. (Як при пастерельозі) Туши і всі субпродукти від тварин хворих або підозрюваних у захворюванні, випускати в сирому вигляді забороняється. Тварини, у яких перед забоєм виявляли підвищену температуру тіла або у яких після забою виявляли патологічні зміни у внутрішніх органах, при санітарній оцінці розглядаються як хворі тварини. При виснаженні або дегенеративних змінах в мускулатурі тушу зі всіма внутрішніми органами направляють на технічну утилізацію. Якщо зміни в м’язах відсутні, то тушу і органи досліджують на сальмонели. У випадку виявлення в м’ясі чи внутрішніх органах мікроорганізмів групи сальмонела внутрішні органи направляють на утилізацію або знищують, а тушу випускають після проварки або з неї готують консерви. У випадку відсутності сальмонел: туши, шпик і невражені органи дозволяється використовувати для виготовлення варених і варено-копчених ковбасних виробів з дотриманням встановленого режиму або проварюють. Уражені органи, кишки і кров утилізують при температурі 100ºС або проварюють протягом години. Зняті шкури дезінфікують згідно настанови.
Сибірка -Ветеринарно-санітарна оцінка: При підозрі на сибірку забій тварин припиняють. Від підозрюваних тварин відбирають проби – шматочки селезінки, лімфатичного вузла, вухо і направлять в лабораторію для бактеріального дослідження. До отримання результатів тушу і всі органи ізолюють. При встановленні діагнозу на сибірку всю тушу з внутрішніми органами, шкурою та субпродуктами та малоцінний дерев’яний інвентар спалюють, не допускаючи забруднення навколишнього середовища. Місце забою тварини дезінфікують. Шкури здорових тварин, які знаходилися разом зі шкірою хворої тварин дезінфікують.
