- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
Бруцельоз - Санітарна оцінка.М'ясо підлягає переробці на консерви, м'ясні хліби чи проварці. М'ясо, отримане від забою овець і кіз з ознаками інфекційного епідидиміту, а також тих, що реагують на інфекцію, підлягає переробці на консерви, м'ясні хліби або проварюванню направляють на витоплення харчового жиру або виробництво сухих кормів тваринного походження. Голову, печінку, серце, легені, нирки, шлунки й інші внутрішні органи випускають після проварювання. Вим'я корів, що реагують на бруцельоз, але без клінічних ознак та патолого-анатомічних змін бруцельозної етіології, випускають після проварювання, а за їх наявності — утилізують. Вим'я овець і кіз утилізують. Кишки, стравоходи і сечові міхури, отримані від тварин, що реагують на бруцельоз, витримують у 15 %-му сольовому розчині, що містить 0,5 % соляної кислоти, протягом 48 год. при температурі 15—20 °С. Рідини повинно бути удвічі більше, ніж сировини. Кишки, стравоходи і сечові міхури, отримані від тварин, клінічне хворих на бруцельоз утилізують. Кров від клінічно хворих тварин і тих, які під час дослідження реагують на бруцельоз, дозволяється використовувати для виготовлення сухих кормів тваринного походження. Шкури, роги, копита дезінфікую.
Некробактеріоз – м'ясо від хворих тварин і забитих в агональному стані , направляють на проварювання, а внутрішні органи – на технічну утилізацію. Патологоанатомічні зміни – також утилізують.
Віспа –туші врх, овець, кіз, свиней і коней при доброякісній формі віспи і повному загоюванні пустул після відповідної зачистки змінених набряклих тканин випускають без обмежень. При геморагічній і геніралізованій формах віспинаправляють на технічну утилізацію або знищуюють. Шкури піддають дезинфекції.
47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
Ку – лихоманка - Ветеринарно-санітарна оцінка м’яса. При встановленні діагнозу тушу і не змінені внутрішні органи випускають після проварки. Змінені внутрішні органи направляють на утилізацію. Туши та інші продукти забою від тварин, які лише реагують при дослідженні на Ку-лихоманку, але без клінічних ознак захворювання або патологоанатомічних змін в м’ясі та органах, випускають без обмежень. При виснаженні тварин та дегенеративних змінах тушу і внутрішні органи утилізують.Лейкоз - Молоко від хворих тварин утилізують, від здорових тварин з неблагополучних гуртів молоко пастеризують. М’ясо використовують в залежності від форми і стадії, як правило, м’ясо використовують після проварювання.Молоко від серопозитивних з лейкозу тварин, яких утримують ізольовано від серонегативного гурту, пастеризують у господарстві при температурі не нижче 80 °С , після чого його можна використовувати для згодовування телятам або здавати на молокозавод. Молоко від корів серонегативного стада можна продавати молокопереробним підприємсвам без попередньої пастеризації.Молоко від корів з клінічними (гематологічними) ознаками лейкозу забороняється використовувати на харчові цілі та згодовувати тваринам. Таке молоко денатурують шляхом додавання до нього 5 %-го формальдегіду, креоліну або іншої дезінфікуючої речовини.
Брадзот - Санітарна оцінка м'яса.Тушу з органами і шкурою знищують спалюванням. Усі знеособлені продукти (ноги, вим'я, вуха, кров тощо), отримані від забою інших тварин, змішані з продуктами забою від хворих (або якщо вони перебували в контакті з ними, у тому числі туші), також спалюють.
