- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
При лейкозі продукти птахівництва використовують після проварювання тільки в межах господарства.При туберкульозі, сальмонельозі – направляють для переробки на кондитерські і хлібопекарські вироби, а вмежах господарства проварюють. При інфекційному бронхіті яйця проварюють в киплячій воді не менше 13 хв, після чого дозволяється вільна реалізація.
24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
Післязабійна діагностика. При бронхітах у бронхах і трахеї можливе накопичення рідкого або пінистого ексудату, слизова оболонка рожево-червоного кольору, набрякла, з наявністю катарального і катарально-геморагічного запалення. Бронхіти частіше виявляються у формі бронхопневмонії. У таких випадках поряд зі змінами у бронхах виявляють осередки ущільнень в окремих долях або на поширеній частині легень. На розрізі ці частини легень сіро-червоного кольору. Бронхіальні і середньо-стінні лімфатичні вузли соковиті, можуть бути збільшені, па розрізі з ділянками крововиливів.При плевритах відмічається зміна кольору кісткової і легеневої плеври, плевра покрита фібринозним ексудатом, а між кістковою і легеневою плеврою утворюються щільні спайки.
Для ветеринарно-санітарної оцінки продуктів забою необхідно виключити захворювання заразної етіології (туберкульоз, пастерельоз, злоякісна катаральна гарячка, ящур та ін.).
Ветеринарно-санітарна оцінка. В усіх випадках виявлення захворювань легенів, їх частково або повністю вибраковують. При осередковій пневмонії незаразної етіології, коли відсутні зміни у бронхіальних, середньостінних лімфатичних вузлах і у плеврі, усі продукти забою (за винятком легень) випускають без обмежень. Якщо виявляють виражену реакцію у регіональних лімфатичних вузлах, то випуск продуктів забою вирішують у залежності від результатів бактеріологічного дослідження. У забійних тварин, частіше у великої рогатої худоби, при розрізі шийних кровоносних судин, стравоходу та трахеї спостерігається аспірація легенів кров'ю або вмістом передшлунків. У свиней при шпаренні туш у чанах відмічається заповнення легенів водою, яка проникає через рот і ніс. При усіх видах аспірації легені вибраковують і направляють на утилізацію.
Перикардит. Перикардит — захворювання простудного характеру, яке частіше відмічається при забої поросят, підсвинків і рідше телят. При перикардиті відмічається фібринозне або гнійно-гнилісне запалення серцевої сумки, що виникає як наслідок простуди. У великої і дрібної рогатої худоби частіше виникає травматичний перикардит, як наслідок травматичної дії стороннього тіла.
Ветеринарно-санітарна оцінка. При виснаженні, гідремії і жовтуншості м'язових тканин, тушу разом з внутрішніми органами направляють на утилізацію. При значних змінах у перикарді, епікарді, в легенях і окремих ділянках грудної стінки бракують уражені органи і частини туші. Використання інших продуктів забою вирішують в залежності від результатів бактеріологічного дослідження.
Капілярна ектазія печінки. Це захворювання виявляється у великої рогатої худоби, як результат вікових змін у організмі, яке характеризується ураженням печінки. Хворіють, в основному, тварини у віці 4-6 років і старші.
Діагностують капілярну ектазію печінки тільки при після-забійній ветеринарно-санітарній експертизі. Зміни, що виявляються у печінці: розмір печінки у межах норми, але на поверхні і в паренхімі спостерігаються червонуваті, а пізніше синьо-червоні або темно-фіолетові осередки, розміром від шпилькової голівки до копійкової монети. Під капсулою печінки, па ділянках ектазії, утворюються западини, які чітко видні після знекровлення. Капілярна ектазія -- це процес рівномірного дифузного розширення капілярів, який виникає як наслідок атрофічних і склеротичних процесів у паренхімі органа.
Ветеринарно-санітарна оцінка. При недостатньо виражених змінах печінку випускають без обмежень. При сильному ураженні, внаслідок незадовільного товарного вигляду, печінку направляють на утилізацію. Тушу і усі інші продукти забою реалізують без обмежень.
Жирове переродження і жирова інфільтрація печінки. Жирове переродження печінки виникає, як наслідок різних ін-токсикацій та інфекцій, і характеризується зміною її кольору. Зовні печінка глипяно-жовтого або жовто-коричневого кольору, іноді на ній видні червоні смуги, а па розрізі матова. Паренхіма печінки в'яла, боки матові. Можливе зменшення печінки. Жирова інфільтрація печінки являє фізіологічне явище, яке виникає при інтенсивній відгодівлі тварин (свиней), а також у старих тварин.
Ветеринарно-санітарна оцінка. При жировій інфільтрації печінку направляють па виготовлення варених ковбасних виробів або консервів. При жировому переродженні — утилізують, а м'ясо досліджують бактеріологічно на наявність сальмонел, після чого вирішують питання про санітарну оцінку туш.
Цироз печінки. Цироз печінки може спостерігатися як самостійний процес або як симптом іншого основного захворювання. При атрофічному цирозі, печінка зменшена у розмірах, щільна, гостро-червоного або темно-жовтого кольору, важко ріжеться. При гіпотрофічному цирозі печінка може бути збільшена у 2—3 рази.
Ветеринарно-санітарна оцінка. При виявлених ознаках цирозу з розростанням єднальної тканини, печінку утилізують. Тушу випускають без обмежень.
25.Ветеринарно-санітарна цистицеркоз великої рогатої худоби, токсоплазмоз.
Цистицеркоз великої рогатої худоби Санітарна оцінка продуктів забою. Якщо на розрізах м'язів голови, язика або серця чи на одному із розрізів м'язів туші та інших субпродуктів виявлено чотири і більше живих або загиблих цистицерки, тушу, голову і внутрішні органи (крім кишечнику) направляють на утилізацію. Внутрішній і зовнішній жир (шпик) знімають і направляють на витоплення для харчового призначення.У випадку виявлення на розрізах м'язів голови, язика або серця, чи на одному із розрізів м'язів туші та інших субпродуктів трьох і менше живих або загиблих цистицерків, голову, язик і внутрішні органи (крім кишечнику) утилізують, а тушу піддають знешкодженню (проварюванням, заморожуванням або солінням). Внутрішній жир і сало знезаражують заморожуванням або перетоплюють для харчових потреб.
Токсоплазмоз: Санітарна оцінка м'яса. Тушу від хворих тварин направляють на проварювання, а внутрішні органи і мозок утилізують.
