- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
Сир — це концентрат молочного білка і жиру, одержаний шляхом спеціально переробки молока. В результаті мікробіологічних, біохімічних, ферментативних процесів, які протікають при виготовленні сиру і його визріванні, готовий продукт набуває нові порівняно з молоком, дуже цінні органолептичні та харчові якості. Сири ділять на сичужні та кисломолочні. При виготовленні сичужних сирів молоко звертається під дією сичужного ферменту. Кисломолочні сири одержують при звертанні молока під дією молочної кислоти.За особливостями технологічного процесу сири розділяють на: тверді (швейцарський, голландський, російський, буковинський та ін.); м'які сири (дорогобузький. смоленський, закусочний, любительський, медінський, рокфор, дорожний та ін.);розсольні (бринза, чанах та ін). Молоко для виготовлення сиру повинно відповідати таким вимогам:мати хороший смак, колір і консистенцію; мати певний об'єм мікрофлори, де превалюють молочнокислі бактерії; бути сиропридатним; мати нормальну кількість складових частин і особливо казеїну, та фосфорно-кальцієвих солей.
Порядок відбору зразків.Зразки сичужних сирів відбирають в такому порядку: від 1 - 5 одиниць упаковки беруть 1 одиницю, від 6 - 15 — дві, від 16 - 25 — 3, від 26 - 40 — 4; від 41 - 60 -5; від 61 - 85 — 6; від 86 - 100 — 7; більше 100 — 5%, але не менше 7 одиниць.Від кожних взятих одиниць беруть по одному бруску, голівці або кругу і з них беруть проби для дослідження. Проби відбирають сирним щупом і вводять на глибину 3-4 см його довжини. Якщо сир має форму бруска або циліндра, то щуп вводять майже до центру голівки.Із витягнутого стовпця сиру видаляють корковий шар до 1,5 см довжини, а лишок використовують для досліджень. Маса середнього зразкаповинна бути не менше 50 г. У розсільних сирів зразок, взятий щупом повністю іде як середній зразок.При експертизі плавленого сиру у великій тарі відбирають 10% всієї кількості одиниць упаковки, із кожної одиниці відбирають брикет, або батон сиру сиру. Із них з різних місць відбирають по 20 г продукту. Брикет міною 30 г беруть повністю. Від ковбасного сиру проби відрізають поперек батона на відстані не менше 5 смвід краю і знімають ущільнений шар (2 – 3 см). Одержані зразки протирають через дрібну сітку, перемішують відбирають лабораторний зразок близько 50 г. Проби м'яких сирів розтирають у ступці і потім перемішують. Середні зразки сирівзберігають до дослідження в сухій чистій посудині із щільно закритою кришкою.Для ветеринарно-санітарної експертизи на ринки частіше всього надходить бринза та сири домашнього виготовлення. Сири домашнього виготовлення виготовляють з незбираного молока, одержаного від здорових тварин із господарств, благополучних щодо інфекційних хвороб тварин.
Органолептична оцінка сирів. Визначають зовнішній вигляд, консистенцію, колір і малюнок тіста, смак та запах.Поверхня сирів повинна бути чистою, різною або злегка шорсткою без пошкоджень, майже такого кольору, як і тісто.Смак і запах типові для даного виду сиру, без сторонніх присмаків і запахів. У виключних випадках може допускатися легкий кормовий або кислуватий присмак, або злегка гіркуватий.Колір тіста білий або блідо-жовтий, рівномірний по всій масі. Малюнок тіста обумовлений наявністю вічок різної форми. Іноді вони відсутні. Не допускаються до реалізації на ринках бринза і сири, здуті, з глибокими тріщинами, з розм'якшеною поверхнею, вражені пліснявою та з невластивими доброякісним сирам запахом та смаком.За показниками якості домашній сир повинен мати білий колір з ледь жовтуватим або кремовим відтінком; консистенцію м'яку, з видними сирними зернами, покритими вершками (для кожного сиру). Смак та запах чисті, ніжні, кисломолочні. Домашній сир повинен містить солі — не більше 1 %, вологи — 80 %, кислотність не більше від 150 °Т.Згідно з ГОСТ 7616-55 при органолептичній оцінці твердих сирів кожному показнику відводиться певна кількість балів:смак і запах — 45 балів; консистенція — 25 балів; малюнок — 10 балів; колір тіста— 5 балів; зовнішній вигляд — 10 балів; упаковка та маркування — 5 балів. Всього: 100 балівЗалежно від кінцевої оцінки сири поділяють на ґатунки. Вищий ґатунок: загальна оцінка за балами 87 – 100 балів; оцінка за смаком і запахом не нижче 37 балів. Перший ґатунок: загальна оцінка за балами 75 - 86 балів. Сири, які одержали менше 75 балів або за складом не відповідають вимогам, до реалізації не допускаються, а підлягають переробці. При органолептичній оцінці можливо виявити вади сирів.
Дослідження фізико-хімічних показників сирів. Визначення вмісту жиру. Визначення вмісту хлористого натрію в сирах та бринзі.Визначення вологи в сирах.
Вади сирів. Використання неякісної сировини та порушення технологічних і санітарних умов щодо виробництва сиру, його транспортування та зберігання викликає певні вади, які знищують не тільки якісні показники продукту, а іноді роблять його небезпечним для споживача.
Невиражений смак – причиною може бути недостатнє дозрівання сиру, низька температура при дозріванні. Одержують сухе зерно.
Салистий смак – причиною може бути розвиток маслянокислих бактерій, які зброджують у другій половині дозрівання сиру молочнокислий кальцій і утворюють масляну кислоту.
Прогірклий смак– причиною може бути розвиток у молоці і сирі флуоресціюючих бактерій.
Кормовий присмак - причиною може бути поїдання тваринами пахучих рослин.
Гіркий смак - причиною може бути поїдання тваринами рослин з гірким смаком. Посол сиру сіллю, яка, мас сірчанокислий натрій і магній. Значне накопичення пептонів.
Гнилісний смак - причиною може бути розкладання білка гнилісними бактеріями, розвитку яких сприяє низька кислотність і слабкий посіл.
Тухлий смак і запах - причиною може бути ненормальне бродіння в сирі, обумовлене розвитком газоутворюючих бактерій. При цьому з'являються сірковмісні продукти (сірководень, цистин).
Аміачний запах і смак - причиною може бути розвиток лужноутворюючих бактерій.
